LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвопрагматичні засоби вираження поліфонії у сучасному французькому медійному дискурсі

Le sommet n'a donnй aucun rйsultat. Israлl affіrme qu'il a "offert" aux Palestiniens un pont d'or qu'ils ont rejetй (Le Monde. Proche-Orient: la paix en fuite. 18.04.2002); 2) повне дистанціювання, що виявляється у сумніві з приводу буквального значення: Non, c'est la deuxiиme gauche, c'est la gauche dite "moderne", celle qu'en d'autres temps Jospin critiquait si vivement (Le Monde. La "premiиre gauche" vient-elle de mourir? 25.04.2002); 3) часткове дистанціювання: Chacun sans doute y trouvait son compte: les Russes et les Chinois, qui mвtent durement chez eux ceux qu'ils appellent leurs "terroristes", n'allaient pas faire obstacle а une riposte amйricaine qui apportait de l'eau а leur moulin (Le Monde. La rйponse unanime а une menace planйtaire. 19.11.2001); 4) специфікація: Les dirigeants socialistes pourront d'autant moins faire l'йconomie de cette rйflexion que tous ces йvйnements se combinent pour en accoucher d'un autre, de portйe lui aussi historique: au passage, la gauche, ou, plus prйcisйment la "premiиre gauche", celle dont Lionel Jospin a longtemps йtй le dernier porte-drapeau, a vraisemblalement йtй rayйe de la carte politique franзaise pour longtemps (Le Monde. La "premiиre gauche" vient-elle de mourir? 25.04.2002).

Іншим перехідним утворенням між прямою та непрямою мовою є форми безпосередньої атрибуції висловлювання типу selon X, що репрезентують первісне висловлення як пряме, як сегмент прямого висловлення або як непряме. Дані форми характеризуються більшим наближенням позиції журналіста до позиції соціального актора, що позначається нульовим маркером акту висловлювання.

Поєднання специфічних рис прямої та непрямої мови виражається у змішаних формах. Ми розуміємо під змішаною таку форму переданої мови, що запозичує в однієї з традиційних форм її специфічні показники та/або певні смислові нюанси. До першої групи змішаних форм належать такі, що утворюються внаслідок поєднання пунктуаційних і синтаксичних маркерів, характерних для прямої та непрямої мов:

1) пряма мова з que, коли сполучник є „екзоцитаційним", тобто не інтегрованим у лапки;

2) пряма мова з que, коли сполучник є інтегрованим у лапки;

3) непряма мова в лапках, де que є „ендоцитаційним";

4) непряма мова в лапках з que, не включеним у лапки;

5) нейтралізована передана мова.

Другу групу змішаних форм складають такі, що утворилися внаслідок взаємодії інших форм переданої мови, окрім прямої та непрямої. У дискурсі преси цей механізм є дуже продуктивним. У даній групі можна виділити:

1) поєднання прямої та вільної прямої мови;

2) поєднання невласне прямої та вільної прямої мови;

3) поєднання конструкцій з pour, selon тощо з прямою мовою.

До третьої групи належать такі структури, які утворюються внаслідок часткової, неповної трансформації певних елементів різних форм переданої мови у рамках якоїсь однієї структури.

Поліфонічна сутність змішаних форм полягає у поєднанні стратегій, притаманних іншим формам переданої мови, що дозволяє журналісту одночасно і дистанціюватися, і представляти висловлення актора у власній інтерпретації.

Невласне пряма мова як третя класична форма переданої мови не є типовою для дискурсу преси, але тим не менш вживається в ньому. Для аналітичних жанрів є характерними такі її різновиди: 1) репрезентація власне висловлення; 2) представлення певного факту, події, відрізку буття очима соціального актора, з його точки зору, з позиції його сприйняття; 3) розповідь про дію, вчинок, поведінку, позицію тощо певного соціального актора у формі невласне прямої мови.

Невласне пряма мова характеризується не лише злиттям голосів журналіста і соціального актора, а також їх взаємодією. Ця взаємодія виявляється в можливій реакції журналіста на точку зору соціального актора або у відсутності такої реакції, нейтральній позиції журналіста, у можливій оцінці, яку він дає актору. У даному випадку спостерігаються дві протилежні тенденції: 1) взаємодія голосів може мати нульовий ступінь вираження авторської суб'єктивності, коли журналіст нейтрально представляє чужий погляд без власного коментарю; 2) голос журналіста може виражати його власну оцінку позиції соціального актора.

Характерною для дискурсу преси є наративізована, або тематична мова, що представляє не саме висловлення, а лише його основну тему. Їй властивий найбільший ступінь однорідності висловлювання у порівнянні з іншими формами переданої мови. Синтетизм наративізованої мови зумовлює досить широкий спектр можливих інтерпретацій погляду соціального актора читачем, адже чим більше журналіст конденсує зміст первісного висловлення, тим він більше розширює його смисл і надає простір для його інтерпретації читачем.

Кожна форма переданої мови характеризується певним фокусом взаємодії голосів відповідно до поліфонічної структури та співвідношення голосів мовця-передавача і актора. Комунікативна присутність іншого визначається різними конфігураціями поліфонічної взаємодії: розмежуванням, сегментованим розмежуванням, перетинанням, розмежованим перетинанням, взаємонакладанням, поглинанням.

Оператори вводу первісного висловлення визначають моделі семантичної інтерпретації висловлення іншого у напрямку:

1) модалізації, яку представлено трьома видами:

а) епістемічна модалізація: "Nous ne sommes pas des migrants. Le traitй de 1816 entre la Compagnie des Indes orientales et lе Nйpal a divisй le Madhesh entre les deux pays", affirme Vijay Kant Karna, prйsident de l'organisation non gouvernementale Le Pouvoir au peuple (Le Monde. Dans le sud du Nйpal, la rйvolte des Madhesi fait peser une menace sur le processus de paix. 6.02.2007);

б) комунікативна модалізація, яка відображає ставлення актора до певної події через різні комунікативні акти: "Lorsque l'on est dans la majoritй, il est difficile de donner vie au parti. Est-il vraiment intйressant de le diriger dans ces conditions?", s'interrogeait il y a quelques mois M. Sarkozy, qui figure, avec Bernard Kouchner et Jack Lang, dans le trio des hommes politiques prйfйrйs des Franзais (Le Monde. Les dirigeants des principaux partis ont vu, en 2003, leur autoritй contestйe. 5.01.2004);

в) суб'єктивна модалізація: "Et c'est le prйfet de rйgion, aux pouvoirs renforcйs par un dйcret du 29 avril 2004, qui devient le pivot de cette politique publique", se fйlicite Pierre Mongin, directeur de cabinet de Dominique de Villepin (Le Figaro. Guerre йconomique: Villepin mobilise les prйfets. 1.12.2004);

2) аспектуалізації: "Nous sommes associations d'aide aux victimes et non de victimes", prйcise le prйsident de cette fйdйration, Hubert Bonin (Le Monde. Du bon et du mauvais usage des victimes. 22-23.04.2007);

3) аксіологізації: Lilas Desquiron dйcrit ses adversaires comme des grands patrons а l'ancienne, rigides et arrogants: "En quelques sorte, ils disent au