LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвопоетичні особливості французької готичної прози (на матеріалі творів XVIII - XIX століть)

результати виконаного дослідження й окреслено подальші перспективи їх застосування.


ВИСНОВКИ

В основі стильової системи жанру готичної новели лежать глобальні текстові категорії, провідними з яких виявляються категорія художньої події, яка лежить в основі сюжету, категорія художнього хронотопу, що розглядається через поняття художнього часу та художнього простору, та категорія антропоцентричності, які у своїй взаємодії визначають композиційно-архітектонічну структуру готичної новели та особливості лінгвостилістичної організації творів. Кожна текстова категорія готичної новели постає як цілісне структурне утворення.

Художня подія представляє собою єдність трьох компонентів – передподії, власне готичної події та постподії, розгортання яких у відповідних компонентах змістового рівня композиції творів – експозиції, зав'язці, висхідному та низхідному розвитку дії, кульмінації та розв'язці, а також у просторово-часових мовленнєвих ситуаціях – топіках, що закріплюються за певним змістовим компонентом та реалізуються за рахунок відповідних мовних засобів, утворює у своїй сукупності прототипну модель композиційної структури французької готичної новели.

Категорії художнього часу та художнього простору постають як нерозривний феномен – художній хронотоп, який знаходиться у постійній взаємодії з категорією художньої події. Крім того, обидві категорії накладають свій відбиток на особливості категорії антропоцентричності, а саме образу наратора та персонажа.

Визначна роль наратора в тексті полягає у наданні описуваним подіям достовірного характеру, відбуваючись у суб'єктивовано-об'єктивований спосіб, граматично фіксуючись у відповідних формах займенників – морфологічних ядрах оповіді та у часових дієслівних формах презенсу, імперфекту та складного перфекту.

Характерною рисою готичної новели виявляється суб'єктивовано-об'єктивований характер оповіді готичної новели незалежно від її форми. Існування перехідних ускладнених форм, де відбувається суміщення різних за семантикою оповідачів, а також наявність засобів суб'єктивації та об'єктивації оповіді в базових відносно чистих формах наративу, дозволяє говорити про єдину суб'єктивовано-об'єктивовану форму оповіді.

Характерною особливістю готичної новели виявилася наявність двох типів персонажа – Героя та Іно-персонажа. Кожен із образів характеризується певною стереотипністю своєї лексичної репрезентації через посилене використання професійної та емотивної лексик в характеристиці Героя та соматизмів у сполученні з прикметниками різної семантики у портретних описах Іно-персонажа, яким, як правило, виступає жінка.

Лексико-семантичні особливості французької готичної новели проявляються у наявності двох провідних великих груп – домінуючої та колоритотвірної лексик, що включають лексичні поля і мікрополя слів, лексико-семантичні групи, елементи яких беруть участь у створенні образів світів та головних дійових осіб. Як свідчить аналіз, провідними для семантики готичної новели виявляються три тематичні поля – "готичне", "страх" та "смерть", які відносяться нами до домінуючої лексики і використовуються при створенні образу Іно-персонажа та готичного світу, як найважливіших компонентів образної системи готичної новели. Колоритотвірна лексика представлена полями "Іно-персонаж", "готичний світ" та "Герой".

Риторико-стилістичні та синтактико-стилістичні засоби також умовно можна поділити на такі, що беруть активну участь у створенні образів головного героя та Іно-персонажа, та на такі, що набувають особливого значення у створенні образів світів. До першої групи відносяться епітет, порівняння, іронія, контраст та протиставлення, які надають образам Героя та Іно-персонажа більшої виразності та експресивності, а також апосіопезис, еліпсис, градація, парцеляція, риторичний оклик, які виступають засобами передачі емоційного стану головного героя, його відчуття готичного світу.

Детальний аналіз особливостей готичної новели підтвердив наявність жанрових видів готичної новели, а саме існування впродовж ХІХ століття трьох провідних форм – романтично-афектованої, орієнтальної та психологічної, які різняться як особливостями реалізації в них глобальних текстових категорій, так і, відповідно, мають відмінності композиційно-архітектонічного та лінгвостилістичного характеру.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Роль та функції паратекстуальних елементів у французьких готичних творах ХVІІІ – ХІХ століття // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. – К.: КНЛУ, 2002. – Вип. 8. – С. 296-300.

Просторово-часова структура готичного твору (на матеріалі англійської та французької літератури ХVІІІ – ХІХ століття) // Мова і культура. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002. – Вип. 5. – Т. ІV. Ч. 2. Мова і художня творчість. – С. 62-69. (Співавт. Рудковська Л.А.).

Особливості категорій антропоцентричності та хронотопу в структурі французької готичної новели ХІХ століття // Мова і культура. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. – Вип. 6. – Т. ІІІ. Ч. 2. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. – С. 303-312.

Композиція та архітектоніка французьких готичних творів XVIII – XIX століття // Мовні та концептуальні картини світу. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. – С. 284-289.

Сенсорна лексика у готичних творах Теофіля Готьє // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. – К.: КНЛУ, 2003. – Вип. 9. – С. 307-312.


АНОТАЦІЯ

Рудковська А.Ю. Лінгвопоетичні особливості французької готичної прози (на матеріалі творів XVIII-ХІХ століть). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006.

У дисертації досліджуються лінгвопоетичні особливості французьких готичних новел XVIII-ХІХ століття, які виражаються передусім в специфіці реалізації глобальних текстових категорій, що обумовлюють композиційно-архітектонічну структуру творів, а також їх граматико-морфологічні, лексико-семантичні та риторико-стилістичні особливості.

Французька готична новела представляє собою наративний текст особливого типу зі стійкою ускладненою композиційною структурою, яка обумовлюється домінантною роллю категорії художньої події, структурні компоненти якої – передподія, власне готична подія та постподія – зумовлюють особливості як кожного з композиційних рівнів: змістового (власне композиційного), формально-змістового (рівень композиційно-мовленнєвих форм), формального (архітектонічного) та образного, так і особливості лінгвостилістичної організації.

Прототипна модель французької готичної новели впродовж ХІХ століття існує у трьох провідних жанрових формах – романтично-афектованій, орієнтальній та психологічній.

Ключові слова: готична новела, прототипна композиційна структура, категорія тексту, наратор, готичний світ, Іно-персонаж, лексичне поле.


АННОТАЦИЯ

Рудковская А.Ю. Лингвопоэтические особенности французской готической прозы (на материале произведений XVIII-ХІХ веков). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 – романские языки. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2006.

В