LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвопрагматична типологія репрезентуючого компонента в системі форм репродукції чужої мови (на матеріалі англомовних оповідань XX століття)

асиндетично.

Щодо НПМ то із 4205 прикладів 2095 є стандартнооформленими, а 2110 – контекстуальними (50,2%) Поява роздільнооформлених РК пояснюється послабленням основної репрезентуючої функції, яка передбачає обовязкову появу ЧМ. Послаблення однієї функції супроводжується посиленням іншої – коментуючої, кваліфікативної.

Проведене дослідження дало нам змогу також констатувати, що НМ є найбільш формалізованою серед різновидів ЧМ не тільки у семантичному плані, й у сфері графічної візуалізації. Крім пунктуаційних засобів в НМ використовуються і лексичні займенники та сполучники. Вони виконують катафоричну функцію референції до репрезентованого речення. В сучасній англомовній художній літературі простежуємо тенденцію до введення НМ асиндетично. В такому асиндетичному введенні знаходить свій вияв тенденція усного мовлення, оскільки своєю неординарністю вона актуалізує значущість змісту. За даними нашої вибірки таких РК 56%.

Еволюція форм РК виявляється не лише у функціонуванні КРК, але й в тенденції до актуалізації РК (явища парантеза, сегментації, парцеляції), що було зафіксовано у всіх трьох різновидах РК. Отже, при всій усталеності форм РК у їх структуру потрапляють сегменти розмовності, які своєю незвичністю привертають увагу читача.

У останньому, четвертому, розділі дисертації досліджується прагматичний потенціал РК, який виявляється у його головній функції – безпосередньому впливу на читача. Адже читачеві необхідно допомогти в інтелектуальній, емоційній оцінці описуваного, дати додаткові дані про комунікантів, пояснити ставлення автора до того, що відбувається.

Репрезентуюча частина конструкції з ЧМ параметризує вихідну мовленнєву ситуацію, номінуючи її учасників, вказуючи на обставини, в яких вона відбувається, час і місце, паралінгвістичні дії комунікантів. Прагматичним навантаженням РК є експлікація мовленнєвого акту з урахуванням прагматичних установок метаадресанта. Згідно з цими критеріями нами були виокремлені типи РК, що складають їх загальну типологію:

1. Репрезентативи – представляють структури, що констатують факт мовлення або думки: say, tell, think, reflect, muse. На 1000 прикладів ПМ – 41%, НМ – 42%, НПМ – 36%.

2. Директиви – прагматична направленість яких: поінформувати, переконати, застерегти, спонукати до відповідної мовленнєвої діяльності: ask, order, command, advise. ПМ – 11%, НМ – 37%, НПМ – 36% .

3. Інтерпретатори – оформляють зміст чужого висловлення, подекуди змінюють чи переводять репліку в інший, інколи протилежний план (bark, rasp, burst, explode). ПМ – 13%, НМ – 4%, НПМ –3%.

4. Емотиви – відображають психологічний стан комунікантів: shout, moan, groan, weep, beam. ПМ – 24%, НМ – 8%, НПМ – 19%;

5. Дескриптиви – призначені для підтримки автентичності зображення, вказуючи на міміку, жести, супутні рухи: grimace, wink, blink, frown. ПМ – 8%, НМ – 7%, НПМ – 4%.

6. Імплікатори не мають спеціально закріплених мовних засобів свого вираження. Це можуть бути мовнохарактерологічні дієслова, паралінгвістичні і т.п. Вони містять домислюваний зміст, який виникає у мікроконтексті. Питома вага у ПМ – 3%, НМ – 2%, НПМ – 2%.

В результаті проведеного дослідження було виділено 6 типів РК за їх прагматичною стратегією. Результати кількісного обстеження зафіксовано в поданій нижче таблиці:

Таблиця 2

Лінгвопрагматична типологія РК

Репрезентативи

Директиви

Інтерпретатори

Емотиви

Дескриптиви

Імплікатори

ПМ

НМ

НПМ

ПМ

НМ

НПМ

ПМ

НМ

НПМ

ПМ

НМ

НПМ

ПМ

НМ

НПМ

ПМ

НМ

НПМ

41%

42%

36%

11%

37%

36%

13%

4%

3%

24%

8%

19%

8%

7%

4%

3%

2%

2%


Конструкції з ЧМ містять багатий когнітивний потенціал. Провідним прагматичним фактором у РК є авторський задум, який обумовлює синкретичність вказівок на прагматичні характеристики мовленнєвого акту.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проблема загальної типології ЧМ, і кожного з її видів зокрема, є важливим питанням сучасної лінгвістики, яка ще далека від вирішення. Ми усвідомлюємо, що запропонована типологія не є всеохоплюючою, оскільки вона відображає те, що вже обєктивно існує, розвивається. Нами були проаналізовані найбільш типові явища і тенденції в сфері репрезентології на основі аналізу англомовних оповідань ХХ століття. Завдяки типології вдалося звести все розмаїття обєктів у декілька груп за структурно-семантичними, позиційними, графічними та прагматичними характеристиками. Комплексне дослідження теоретичних та практичних аспектів функціонування РК у конструкції з ЧМ дає нам підставу зробити висновок, що характер уведення нового (щодо авторської оповіді) мовного пласту визначається особливостями взаємодії цих двох мовних пластів. Між конструкціями з ЧМ є багато спільного: вони двочленні, мають свій організуючий центр у вигляді РК. Проте крім ознак спільності, їм властиві елементи відмінності у взаємодії РК та ЧМ, для ПМ – це протиставлення, для НМ – підпорядкування, для НПМ – взаємопроникнення.

Аналіз численних видів і типів РК в англомовних оповіданнях ХХ століття дає підстави диференціювати РК на основі таких логічних принципів:

1. Структурний діапазон РК стосовно ЧМ (від структурно-розширених до нульових і структурно-виокремлених);

2. Позиція РК стосовно ЧМ (препозитивні, інтерпозитивні, кільцеві, постпозитивні)

3. Семантичне навантаження: 1) дієслова мовлення і дієслова, які позначають паралінгвістичну сторону комунікації; 2) нейтральні та емоційно-експресивні дієслова.

4. Графічне оформлення РК: 1)в межах єдиної синтаксичної конструкції з ЧМ – стандартні РК; 2) через смислову взаємодію ЧМ з елементами авторського контексту на рівні надфразового текстового утворення – контекстуальні РК.

5. Прагматичний потенціал РК (репрезентативи, директиви, інтерпретатори, емотиви, дескриптиви, імплікатори).

Проведене дослідження дало нам змогу виявити нові тенденції у розвитку структур РК, які як і сучасна англомовна художня література, знаходяться під впливом тенденції до субєктивізації, що проявляється на структурному, позиційному і графічному рівнях. Дещо послаблюється основна репрезентуюча функція РК через посилення коментуючої функції, завдяки паралінгвістичним дієсловам, які експлікують просодичні та кінетичні аспекти комунікації. Проведене дослідження дало нам змогу констатувати наявність двох різнонаправлених тенденцій – уніфікації і диференціації в системі РК, контактності і дистантності.

Досліджуючи різні аспекти функціонування РК у ЧМ, ми дійшли висновку, що існує тісний взаємозвязок і взаємозалежність між обсягом, позицією і семантикою РК. Для структурно-розширених РК характерним місцеположенням стосовно ЧМ є пре- або