LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвопоетичні особливості зображення світу речей в англійській художній прозі XVIII - XX століть

семантичний повтор імпліцитних і символічних елементів, прийом висунення та прийом семантичного розгортання тропа. Використання останнього відзначаємо у романі В. Вульф "Mrs Dalloway". В описі міського пейзажу присутній багаторазовий неварійований повтор метафори "The leaden circles [of the sound of the clock.- T.K.] dissolved in the air". Метафоричний образ - свинцеві кільця від ударів годинника, що розчиняються у повітрі - розгортається в попередніх і наступних фрагментах, де наявні семантичні повтори, співвіднесені з основним компонентом метафори – "dissolve" (розчинятися, зникати). Це епітет "irrevocable" (неминучий), дієслово "disperse" (розсіюватися), порівняння годинника з істотою, що прагне спокою ("like something...which wants ...to be at rest"). Тема спокою, зникнення, яку задано цими засобами, завдяки розміщенню опису в єдиному контексті з роздумами героїні про прожите, передчуттям кінця трансформується в тему смерті. Стаючи символічним втіленням ланцюжка "народження - смерть", зображення СР вплітається в загальну ідейно-естетичну думку твору і сприяє його інтеграції в єдине ціле.

Особливістю семантики текстових форм зображення СР в англійських художніх творах XX століття є домінування візуального способу зображення. Реалістичність зображення зростає з розширенням кола чуттєво осягнених властивостей речі, причому особливої аутентичності описові надає різка зміна сенсорних образів, що відповідає кінематографічній техніці "вертикального монтажу" ( термін С. Ейзенштейна): "Lying awake, the floor creaked; the house was suddenly darkened" ("Mrs Dalloway"). Утвердження одного з принципів сучасного реалізму – зображення життя в його багатогранності й динаміці – викликає інтерес до передачі динамічно змінних сенсорних властивостей речей ("The light changed, glow, fade, gold, rose, violet" "Ulysses").

Слід відзначити, що для письменників цого періоду важливі не стільки конкретні уявлення про звуки, запахи, тактильні відчуття, скільки асоціації з глибинами людського життя, що виникають на їх основі, тому сенсорна лексика описів набуває особливого стилістичного значення, виступає засобом передачі не тільки фактуальної, а й концептуальної інформації. Так, наприклад, у романі Дж. Джойса "A Portrait of the Artist" традиційні засоби створення наочності зображення – колористичні епітети – підтримують складний тематичний, ідейний і стилістичний взаємозв'язок опису будинку головного героя з основною темою твору: протистоянням католицької моралі й реформаторського руху в житті Ірландії. Багаторазово повторені епітети "green" i "red" символізують консервативний, історично-усталений стан (зелений – національний колір Ірландії) й активне начало (червоний колір) і відображають релігійно-політичні суперечки членів сім'ї, одна частина якої представляла прогресивну інтелігенцію, а інша - поборників католицької церкви.

Серед засобів стилістичної виразності підвищується роль епітетів, у семантиці яких наявні різноманітні емотивні й експресивні коннотації, що особливо притаманне метафоричним епітетам ("the house ... might have been called emancipated" "The Forsyte Saga"). Збільшується кількість експресивно-образних порівнянь ("lorries ... strolled like domestic turkeys" "The Heart of the Matter"), когнітивних і образних метафор ("the house began to be haunted. Into it seemed to troop all his memories"; "she walked ... along a pale-grey river of corridor carpet" "The Forsyte Saga"), архітектурних і живописних реалій ("The inner decoration favoured the First Empire and William Morris", "his Gaugin ... with two early Matisses" "The Forsyte Saga"). Стилістична функція цих засобів полягає не тільки у створенні зорового уявлення, але й у передачі імпліцитної інформації та вираженні авторської модальності. Особливого художнього навантаження набуває художня деталь, яка повідомляє про найбільш репрезентативну характеристику об'єкта й несе імпліцитний смисл. Так, наприклад, описуючи багатство та розкіш будинку Флер, Дж. Голсуорсі виділяє в інтер'єрі штучні фрукти ("richly coloured fruits in porcelain" –"The White Monkey"), тим самим підкреслюючи штучність самої героїні, в житті якої, як і в її будинку, багато нещирого й бутафорного. Деталь, яка використана в зображенні будинку Джун Форсайт, не тільки передає його найбільш характерну рису – диспропорцію між невеликими розмірами самого будинку та величезної невдало розташованої художньої майстерні, що прилягає до нього – а й містить іронічний натяк на нескінченні намагання героїні допомагати творчим особистостям, які насправді виявлялись цілком посередніми: "Poplar House" ... was a little house supporting a large studio with a north light" ("Swan Song").

Завдяки індивідуалізації мовного портрета персонажів лексико-стилістичний пласт описів, авторизованих точкою зору героя, поповнюється елементами, що відображають його вікові особливості, соціальне походження та культурний рівень. У мову описів проникають розмовні й фамільярно-розмовні елементи ("truly pretty", "stuff", "in apple-pie order", "mish-mash" "The Forsyte Saga"; "mod cons", "shoddy stuff", "chichi wall-lamps", "gimmicks" "The Collector"), які надають опису більшої виразності . Поліфонічність оповіді підсилює антропоцентричну спрямованість зображення СР, оскільки герой характеризується не тільки через приписуваний йому автором художній простір, але і як суб'єкт оцінки.

Висновки

Здійснене дослідження показує, що зображення світу речей є історично змінним компонентом художнього тексту, при вивченні якого необхідно враховувати своєрідність авторського стилю і стильові особливості художнього методу конкретного літературного напрямку.

Еволюція мовних засобів, відбір яких визначається авторським задумом, його ідейно-прагматичними настановами, відбувається паралельно зі зміною функціонального навантаження зображення, що, у свою чергу, виражається в підсиленні його антропоцентричності і спрямованості на вираження концепту, загальної ідейно-естетичної думки твору.

Динаміка мовної організації зображення світу речей в англійській художній прозі ХVІІІ-ХХ століть відображається у композиційно-структурних і лексико-семантичних особливостях описів. У композиційно-структурній організації описів простежується тенденція, що посилюється протягом усього досліджуваного періоду і полягає у скороченні об'єму й розосередженні структури текстових форм. Цей процес викликаний суб'єктивізацією і драматизацією літературної оповіді, зокрема, обмеженням сфери авторської мови й, відповідно, звуженням сфери описів видимої реальності, трансформацією структури художнього твору, а саме, семантичним "усіченням" епічної експозиції, переходом на зображення з внутрішньої точки зору безпосереднього спостерігача, що має обмежену просторово-часову перспективу, і зіставленням численних точок зору. Поряд з підвищенням лаконічності опису відбувається розширення його смислового об'єму за рахунок імпліцитних, лейтмотивно-імпліцитних і символічних елементів.

Тенденція розосередження структури текстових форм супроводжується підсиленням механізмів їх інтеграції. Серед лінгвістичних засобів вираження інтегративності спостерігається стійке зростання