LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвопрагматичні засоби вираження поліфонії у сучасному французькому медійному дискурсі

індивідуальних; б) колективних.

Присутність соціальних акторів позначається такими маркерами:

1) власне ім'я;

2) позначення соціального актора за його професійною або суспільною діяльністю;

3) позначення соціального актора за його віковими, груповими, статусними, особистісними характеристиками;

4) назва певної організації, інституції;

5) метонімічна номінація;

6) позначення певної групи у множині за різними характеристиками її членів;

7) позначення певної групи збірною назвою;

8) неозначено-особове позначення;

9) узагальнено-особове позначення;

10) безособове позначення;

11) метакомунікативне позначення перформативного типу;

12) графічне позначення за відсутності вказівки на джерело.

Дані інстанції можуть вводитися такими основними способами:

1) прямий: а) вказівка на автора висловлення або поглядів; б) вказівка на джерело, якщо воно є колективним або узагальненим;

2) непрямий: а) вказівка на позицію іншого, якщо маркер його позначення є безособовим; б) через метакомунікативну вказівку на позицію за відсутності посилання на джерело;

3) імпліцитний: відсутність зазначення джерела певної позиції та чіткого окреслення самої позиції. Соціальний актор і його точка зору визначаються за допомогою семантичних засобів, що виражають погляди іншого шляхом їх модалізації, аксіологізації, аспектуалізації, аргументування, позиціонування тощо.

Формами комунікативної присутності соціальних акторів постають форми переданої мови. Вони утворюють поліфонічну структуру шляхом експліцитного представлення комунікативного акту, висловлювання або висловлення соціального актора. Специфіку форм переданої мови визначає та чи інша домінанта мовленнєвого акту: локутивна, ілокутивна або перлокутивна. Для французького дискурсу преси характерні такі способи репрезентації мовлення іншого:

- пряма репрезентація цілісного висловлення у формі прямої мови або сегментована репрезентація прямого висловлення;

- непряме представлення первісного висловлення шляхом його інтегрування до вторинного комунікативного акту;

- форми безпосередньої атрибуції висловлювання типу selon X;

- змішані способи: головним чином пряма мова з que і непряма мова в лапках;

- тематизація висловлення іншого, або наративізована мова;

- невласне пряма мова.

Ми розглядаємо поліфонічну сутність форм переданої мови через призму взаємодії двох ситуацій висловлювання, що виявляється у первісному висловленні та сегменті введення даного висловлення мовцем-передавачем. Оператор вводу переданої мови визначає домінантний аспект первісного мовленнєвого акту і задає модель його семантичної інтерпретації.

Пряма мова, з огляду на притаманні їй формально-синтаксичні ознаки, передає голос певного соціального актора, відтворюючи локутивний акт, а саме об'єктивовану репрезентацію самого висловлювання. Проте характерним для операторів вводу прямої мови у французькій аналітичній статті є присутність поряд з локутивним також ілокутивного та/або перлокутивного компонентів. Таким чином, розрізняються оператори вводу з локутивною: Chaque semaine, il (le maire de La Nouvelle-Orlйans – O. C.) rend des comptes а ses administrйs, ou ce qu'il en reste, dans une rйunion а l'hфtel de ville. Un des premiers а prendre la parole l'apostrophe: "Vous dites vouloir remettre la ville en йtat et vous commencez par licencier 3 000 employйs municipaux, dont des types comme moi. Vous trouvez зa normal?" (Le Figaro. La Nouvelle-Orlйans peine а se relever. 23.11.2005); ілокутивною: "Nous avons tant pleurй ces derniers jours que nous pouvons bien nous dйfouler un peu", s'excusait presque ce jeune homme... (Le Monde. Au siиge madrilиne du PSOE, l'allйgresse et les larmes. 16.03.2004) та перлокутивною домінантами: Un expert des questions de sйcuritй avait pourtant prйvenu l'Elysйe: "La crise peut s'arrкter parce que les imams veulent apparaоtre comme des interlocuteurs incontournables, capables de ramener la calme. Et que le dйsordre ne plaоt pas non plus aux narcotrafiquants des banlieues" (Le Monde. Jacques Chirac rйagit dix jours aprиs le dйbut de la crise. 8.11.2005).

До того ж, маркери акту висловлювання можуть набувати більш розгорнутої форми цілісної синтагми, що передає стислий зміст або коментар щодо первісного висловлення. Специфіка даного способу введення прямої мови полягає у комунікативному дублюванні змістовного компоненту переданого висловлення з нашаруванням ілокутивного і перлокутивного компонентів.

Поліфонічність непрямої мови зумовлено двоетапністю операції переформулювання: 1) декодування та інтерпретація висловлення іншого з урахуванням ситуації висловлювання; 2) продукування нового висловлення, еквівалентного першому в плані змісту. Результатом даної операції є вибір автором певного дієслова вводу. У французькій аналітичній статті більшість дієслів-операторів, що вводять непряму мову, мають ілокутивна домінанту.

Специфікою непрямої мови у французькій медійній аналітиці є представлення погляду колективного соціального актора, яке виступає як тенденція до узагальнення джерела первісного висловлення. Внаслідок цього непряма мова передає не лише інтерпретоване, переформульоване висловлення, а висловлення, що не має конкретної просторової, часової та суб'єктної локалізації. Таким чином, комунікативно-прагматична функція непрямої мови полягає в позначенні переходу від первісного висловлення до репрезентації поглядів соціального актора.

Перехідним утворенням між прямим та непрямим способами представлення первісного висловлення є фрагменти в лапках, які мають форму вкраплень прямої мови в текстуру статті. Ми розрізняємо два різновиди таких вкраплень: 1) синтагма, обсяг якої варіюється від лексеми до завершеного синтаксичного цілого; 2) синтагма, що не є завершеною синтаксичною структурою.

Дана форма переданої мови передбачає три поліфонічні структури: 1) сегмент прямого висловлення представлено як продовження іншої форми переданої мови; 2) він може виступати єдиним способом представлення первісного висловлення у резюме або стислій репрезентації погляду соціального актора, коли відтворюється лише фрагмент висловлення; 3) фрагменти в лапках можуть вживатися на фоні розповіді про соціального актора, що не передбачає репрезентацію його слів і поглядів, і у такому випадку фрагменти у лапках виступають опосередкованим способом висвітлення точки зору актора.

Лапки як спосіб репрезентації сегменту прямого висловлення позначають перехід від буквального до імпліцитного значення цитованого фрагменту. Внаслідок цього фрагменти в лапках виступають у двох функціях: цитації та переформулювання смислу, що передбачає як дистанціювання мовця-передавача, так і взяття ним відповідальності за цитований фрагмент. Можна виділити: 1) повне дистанціювання від буквального значення цитованого фрагменту: