LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвопоетичні особливості зображення світу речей в англійській художній прозі XVIII - XX століть

показників цілісності опису, що підвищує роль зображення світу речей у створенні інтегративності художнього тексту.

Основні зміни, що фіксуються на лексико-семантичному рівні, демонструють зростання зображувально-описових ознак і послідовне висунення як домінуючого візуального способу зображення. Серед зображувально-описових ознак зменшується кількість нейтральних (домінують у XVIII – на початку XIX століття) і збільшується кількість маркованих і лейтмотивно-імпліцитних ознак, завдяки яким створюється реалістичне, індивідуально-конкретне зображення світу речей (друга половина XIX - XX століття). Другим важливим моментом є відхід від абсолютизації ролі однієї групи семантичних ознак та тенденція до суміщення різнотипних семантичних ознак, що сприяє гармонізації зображення. Цей процес бере свій початок у другій половині XVIII сторіччя й пов'язується з відходом від об'єктивованої манери оповіді, внаслідок чого відбувається активізація оціночних і емоційних семантичних ознак та поява різноманітних лексико-стилістичних засобів їх передачі. В подальшому суб'єктивізація зображення світу речей приводить до вибору таких лексико-стилістичних засобів, зображувальний потенціал яких поєднується з різноманітними експресивними й емотивними коннотаціями, що виражають авторську модальність.

Створенню візуально чіткого зображення сприяє розширення сенсорних властивостей предметного світу, що передані в описі, та перехід до зображення, заснованого на полісенсорному сприйнятті. Разом з тим, у процесі розвитку літературної творчості вибір словесних засобів створення наочності все більше орієнтується не тільки на конкретно-чуттєвий бік зображення, але й на його глибинний смисл, тому сенсорна лексика, реалізуючи свій експресивно-образний потенціал, стає засобом створення імпліцитного й символічного плану.

Еволюція лінгвістичних засобів зображення світу речей в англійській художній прозі ХVІІІ-ХХ століть простежується в мінливому співвідношенні елементів статики й динаміки. Статичні, атемпоральні ознаки речі відходять на другий план, поступаючись зображенню якостей та властивостей, що змінюються. Більш раннім у хронологічному плані способом динамізаціі зображення є прийом багатократної експозиції об'єкта, який реалізується у формах розосередженої структури (ХVІІІ-перша половина ХІХ століття). В пізніших текстах динамізація зображення досягається за рахунок семантики лексичних одиниць (починаючи з другої половини ХІХ століття) .

На текстові форми та способи зображення світу речей великий вплив має характер точки зору. Активізація внутрішньої точки зору, яка спостерігається протягом ХVІІІ-ХХ століть, проявляється спочатку у структурі текстових форм, спричиняючи її розосередження, а згодом – у лексико-семантичній організації, відкриваючи доступ різноманітним граматико-синтаксичним та лексико-стилістичним формам суб'єктивізації зображення.

На літературне зображення світу речей впливає загальна культурологічна ситуація конкретної епохи. Взаємодія літератури з найбільш популярними в даний час видами мистецтва, що свідчить про синкретизм художнього мислення, викликає застосування споріднених художніх прийомів (наприклад, кінематографічного прийому монтажу) та збагачення лексичного наповнення описів різноманітними історико-архітектурними та живописними реаліями. Виявлення та аналіз таких явищ допомагає дійти більш повного розуміння мовної організації та художньо-естетичної ролі зображення світу речей у літературному творі.

Основні положення дисертації висвітлені в публікаціях автора:

1. Композиційно-структурні та лексико-стилістичні особливості текстових форм зображення світу речей у романі Ч. Діккенса "Домбі та син" // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. Серія: філологія. – К.: Київськ. держ. лінгв. ун-т, 1997. – Вип. 1: Проблеми семантики слова та тексту. – С. 73-82.

2. Зображення світу речей як засіб відтворення місцевого колориту (на матеріалі історичних романів В. Скотта) // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. Серія: філологія. – К.: Київськ. держ. лінгв. ун-т, 1997. – Вип. 2: Актуальні проблеми вивчення мови, мовлення і перекладу. – С. 55-61.

3. Особенности функционирования и языковой организации изображения предметно-пространственной среды в модернистском психологическом романе (на материале романа В. Вульф "Миссис Деллоуэй" // Studia Methodologiсa / Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка. – 1997. – Вип. 3: Методологічні проблеми психології мисленнєвої та мовної діяльності. – С. 176-177.

4. Роль топонімічних описів в актуалізації категорії інтегративності художнього тексту (на матеріалі англійської прози ХХ ст.) // Гуманітарний вісник. Серія: іноземна філологія ( Проблеми сучасної зарубіжної літератури, проблеми сучасної лінгвістики). – Черкаси: Черкаськ. інж.-технол. ін-т., 1999. – С. 92-97.

5. Эволюция текстовых форм и способов изображения вещного мира в английской художественной прозе XVIII-ХХ веков // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – Харків: Константа, 1999. – № 461. – С. 114-119.


анотація / RESUME /


Ковальова Т.П. Лінгвопоетичні особливості зображення світу речей в англійській художній прозі XVIII – ХХ століть. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 2000.

Дисертація присвячена вивченню еволюційних змін зображення світу речей в англійській художній прозі XVIII – ХХ століть. У результаті комплексного композиційно-структурного та лексико-семантичного аналізу розроблено загальну характеристику мовних особливостей текстових форм і способів зображення світу речей для різних літературних напрямків зазначеного періоду. У композиційно-структурному плані простежені зміни об'єму та модифікації структури текстових форм; у лексико-семантичному плані досліджуються виділені в описах семантичні ознаки та лексико-стилістичні засоби їх реперзентації. Показано зв'язок мовних засобів зображення світу речей із його функціональним навантаженням, ідейно-прагматичною спрямованістю твору, індивідуальним авторським стилем та стильовими константами певної літературної епохи. Встановлено, що вибір засобів літературного зображення світу речей обумовлений екстралінгвістичними факторами, а саме, загальною культурологічною ситуацією епохи та процесом взаємодії літератури з іншими видами мистецтва.

Ключові слова: зображення світу речей, текстова форма, семантичний спосіб зображення, семантична ознака, сенсорний образ, статика/динаміка, точка зору, синкретизм мистецтв.


Ковалева Т.П. Лингвопоэтические особенности изображения вещного мира в английской художественной прозе XVIII-ХХ веков. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена изучению