LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвопрагматична типологія репрезентуючого компонента в системі форм репродукції чужої мови (на матеріалі англомовних оповідань XX століття)

gale, with sleet, she had looked round at all their lifeless pinched faces under the black hats and thought: this is right, this is fitting...( Hill S. – Тhe same. – Р.195).

Нульовий РК є доволі розповсюдженим явищем у НПМ. Присутність автора у НПМ, злиття голосів автора і персонажа подекуди робить надлишковою наявність репрезентуючої частини. В НПМ з нульовим РК автор досягає природності і, відсторонюючись сам, не тільки надає НПМ більшої ваги, але й певним чином загострює психологічний аналіз ситуації. Таких РК зафіксовано 12% (на 777 прикл.).

В РК чітко простежуються однотипні принципи поєднання, але при цьому діє і протилежна тенденція до порушення стабільності, виходу за рамки обмежень. Під цим кутом зору синтаксис містить великий стилістичний і когнітивний потенціал. Суть вияву експресії полягає в тому, що конструкція стає підкреслено виділеним синтаксичним елементом в художньому тексті, який повинен впливати на читача.

Із засобів експресивного синтаксису виокремлені: парцельовані (0.6% – на 39 прикл.), сегментовані (2% – на 124 прикл.), парaнтетичні (0,3% – на 20 прикл.) Використання цих експресивних засобів свідчить про проникнення інтонацій розмовної мови у АМ художнього твору. Суть парантетичних додатків, наприклад, полягає в тому, що в НПМ вклинюються слова чи синтаксичні конструкції, які порушують лінійні синтаксичні зв"язки.Was there anything else they wished to ask him? Sir William would make all arrangement (he murmured to Rezia) and he would let her know between five and six this evening. (Woolf V. – Mrs.Dalloway. – 1945. – Р.137) Парантетичні внесення тісно пов'язані з категорією модальності. Висловлючи своє ставлення до способу викладення думки, автор ніби розпушує текст, робить його наочнішим, легшим для сприйняття. Серед розширених зустрічаються також безособові (0,3% – на 21 прикл.), питальні (0,3% – на 23 прикл.), модальні (1,5% – на 68 прикл.), окличні (0,3% – на 22 прикл.)

Спільність і відмінність введення ПМ, НМ, НПМ у дисертації простежено на прикладах і представлено в таблицях структурних різновидів РК.

Aналіз позиційних різновидів РК у ЧМ дає підстави стверджувати, що для всіх трьох видів ЧМ характерні різна локалізація РК щодо ЧМ: 1. Препозитивні РК (РК+ЧМ) плавно, послідовно вводять ЧМ. 2. Інтерпозитивні РК (ЧМ+РК+ ЧМ) різко виділяються, розриваючи фактуру ЧМ, вклинюючись у неї. РК в інтерпозиції є особливо виділеним, бо затримує на собі увагу читача. 3.Постпозитивні РК (ЧМ+РК) замикають конструкцію з ЧМ, будучи її логічним продовженням, характеризують висловлення загалом. 4. Що ж до кільцевої позиції РК (ЧМ+РК+ЧМ+РК; РК+ЧМ +РК), то вона характерна для РК в ПМ і НПМ і відсутня у НМ, що пов'язано із особливостями функціонування ПМ, НМ, НПМ в художньому творі. Кільцеві PК попереджають про те, що слово передається персонажеві, а сам автор відходить на другий план, хоча і не зникає, він ніби контролює ситуацію. Проникаючи у внутрішній світ героїв, письменник показує хід їхніх думок, нагадуючи про себе повторним РК.

Таблиця демонструє різноманітні позиції РК щодо трьох різновидів ЧМ ПМ, НМ та НПМ, і дає також змогу простежити тенденцію до різного місцеположення РК у ЧМ в англомовних оповіданнях XX століття. Суцільна вибірка становить 7559 сторінок художнього тексту.

Таблиця 1

Пре-

Позит.

Інтер-

позит.

Пост-

позит.

Кіль-

цеві

Пре-

Позит.

Інтер-

позит.

Пост-

позит.

Пре-

позит.

Інтер-

позит.

Пост-

Позит.

Кіль-

Цеві

7175

4952

4255

2448

10330

330

470

2355

835

400

115

У в і д с о т к а х

38,1

26,3

22,6

13

92,8

3

4,2

63,6

22,5

10,8

3,1

Всьго РК при ПМ – 18830

Всього РК при НМ –11130

Всього РК при НПМ – 3705


Дослідження показало, що у всіх видах ЧМ переважають препозитивні РК (відповідно у ПМ 38,1%, 92,8% у НМ і 63,6% у НПМ). Це свідчить про широке використання препозитивного РК, особливо у НМ, тут знайшли свій вияв функціональні та структурні особливості цього типу ЧМ, яка характеризується накладенням перспективи автора на висловлення персонажа. Препозитивні РК виконують функції впровадження, репрезентації, коментування, кваліфікації ЧМ. Meнш численними, за даними нашої вибірки, є інтерпозитивні РК, які сегментують чуже висловлення (відповідно у ПМ 26,3%, у НМ 3%, у НПМ 22,5%). Особливо низький відсоток функціонування РК у НМ. Причому в бiльшocтi випадків, які ми проаналізували, інтepпoзитивні РК зафіксовані в прямих висловленнях персонажів. Інтерпозиція в ПМ і НПМ стилістично вмотивована. В ПМ інтерпозитивні РК розділяють пряме висловлення, розриваючи смислові звязки, роблячи цей розрив стилістично значущим. В НПМ завдяки інтерпозитивним РК здійснюється непомітний перехід до НМ. Усвідомлення читачем того, що він знаходиться в стихії чужої свідомості, здійснюється переважно ретроспективно.

Постпозитивні РК відповідно становлять у ПМ 22,6%, НМ 4,2%, НПМ 10,8%. Найменше характерними постпозитивні РК є для НМ, де вони представлені лише у висловленні персонажа. Постпозитивні РК є логічним продовженням чужого висловлювання і завершенням конструкції з ЧМ.

Кільцеві РК ми зафіксували в ПМ і HПM (відповідно 13% і 3,1%). Вони відсутні в НМ і представлені в ЧМ багаторазовими вкрапленнями, за допомогою яких автори ділять чуже висловлення на окремі частини, коментуючи їх та актуалізуючи позамовний аспект комунікації.

У структурно-позиційному плані РК відзначаються варіативністю, але між ними є точки дотику. Препозитивні та постпозитивні однонаправлені: перші проспективно, інші ретроспективно, а інтерпозитивні та кільцеві різнонаправлені, поєднуючи ретро- і проспективну співвіднесеність з відповідним мовленнєвим сегментом. З огляду на це виникає явище синтагматичної розчленованості мовного ланцюга, яке змінює структуру оповіді, вносить певні акценти в суб'єктно-обєктні кореляції літературного тексту. Через позицію РК актуалізується тісний взаємозвязок мови автора і мови персонажа.

Обсяг, позиція, структура, семантика РК явища взаємозв'язані. Від позиції РК може залежати його обсяг. Наприклад, для пре- та постпозитивних РК характерні розширені РК, для інтерпозиції характерні прості РК з нейтральним за семантикою дієсловом. Є підстави стверджувати, що позиція РК може залежати від її обєму і семантики.

Організуючим центром конструкції з ЧМ є дієслово. На нашу думку, є всі підстави виділити дієслова, які вводять ЧМ, в окрему групу, під назвою репрезентуючі дієслова (тобто дієслова, які вводять, коментують ЧМ). Серед дієслів, які вводять ПМ нами виокремлено декілька груп: І група – дієслова, які констататують факт, деталізують, пояснюють: say, tell, speak, utter, reply, observe, remark, repeat, conclude,