LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвопрагматичні засоби вираження поліфонії у сучасному французькому медійному дискурсі



КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА









СОБОЛЬ Ольга Юріївна




УДК 81′42: 811.133.1: 82-92




ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПОЛІФОНІЇ У СУЧАСНОМУ ФРАНЦУЗЬКОМУ МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ




Спеціальність 10.02.05 – романські мови





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук














Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі французької філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.



Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор

Бурбело Валентина Броніславівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, професор кафедри французької філології.



Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Помірко Роман Семенович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка, завідувач кафедри

французької філології;



кандидат філологічних наук, доцент

Мельник Валентина Іванівна,

Київський національний лінгвістичний університет, доцент кафедри французької

мови, декан факультету французької мови.



Захист відбудеться "21" _12 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, бул. Тараса Шевченка, 14.


З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10).


Автореферат розісланий "20_" _11 2007 року.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради к. філол.н. Клименко Л.В.





ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Комунікативно-дискурсивне спрямування сучасної філологічної науки, її зосередження на вивченні суб'єктивної площини мовлення визначають постійне підвищення уваги дослідників до проблем формування дискурсу, його структури та функціонування. Ці нові підходи зумовили значний інтерес до явища поліфонії, зокрема, протягом двох останніх десятиліть. Дана проблема набуває особливого значення в контексті загальної теорії дискурсу та водночас залишається недостатньо дослідженою, що зумовлює появу різних теорій поліфонії.

Беручи свої витоки в роботах М. Бахтіна як літературний феномен, поліфонія привертає увагу багатьох учених (Є. О. Гончарова, О. І. Домашнєв, Л. І. Єрьоміна, В. О. Кухаренко, В. В. Одинцов, Т. Ф. Плеханова, Б. О. Успенський, А. П. Чудаков), а також стає об'єктом дисертаційних досліджень (С. В. Амвросова, О. О. Дьоміна, Г. Ю. Полякова). Подальший розвиток літературної теорії поліфонії зумовлює виникнення теорії поліфонії смислів (О. І. Валентинова). З іншого боку, відбувається усвідомлення лінгвістичної сутності цього явища, що висвітлюється в лінгвістичній теорії поліфонії О. Дюкро. Поглиблення розуміння сутності поліфонії та її дискурсивного характеру виявляється у розробці теорії поліфонії групою скандинавських дослідників (Х. Нольке, К. Норен, М. Ольсен, К. Соренсен Равн Йоргенсен, К. Флоттум), які мають на меті об'єднати літературну та лінгвістичну концепції поліфонії на основі формально-структурного підходу до аналізу даного явища. Досліджуються типологічні, дискурсивні, семантичні особливості поліфонії у різних типах дискурсу (Ж. Брес, Р. Деламот-Легран, Ж. Отьє-Ревю, Л. Перрен, А. Рабатель, Р. Віон), розкриваються інтердискурсивні механізми її утворення (Ф. Дюфур, А. Кріг, С. Муаран, Ф. Сітрі). Проблема поліфонічної структури дискурсу розробляється в теорії модульної організації дискурсу (Х. Нольке, Е. Руле). Але, незважаючи на численні розвідки в цій галузі, явище поліфонії залишається недостатньо визначеним, лінгвістичні засоби вираження поліфонії – лише частково систематизованими. Більшість досліджень, присвячених поліфонії, відокремлено розглядають лінгвістичні та дискурсивні одиниці різних рівнів. Це спричиняє розмивання даного поняття, що призводить до втрати ним своєї первісної сутності.

Актуальність теми зумовлено необхідністю системного, комплексного дослідження лінгвопрагматичних засобів вираження поліфонії в різних типах дискурсу. Особливо актуальним дослідження поліфонії постає у дискурсі преси, для якого поліфонічність є однією з основних типологічних ознак, проте як цілісне уявлення про поліфонію медійного дискурсу, так і конкретні засоби вираження поліфонії ще не отримали належного висвітлення. Необхідність розробки теорії поліфонії та відповідного термінологічного апарату у вітчизняному мовознавстві також зумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено комплексний аналіз засобів вираження поліфонії у дискурсі преси та запропоновано соціо-дискурсивну концепцію поліфонії. Розроблено власну типологію лінгвопрагматичних критеріїв розмежування голосів та функцій поліфонії у медійному дискурсі. Уведено нові поняття та терміни до термінологічного та понятійного апарату теорії поліфонії. Розроблено власну класифікацію функцій поліфонії у дискурсі преси.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми кафедри французької філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Типологія дискурсів сучасної французької мови", що є складовою теми Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Розвиток і взаємодія мов і літератур в умовах глобалізації (№ 06 БФ 044-01)". Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, протокол № 3 від 15.11.2004 року.

Метою дослідження є визначення явища поліфонії, дослідження та типологізація засобів її вираження у сучасному французькому медійному дискурсі. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

систематизувати підходи до вивчення поліфонії на основі критичного аналізу сучасних мовознавчих теорій та концепцій поліфонії;

виявити основні структурні та функціональні типи поліфонії у французькому дискурсі преси;

дослідити поліфонічну сутність аналітичних медійних жанрів та