LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвопрагматичні характеристики питальних речень у сучасній французькій мові

прагма-комунікативною метою питально-відповідної взаємодії є визначення смислу інтерогативу, адекватне намірам її ініціатора, беручи за основу його первинне значення – спонукання до надання інформації, і виведення решти смислів, які може імплікувати висловлення. Згідно з теорією асиметричного дуалізму, явище непрямого мовленнєвого акту базується на протиставленні первинного (буквального) і вторинного, імпліцитного (комунікативного) значення мовленнєвої форми. Спираючись на інтенційну семантику небуквальних інтерогативів, можна виділити їх основні типи: інтерогативи-констативи; інтерогативи-імперативи; інтерогативи-експресиви. У ході аналізу було визначено стратегії, якими керується мовець у процесі питально-відповідної взаємодії із власне інтерогативами: 1). стратегію контактної ініціативи:

- "Ainsi tu as vendu le tableau?" dit-il lorsqu'elle eut terminй. - "Oui, maintenant je suis riche!" rйpliqua-t-elle, -"et c'est le bon moment pour m'emprunter de l'argent." (M.Cardinal, La part des choses, p.49); 2). стратегію контактної опозиції:

- "Nounou, tu ne devrais pas trop crier. Tu ne devrais pas кtre mйchante ce matin."

- "Pas crier! Je ne dois pas crier par-dessus le marchй! Moi, qui avais promis а ta mиre... Qu'est ce qu'elle me dirait si elle йtait lа?. D'oщ viens-tu? (J.Anouilh, Antigone // Thйвtre franзais d'aujourd'hui, p.110); 3). стратегію кооперативної ініціативи: - "Peux tu m'aider dans cette question?"- "Oui, bien sыr! Quel est le problиme?" 4). стратегію кооперативної опозиції з відповідними тактиками:

- "Vas-tu travailler aveс nous?"- "Je suis malade."

Псевдоінтерогативні акти реалізують наступні стратегії: 1). стратегію регулятивної ініціативи мовця в інтерогативах-констативах: - "J'ai froid." Реакція на даний інтерогатив-констатив може бути як мовленнєвою: - "Dois-je fermer la porte?" - так і немовною, наприклад, закриття вікна у кімнаті з низькою температурою; 2). стратегію впливу мовця в інтерогативах-імперативах.

- "Tu voudrais lui dire que j'aimerais lui parler?" - "Compte sur moi Bruno!" (Ch.Exbrayat, La honte de la famille, p.86).

Вивчення інтерогативів є недостатнім без їх дослідження у мовленнєвих жанрах, які вони організують. Необхідно відмітити, що питально-відповідний діалог завжди лежав в основі різних мовленнєвих жанрів французької словесності, які відігрівали важливу роль в розвитку людської цивілізації: так, наприклад, діалог є основною формою драми – одного з основних родів літературної творчості. У роботі досліджувалися особливості функціонування інтерогативів у жанрах, в яких питальність є домінантною дискурсивною ознакою. Це жанри побутового діалогу і професійного спілкування (судових дебатів, педагогічного діалогу), медійного дискурсу, наукової дискусії, полеміки. Деякі з них є панхронічними, інші - діахронічно зумовленими.

Одним із універсальних (панхронічних) жанрів з інтерогативною домінантою є побутовий діалог. Інтерогативи побутового діалогу характеризуються комунікативною прив'язаністю до конкретної ситуації, де питально-відповідна транзакція відбувається здебільшого з приводу конкретного референта. У цьому типі діалогу частими є питання, які ставляться до аксіологічної компетенції мовця: - "Dis-moi, chйrie, tu aimes bien ta maison, nous sommes heureux ici?" - "Bien sыr que j'aime notre maison. Je suis heureuse partout oщ je suis avec toi et les enfants. Pardonne – moi cet accиs de morositй stupide..." (M.Denuziиre, Pour amuser les coccinnelles, p.56).

Наступний уривок відображає розмову між донькою і батьком, де питання батька є провідником для констатації або підтвердження певного факту, а саме від'їзду Анни: -"Crois-tu, dit-il, qu'elle nous ait abandonnйs pour longtemps?" - "Elle est sыrement partie pour Paris, dis-je." - "Paris..., murmura mon pиre rкveuseument" (F.Sagan, Bonjour, tristesse, p.37). Дане питання є двоцентровим, де експліцитно виділений інтерогативний компонент відносно компетенції (епістемічної) "crois-tu" уводить референтивний компонент – непряме питання про від'їзд. Це питання наближається до типу псевдопитань, його смисловим ядром є вираження модально-емоційного ставлення мовця до факту від'їзду (розпач, смуток). Цей діалог може бути прикладом того трансформації усталених рольових відношень "батько-дитина": у своєму питанні до дочки батько виявляє свою необізнаність, невпевненість, розгубленість. Дослідження показало, що показниками епістемічної питальної модальності найчастіше виступають конструкції з маркерами певного типу, а саме дієсловами savoir, croire, модальними прислівниками peut-кtre, sans doute ті ін.

Наступною сферою, що характеризується високою частотністю використання інтерогативів є сфера професійної діяльності, а саме професійно-виробничіі мовленнєві жанри, прагматичні характеристики яких відрізняються в залежності від галузі та типу діяльності. Інтерогативи виробничого діалогу мають у більшості випадків логіко-епістемічну спрямованість, коли питання ставляться до експертної компетенції співрозмовника з метою отримання необхідної інформації. Водночас саме в таких мовленнєвих жанрах професійної сфери відбувається питально-відповідна актуалізація ролей "начальник – підлеглий". Особливе місце належить тут жанрам судової практики (дізнання, допит, судові дебати). Інтерогативам цих жанрів притаманно специфічне прагматичне спрямування, яке полягає у запиті інформації з метою дізнання правди про злочин. Питання, поставлені слідчим, орієнтовано на ситуативну компетенцію другого комуніканта з приводу того, що сталося: - "[...] A quelle heure ouvrez-vous la porte le matin?" - "A six heures et demie, parfois sept heures." - "Vous vous tenez ensuite dans la loge?" - "Sauf quand je balais l'escalier." - "A quelle heure? [...] " (G.Simenon, Maigrеt chez le ministre, p.100) . Типовим видом стосунків між комунікантами є міжособистісний зі статусно-рольовою опозицією "слідчий, суддя" – "підозрюваний, звинувачений".

Серед інтерогативів жанру педагогічної діяльності можна виділити інтерогативи загадок і інтерогативи навчально-методичної літератури. Основою для постановки питання у загадці є ідея довічної боротьби протилежностей у мисленні людини, тобто поліфонія мислення: – "Quel est le fantфme qui naоt chaque nuit, revit et meurt chaque jour ?" - "L'espoir". Інколи можливими є декілька відповідей, в залежності від типа мислення.

Було встановлено, що інтерогативи мовленнєвого акту педагогічного жанру навчально-методичної літератури французькою мовою використовуються для реалізації наступних цілей: 1). для постановки проблеми, вивчення теми: - "Pourquoi les dents tombent quand on est petit?" 2). для верифікації засвоєних знань учнями: - "Qu'est-ce que c'est le climat?" Даний вид інтерогативів характеризується передусім комунікативними ролями "дорослий / вчитель / експерт" – "дитина / учень / неексперт" та спрямовано на розвиток енциклопедичної та епістемічної компетенцій учня.

Інтерогативам жанру сучасного філософського діалогу є властивим не отримання певної інформації, а постановка під сумнів тієї чи іншої доктрини: "[...] Peut-кtre n'aimons-nous pas assez la vie? Avez-vous remarquй que la mort seule reveille nos