LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвопрагматична типологія репрезентуючого компонента в системі форм репродукції чужої мови (на матеріалі англомовних оповідань XX століття)

чужої мови.

Мета роботи комплексне дослідження конструкцій, що вводять ЧМ. Вона досягається шляхом вирішення конкретних завдань, а саме:

1. Виявлення спільних рис та специфіки РК, що вводять ПМ, НМ, НПМ, і на основі аналізу визначення порівняльних характеристик, змістовної та формальної структур РК, здійснення систематизації конкретного мовного матеріалу під кутом зору структурно-синтаксичної та прагматичної типологізації, яка охоплює різні види РК.

2. Визначення залежності структури РК від його розташування стосовно ЧМ та від виду репрезентованої мови.

3. Вивчення експресивного потенціалу зіставних конструкцій.

4. Визначення тенденцій розвитку видів РК.

5. Визначення ролі РК у розкритті авторського задуму, його ставлення до персонажа, реалізації прагматичних намірів автора.

6. Виявлення значення РК у характеристиці персонажів (РК як засіб створення зовнішніх та внутрішніх характеристик діючих осіб).

7. Зясування ролі РК у створенні індивідуально-авторського мовного стилю.

Матеріалом дослідження послугували оповідання (7539 сторінок тексту) пяти основних новелістичних жанрів: психологічного, соціально-побутового, детективного, науково-фантастичного, сатирико-гумористичного; англомовних авторів ХХ століття, серед яких: Дж.Голсуорсі, К.Менсфілд, Д.Лоуренс, Дж.Кольєр, Г.Бейтс, С.Моем, А.Крісті, А.Мердок, М.Спарк, С.Барстоу, Д. дю Мурє, Г.Грін, Ш.Андерсен, Е.Хемінгуей, У.Фолкнер, Марк Твен, ОГенрі, У.Сароян, Р.Чандлер, Дж.Селінджер та ін. Вибір жанру оповідання для матеріалу дослідження зумовлений тим, що, невеликий обсяг оповідання сприяє детальнішому аналізу досліджуваної мовної структури. Функціонування РК в них суттєвий компонент композиційної будови твору, оскільки за структурою оповідання утворює своєрідний комплекс мови автора (оповідача) і мови персонажів. Крім того, події в оповіданні переважно динамічні і особливості авторського вводу у них виявляються більш виразно і концентровано.

У визначенні методів дослідження ми орієнтуємося передусім на комплексний метод із властивим йому системним підходом до аналізу явищ, який зарекомендував себе як ефективний на сучасному рівні розвитку науки, коли особливо відчутні дієві процеси інтеграції і синтезу, координування та інтердисциплінарного кооперування наук. Цей метод широко використано в нашій роботі, оскільки він дає можливість плідно застосовувати елементи системного, дескриптивного, компонентного та кількісного аналізу. Звернення в дисертації до зіставного аналізу повязане з тим, що в наше завдання входить визначення як спільних властивостей, так і розбіжностей у функціонуванні РК у різновидах ЧМ. Метод прагматичної інтерпретації тексту дає можливість дослідити інтенціональну структуру аналізованих явищ. Репрезентативність досліджуваного корпусу текстів, широке охоплення теоретичних джерел і матеріалу дослідження, розробка основних концептуальних засад теорії РК, комплексний характер методики, чіткість класифікаційних основ є підставою для достовірності та обєктивності отриманих результатів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше на матеріалі англомовної літератури системно описано мовні засоби авторського впровадження ЧМ, визначено їхній категоріальний статус, простежено основні тенденції розвитку системи цих засобів, запропоновано типологізацію мовних моделей РК, які вводять різні види ЧМ.

Новизна роботи визначається також системним підходом до досліджуваного обєкта. РК уперше піддано комплексному всебічному аналізу на різних категоріальних рівнях. Варто зазначити, що це перша праця, присвячена винятково РК. Раніше РК розглядалися лише принагідно і у звязку з певним видом ЧМ.

Наукова новизна праці полягає не тільки в постановці проблеми і запропонованих шляхах дослідження, але й у широкому виході дослідження на межі різних наук: лінгвістики тексту, прагмастилістики, психолінгвістики, граматики.

Теоретичне значення дисертації полягає у встановленні системи параметрів, які є основою типологічних зіставлень різновидів РК, у виділенні ознак для розмежування та об'єднання видів РК, що вводять ПМ, НМ, НПМ, інвентаризації видів РК за структурними, позиційними, семантичними ознаками і створенні їх багатоаспектної класифікації, у створенні механізму передачі параметрів комунікативного акту в художньому творі та у визначенні спільних та відмінних рис у ввідних частинах до ПМ, НМ, НПМ, а також у поєднанні системно-типологічного та індивідуально-варіативного аналізу РК. Дослідження дало змогу уточнити морфолого-синтаксичний та семантичний статус РК, визначити його прагматику. Результати аналізу можуть бути корисними для подальших комплексних досліджень форм репродукції ЧМ, типів оповідної структури в художніх творах.

Практична цінність праці визначається можливістю використання запропонованої типологізації на матеріалі інших мов, а також застосуванні результатів дослідження у практиці викладання англійської мови, лінгвістики тексту, у написанні дипломних та курсових робіт.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, загальних висновків, бібліографії, списку скорочень, таблиць та схем. У кінці роботи вміщено списки використаної літератури та джерел, на основі яких проводились дослідження. Обсяг тексту дисертації – 157 сторінок, загальний обсяг роботи – 180 сторінки. Список літератури складається із 244 назв, із них 59 – іноземною мовою.

У вступі об?рунтовується вибір теми, визначаються мета й завдання дослідження, його обєкт та предмет, розкривається новизна, теоретичне й практичне значення, викладаються положення, які винесено на захист, представлено структуру дисертації.

У першому розділі досліджуються теоретичні аспекти проблеми, зокрема визначається місце ЧМ у системі художнього тексту, а також роль РК у системі мовної репродукції, вивчаються особливості його функціонування в ПМ, НМ, НПМ.

У другому розділі здійснюється структурна типологізація РК, простежуються типологічні та індивідуально-авторські особливості побудови вказаних структур, визначається локалізація РК стосовно ЧМ, досліджуються тенденції у розвитку структурних особливостей РК в англомовних оповіданнях ХХ століття.

У третьому розділі представлена семантична типологія РК, визначено широке коло дієслів, які вводять ПМ, НМ, НПМ, простежено особливості функціонування певних лексико-семантичних груп дієслів у ПМ, НМ, НПМ, досліджено засоби графічної візуалізації, які сигналізують про появу в художньому творі специфічного мовного пласту.

У четвертому розділі представлено прагматичну типологію РК, визначено роль РК у характеристиці персонажів та інтерпретації чужого мовлення, а також проаналізовано прагматичні властивості РК стосовно ЧМ.

У кінці кожного розділу подані висновки з основних положень, в кінці дисертації даються загальні висновки.

У загальних висновках підведено підсумки дослідження, окреслено ймовірні напрями подальших досліджень РК у художньому тексті.

Апробація роботи. Робота пройшла апробацію на лінгвістичних семінарах кафедри іноземних мов Львівського національного університету імені І.Франка у 1988 – 2001 рр., на звітних конференціях професорсько-викладацького складу в 1988 – 2001 рр. З