LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвопоетичні особливості зображення світу речей в англійській художній прозі XVIII - XX століть

свідоцтво його раціональності й моральної доброчесності.

Ще одним фактором, який зумовлює перевагу розгорнутих описів у художніх текстах цього періоду, є зосереджений характер структури текстових форм. Зміна структурної домінанти спостерігається тільки наприкінці століття, в романі "Humphrey Сlinker", і викликана проявом внутрішньої точки зору героя, використанням новаторського прийому зіставлення оціночних суджень і оціночних стереотипів різнохарактерних персонажів.

Розгорнута форма описів у художніх творах ХVІІІ століття мотивована й обов'язковим для цього періоду виділенням зображувальних ознак, які вказують на локалізацію предметів у просторі, їх форму, розмір та інші атемпоральні властивості. Це є особливо характерним для стилю письменників раннього Просвітництва (Д. Дефо і Дж. Свіфт). Прагнення надати зображенню достовірності й правдоподібності зумовлює кількісне вираження вказаних властивостей, наприклад:

... this wall, tho' it was no more than about twenty four yards in length, being a half circle from one place in the rock to another place about eight yards from it ...

(Robinson Crusoe, p. 92)

Очевидний наголос на просторову визначеність і зорову наочність надає зображенню дещо об'єктивованого характеру, що є наслідком впливу на літературу пануючого раціоналістичного світогляду. Більшість зображувально-описових ознак, які домінують в описах, є нейтральними, оскільки вони передають не індивідуальні, а типові, видові властивості речі, які не виділяють її з ряду подібних. Засобами передачі таких ознак виступають , як правило, стерті епітети ("a strong fence", "a round pot"), предметно-логічні порівняння, що характеризуються зрозумілістю й однозначністю тлумачення ("...fine cloth...coarser than sackcloth" "Gulliver's Travels"; "some pieces of boards like a dresser" "Robinson Crusoe").

Послаблення впливу естетичних канонів раціоналізму призвело до посилення суб'єктивного начала в художньому відображенні світу. У творах зрілого Просвітництва домінуючим стає оціночний спосіб зображення СР. Широкий набір аксіологічно релевантних ознак, які стоять за оціночними епітетами, утруднює конкретизацію зображення (Н.Д. Арутюнова), проте розширення критеріїв оцінювання речі, що спостерігається протягом століття, свідчить про спробу знайти одиничне й індивідуальне у предметі. Оцінка, яка стає більш різноманітною в семантичному плані, сприяє збагаченню лексичного пласта описів: до епітетів, що характеризують прагматичну корисність речі ("comfortable", "well-planned"), додаються епітети, які передають естетичну оцінку ("elegant", "fine") й оцінку з точки зору відношення речі до розуму людини ("foolishly", "interesting", "curious"). Розвиток більш критичного погляду на світ викликає розширення набору епітетів негативної оцінки (порівняємо: 2 епітети в "Moll Flanders" і 10 – в "Clarissa").

Проявами модально-оціночної установки письменників стають техніка комічного зображення, визнаним майстром якої був Г. Філдінг, а в текстах пізнього Просвітництва – збільшення кількості емоційно-описових ознак і, як наслідок, вирівнювання співвідношення між різними групами семантичних ознак. Емоційно-чуттєве сприйняття СР набуває більш "відвертого" мовного вираження, оскільки актуалізується не тільки за допомогою синтаксичних і фонетичних експресивних засобів, але й проникає в лексичний пласт опису, викликаючи появу емоційно насичених епітетів ("enchanting", "striking"), піднесено-поетичних порівнянь і метафор ("London ... an overgrown monster; which like a dropsical head, will in time leave the body and extremities without nourishment and support" "Humphrey Clinker"), гіперболи, мейозису ("There is not room in all Paris to turn a wheel barrow" "Tristram Shandy"), алюзій, особливо алюзій на класичну літературу Сходу, екзотична атмосфера якого оточувалася в цю епоху романтичним ореолом ("All that you read of wealth and grandeur in the Arabian Night Entertainment ... is here realized" "Humphrey Clinker").

Незважаючи на домінування оціночного способу зображення СР вже в художніх творах зрілого Просвітництва в розгорнутих текстових формах простежується тенденція до поєднання різнотипних семантичних ознак. У текстах пізнього Просвітництва домінуючими стають зображувальні ознаки. Відзначається збільшення маркованих зображувальних ознак, одним із поширених засобів передачі яких стають порівняння з архітектурними реаліями національної та інтернаціональної культури ("it is not so large as St. Peter's at Rome" "Humphrey Clinker"). Залучення архітектурних реалій, яке відображає особливий інтерес епохи до архітектурної творчості, сприяє конкретизації зображення, оскільки нагадування добре знайомих читачу об'єктів викликає в його свідомості вже "готовий" зоровий образ.

Розділ 2. Характеристика текстових форм і способів зображення світу речей в англійській літературі XIX століття. Література XIX століття приходить до нового бачення художнього простору, наповнюючи його конкретним локальним, суспільно-історичним і національним змістом. Зображення СР задає не тільки просторові координати дії, але і вводить читача в атмосферу конкретного часу, в результаті чого у художніх творах зберігається перевага розгорнутих описів експозиційного типу. В них, як і в описах-"картинах", які є популярною композиційною побудовою в художніх текстах XIX століття , зберігається тенденція зображати СР із зовнішньої точки зору.

Показником динаміки текстових форм є вирівнювання співвідношення між усіма типами текстових форм, особливо між підвидами текстової форми Оповіді. Скорочення об'єму описів відбувається паралельно з домінуванням текстових форм розосередженої структури. У романтичній і передромантичній прозі розосередження структури зумовлене показом предметного фону з динамічної точки зору безпосереднього спостерігача. Такий прийом, образно названий Д.С. Ліхачовим описом з позиції "людини, що прогулюється", закріплює зв'язок зображення з емоційно-психологічним тоном оповіді: багаторазова експозиція місця дії служить для підтримки атмосфери загрози й таємничості, яка оточує героїв. Крім того, розосередження структури текстових форм спричинене застосуванням техніки контрастного зображення, яка заснована на досить поширеній у поетиці романтизму опозиції "світло :: темрява", а також появою лейтмотивно-імпліцитних елементів, що представляють глибинний характер зв'язку "людина – її речове оточення". Яскравим прикладом є опис будинку містера Домбі, героя роману "Dombey and Son", у 30 дистанційованих фрагментах якого багаторазово повторюється лейтмотивно-імпліцитна ознака, що передається епітетами "dark", "cold" і семантично близькими до них словами ("a dark street", "black cold rooms", "It is cold and dark"). Акцентована ознака - холод і морок, що панують у будинку – не тільки створює виразний опис, але й установлює асоціації з образом суворого, безсердечного господаря будинку.

Розосередження структури текстових форм створює необхідну умову для реалізації символічних асоціацій, оскільки однією з основ виникнення символу є, як відомо, певна повторюваність одиниці в тексті (В.В. Виноградов). Одним із символів роману Е. Бронте "Wuthering