LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвопоетичні особливості французької готичної прози (на матеріалі творів XVIII - XIX століть)


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА





РУДКОВСЬКА АННА ЮРІЇВНА



УДК 81'42:821.133.1-3"17/18":7.033.5



ЛІНГВОПОЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАНЦУЗЬКОЇ ГОТИЧНОЇ ПРОЗИ

(на матеріалі творів XVIII – XIX століть)



Спеціальність 10.02.05 – романські мови






АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук










Київ-2006

Дисертацією є рукопис


Робота виконана на кафедрі французької філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.



Науковий керівник: доктор філологічних наук, доцент

Смущинська Ірина Вікторівна,

професор кафедри французької філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Кагановська Олена Марківна,

завідувач кафедри французької філології Київського національного лінгвістичного університету МОН України;


кандидат філологічних наук, доцент

Круковський Василь Іванович,

доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародної економіки і менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана МОН України


Провідна установа: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України, кафедра французької мови



Захист відбудеться 22 червня 2006 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033 Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14



З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.10)




Автореферат розісланий "22" травня 2006 року





Учений секретар

спеціалізованої вченої ради докт. філол. наук Н.П.Неборсіна


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В історії європейських літератур, і французької в тому числі, готичний роман посідає виняткове і в певному відношенні показове місце. Інтерес до готики в останній третині XVIII століття – це те явище, на підґрунті якого постали не тільки принципи романтизму з його захопленням середньовічною екзотикою та важливі світоглядні настанови, а й провідні стилістичні та структурно-наративні принципи, які в наступні періоди владно жили в художній свідомості. Французька готична проза становить особливий інтерес для лінгвопоетики як за особливостями свого розвитку і впливу на загальний літературно-мовний процес, так і за особливостями своєї власної поетики, що викликає зацікавленість дослідників. Отже, актуальність дисертації визначається загальним зростанням інтересу до феномену готики, про що свідчить поява великої кількості сучасних зарубіжних робіт (зокрема Р.Бозетто, Д.Грепію-Леспінас, В. та Ж.Ерсама, Х.Моргана, Дж.Хагерті, Дж.Ховарда та інших). Надзвичайна продуктивність названої художньої системи дає всі підстави стверджувати, що саме готичний роман можна вважати предтечею багатьох художніх явищ ХХ–ХХІ століть – від фільмів Альфреда Хічкока до експериментальної фантастики постмодерністів.

У сучасній філології визначенню місця готичної прози взагалі в контексті світової літературної традиції присвячена певна кількість праць. Здебільшого об'єктом інтересу нашого мовознавства ставала авторська стилістика або окремі твори англомовних письменників, які працювали у жанрі готичного роману (С.О.Антонов, Є.Г.Іванова, Т.М.Ковалькова, О.В.Матвієнко, Л.О.Щитова-Романчук), в той час як зарубіжні дослідники, як правило, зосереджують свою увагу на своєрідності готичної прози впродовж певного історичного періоду (Дж.Деконьї, Б.Еттербері, П.-Дж.Кастекс, Ж.Мальрьйо, Цв.Тодоров, Дж.Ховард, М.Шнайдер). Крім того, ці вчені працювали у літературознавчому напрямку, і саме тому можна сказати, що лінгвістичних досліджень французької готичної прози майже не існує (можна назвати лише роботи Д.Б.Абдулаєвої, Ж.Ратерманіса та Л.Форестьєра). Отже, об'єктом комплексного аналізу французька готична новела стає вперше.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках теми, що розроблялася на відділенні західної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів" (код 01 БФ 0147–01), затвердженої Міністерством освіти і науки України.

Метою дисертаційного дослідження є визначення характерних лінгвопоетичних особливостей, притаманних французькій готичній новелі XVIII–XIX століть, яка і виступає основним об'єктом дослідження.

Предметом дослідження стали композиційно-архітектонічна структура французької готичної новели; провідні текстові категорії та їх роль у формуванні готичної текстової структури; основні лінгвостилістичні засоби та прийоми, які є визначальними для готичної новели як особливого літературного феномену; типи французької готичної новели та їх особливості.

Поставлена мета, об'єкт і предмет дослідження передбачили вирішення таких конкретних завдань:

визначити наративні критерії, за якими твори тлумачаться як готичні, і виокремити готичну новелу з-поміж суміжних жанрових форм;

з'ясувати систему основних текстових категорій та особливості їх реалізації у французьких готичних новелах;

встановити прототипну композиційну модель структури готичної новели;

описати жанротвірні особливості готичної новели на граматико-морфологічному, лексико-семантичному та риторико-стилістичному рівнях;

з'ясувати і всебічно проаналізувати основні типи французької готичної новели.

Матерілом для дослідження слугували 35 новел, які за змістом та формою можна визначити як готичні (загальною кількістю близько 800 сторінок), таких відомих французьких письменників, як Ж.Казот, Ш.Нодьє, О. де Бальзак, Т.Готьє, П.Борель, Ж. де Нерваль, Ж.Б.д'Оревільї, В. де Ліль-Адан, П.Меріме, Г. де Мопассан, написані у період з 1772 по 1887 роки.

Методика дослідження базується на засадах цілісного комплексного лінгвопоетичного підходу до аналізу художнього тексту та його компонентів, що вимагає складної методики дослідження, яка включає: багаторівневий аналіз тексту, а саме аналіз композиційно-архітектонічного, граматико-морфологічного, лексико-семантичного, риторико-стилістичного рівнів; описово-аналітичний метод, що використовується для визначення провідних жанрових рис готичної новели, а також для узагальнення і систематизації отриманих результатів; структурно-компонентний аналіз, що застосовується при дослідженні композиційно-архітектонічної структури творів, для встановлення прототипної композиційної моделі готичного твору та при класифікації французьких готичних новел; зіставно-типологічний аналіз у плані порівняння і визначення особливостей окремих оповідних типів.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше визначено наративні критерії, за