LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвопрагматична типологія репрезентуючого компонента в системі форм репродукції чужої мови (на матеріалі англомовних оповідань XX століття)

26



Львівський національний університет

імені Івана Франка




АРЦИШЕВСЬКА АНЕТТА ЛЕОНІДІВНА


УДК [811.111.3738]"19"





лінгвопрагматична типологія репрезентуючого компонента в системі форм репродукції чужої мови

(на матеріалі англомовних оповідань ХХ століття)




Спеціальність 10.02.04 германські мови





А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук






ЛЬВІВ 2001

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі іноземних мов для гуманітарних факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор, академік

Академії наук Вищої школи України

Кусько Катерина Яківна,

Львівський національний університет

імені Івана Франка, професор

кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Полюжин Михайло Михайлович,

Ужгородський державний університет,

завідувач кафедри англійської філології


кандидат філологічних наук, доцент

Андрейчук Надія Іванівна,

Національний університет "Львівська Політехніка",

завідувач кафедри прикладної лінгвістики


Провідна установа:Чернівецький національний університет

ім.Ю.Федьковича,

Міністерства освіти і науки України,

кафедра німецької мови та загального мовознавства, м.Чернівці


Захист відбудеться "22" червня 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 при Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Університетська, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (м.Львів, вул.Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий "21" травня 2001р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради доц. М.Е.Білинський


Реферована робота присвячена дослідженню механізму мовної репрезентації чужої мови (мови персонажів) в авторську мову. Чужа мова – явище складне та багатогранне. У ній тісно взаємодіють структури лінгвістичного та екстралінгвістичного плану. Суттєвою особливістю чужої мови є її тісна кореляція з авторською мовою. З одного боку, авторська і чужа мова утворюють в художньому творі єдине художнє ціле. З другого боку, чужа мова – специфічний пласт оповідної структури художнього твору, який характеризується певними особливостями на різних мовних рівнях.

Як корелююча структура між авторською мовою (АМ) і чужою мовою (ЧМ) функціонує репрезентуючий компонент (РК) у його багатогранній лексико-семантичній, синтаксико-морфологічній та прагматичній типології. За допомогою РК відбувається інтеграція авторської і чужої мови, створюються умови для взаємодії двох мовних пластів. РК містить інформацію, релевантну для інтерпретації ЧМ, сприяє її адекватній прагматичній реалізації. В РК позначаються такі фактори, як особа, якій належить ЧМ, час і місце висловлення, манера мовлення, супутні паралінгвістичні чинники, тобто відтворюються вихідні параметри ситуації. РК сприяє когезії мовних компонентів. Вони органічно продовжують авторську оповідь і виокремлюються у ній на підставі специфічної функції введення та коментування.

РК є сполучною ланкою, яка обєднує ЧМ з авторською оповіддю. З одного боку, він вводить і пояснює ЧМ, з іншого, входить в авторську оповідь. Однак, маючи орієнтованість на мовленнєвий акт, виражений ЧМ, РК посідає особливу позицію у авторській мові, що дає змогу розглядати його як особливий текстовий компонент, елемент дискурсу.

Хоча питання про засоби залучення ЧМ в авторську оповідь постійно перебуває в полі зору науковців, питання не має однозначного вирішення. Багато дослідників відносять до авторського впровадження ЧМ лише слова автора, які безпосередньо вводять пряму мову (ПМ). Загалом у роботах, присвячених дослідженню цієї проблеми, розглядаються особливості введення ПМ: граматичні, структурні, стилістичні тощо. На нашу думку, необхідно вивчити способи введення інших типів ЧМ – непрямої (НМ), невласне-прямої (НПМ). Це питання, особливо в зіставному аспекті, становить значний науково-практичний інтерес, оскільки конструкції з НМ і НПМ, так само як і ПМ, за своїм призначенням передавати чуже висловлення виявляють (експліцитно чи імпліцитно) компоненти, що вводять ЧМ. Багато теоретичних питань – загальна класифікація, лінгвістична диференціація способів вводу ЧМ, синтаксичні моделі цих структур, їх місцеположення стосовно ЧМ, засоби графічної візуалізації, прагматична спрямованість – залишаються суперечливими, неоднозначними, нерозвязаними. Немає єдності і у визначенні ознак РК, відсутня уніфікована термінологія для кваліфікації цього явища. Науковці по-різному називають ці конструкції: ремарка [Волошинов B.Н., 1930; Мілих М.К., 1962 Хазова О.І., 1967 та ін.]; інтродуктор [Успенська О.Ф. 1972]; реприза [Єгорова А.О., 1983]; авторський контекст [Бархударов Л.С., 1975]; авторський ввід, репрезентуючий компонент [Чумаков Г.М., 1972, 1975], у закордонних наукових джерелах зустрічаємо: appended clause, parenthetical element, inserted sentence, quoting element, reporting sentence, reporting clause, die Redeanfьhrung, die Redeankьndigung, die Redeeinkleidung, die Redebereicherung, die Redekennzeichnung.

Розгляд в дисертації вищезазначених питань важливих, але недостатньо вивчених, зумовлює актуальність нашого дослідження. Багатоаспектне вивчення РК допоможе дослідити систему поєднання авторської і персонажної мови, сприятиме комплексному аналізу різновидів РК, допоможе усвідомити роль РК як елемента тексту, який займає відокремлене положення в авторській мові, елемент дискурсу, завдяки якому відбувається інтеграція двох мовних пластів. Варто вказати і на відсутність системного опису різновидів введення ЧМ, на необхідність виявлення специфіки механізму функціонування типів РК. Наукових праць, присвячених комплексному вивченню РК та встановленню їх типологічних ознак немає.

Звязок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми "Структура та тенденції розвитку германських та романських мов", що її розробляє факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка, а також у межах держбюджетної теми "Лінгводидактична організація навчального процесу з іноземних мов на гуманітарних факультетах вузів" (№ державної реєстрації 0100U001459).

Обєктом дослідження є репрезентуючий компонент, який вводить пряму, непряму та невласне-пряму мову у структурному, семантичному, графічному, позиційному та прагматичному аспектах.

Предметом дослідження є лінгвістичні та прагматичні характеристики РК в системі форм репродукції