LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвопрагматичні характеристики питальних речень у сучасній французькій мові

характеристиками референта: ознака, якість, обставина, просторовість, темпоральність, причинність, приналежність, ціль, мета. Ці питання мають одно центрову структуру, в той час як питання модусного типу, де запит ставиться до певної компетенції адресата (епістемічної, аксіологічної, комунікативної) є доцентровими. Окремо слід виділити питання модально-емоційного спрямування, де питальна форма слугує вираженню емоційного стану комуні кантів, а саме образи, здивування, невпевненості, прикрості, нерозуміння, припущення, розгубленості.

5. Прагматичне дослідження інтерогативів є функціонально спрямованим до вивчення засад ділогічної взаємодії відповідно до даної комунікативної мети та спирається на основні категорії, якими оперує прагматичний аналіз: діяльності, спілкування, контексту. З точки зору комунікативно-діяльнісного аспекту, в основі питання лежить інтенція спонукання до надання інформації.Крім питальних мовленнєвих актів, де пропозиційна семантика і прагматичний смисл співпадають і які є монофункціональними, широко поширеними в сучасніх французьких дискурсах є акти непрямі (псевдопитання), комунікативний смисл яких виводиться не зі їх про позиційного змісту, а з імплікатур та пресу позицій відповідних дискурсиіних кодів застосованих у конкретній комунікативній ситуації, з конкретними обставинами. Для успішної реалізації інтерогативного мовленнєвого акту необхідно брати до уваги сукупність факторів, пов'язаних з роллю співрозмовників, типом спілкування, стратегіями і тактиками комунікантів, а також з типами дискурсів. Серед стратегій, якими керується мовець у ході отримання певної інформації були встановлені стратегії контактної ініціативи і контактної опозиції, стратегії кооперативноїініціативи і кооперативної опозиції з окремими тактикамипід час постановки власне інтерогативів; стратегії регулятивної ініціативи і впливу мовця у псевдопитаннях.

6. Питальність виступає основним комунікативно-смисловим ядром певних мовленнєвих жанрів. В історії розвитку французької словесності відмічається постійне використання мовленнєвих жанрів, побудованих на діалогічній єдності, де інтерогативність відіграє основну роль. Це жанри побутового спілкування і професійно-виробничого спілкування,судової практики, педагогічної діяльності, мас-медіа, філософського діалогу, наукової дискусії. У кожного з цих жанрів основне значення інтерогативності набуває різних смислових навантажень в залежності від мети, комунікативних ролей, комунікативної ситуації, які складають діяльнісно- мовленнєвий формат даного жанр.

7. Особливий різновид інтерогативів представлено риторичними питаннями. Цей вид інтерогативів є одним із характерних проявів мовленнєвої поліфонії. Риторичне питання характеризується діалогічними зв'язками з іншими, попередніми судженнями, дискусіями, роздумами, і які будуть з'являтися та існувати в майбутньому, релевантно того чи іншого суб'єкту та об'єкту риторичного питання. Його прагматично спрямовано не на запит інформації, а на підтвердження, констатацію існування багатьох точок зору з приводу певного явища.

Таким чином, інтерогативи сучасної французької мови являють собою складну єдність структурних (формальних), семантико-когнітивних, прагматичних ознак, де формальні характеристики виступають результатом розвитку інтерогативних конструкцій французької мови від давньофранцузької до сучасної; семантико-когнітивні базуються на необізнаності мовця і його намірі заповнити лакуни у певному пласті інформації чи компетенція шляхом отримання відповіді; прагматичні ознаки розташовуються у площині діяльнісно-комунікативного аспекту інтерогативних мовленнєвих актів із урахуванням комунікативних ролей співрозмовників, комунікативної ситуації спілкування, комунікативної і прагматичної мети, комунікативних стратегій і тактик мовців у форматі мовленнєвих жанрів, в яких категорія питальності є вираженою з різним ступенем експліцитності.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


1. Андрусь Л.А. Основні напрями дослідження питальних речень в сучасному мовознавстві // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2003. – Вип.3. – С.3-9.

2. Андрусь Л.А. Психофізіологічні й лінгвістичні особливості питальних речень у сучасній французькій мові // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. –К.: ВПЦ "Київський університет", 2004. – Вип.10. – С.39-47.

3. Андрусь Л.А. Прагмариторичні характеристики інтерогативних висловлень сучасної французької мови // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – К.:ВПЦ "Київський університет", 2005. – Вип.6. – С.6-10.

4. Андрусь Л.А. Роль лінгвопрагматичних основ у створенні питальних висловлень сучасної французької мови // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : Зб. наук. пр. – К.:ВПЦ "Київський національний лінгвістичний університет", 2005. – Вип..13. – С.5-13.

5. Андрусь Л.А. Необізнаність мовця та її актуалізація у питальних реченнях французької мови // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – К.:ВПЦ "Київський університет", 2006. – Вип.9. – С.7-13.


АНОТАЦІЯ

Андрусь Л.А. Лінгвопрагматичні характеристики питальних речень у сучасній французькій мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

Дисертацію присвячено лінгвопрагматичному аналізу інтерогативів у сучасній французькій мові. У роботі встановлено основоположну роль категорії питальності у процесі комунікації, з'ясовано основні засоби вираження питальності у французькій мові, а також досліджено основні теоретичні підходи до проблеми інтерогативності. У дисертації розглянуто структурно-семантичні особливості інтерогативів французької мови, які зумовлено необізнаністю мовця та її актуалізацією в питанні. Аналіз семантичної структури питально-відповідної єдності, яка вибудовується мовцем у пласті інформації, відносно якого запитуються певні компетенції мовця, який виокремлює референт запиту та спрямовує семантичний та комунікативний фокус на лакуну референтного чи модального планів, дозволив розробити і представити когнітивно-семантичні моделі діалогічних єдностей з буквальними інтерогативами й інтерогативними імплікатурами. У ході дослідження прагматичних характеристик інтерогативів французької мови було визначено сукупність факторів, що впливають на успішність інтерогативного мовленнєвого акту, а саме: комунікативні ролі співрозмовників, тип спілкування, стратегії і тактики комунікантів. Крім цього, показано, що категорія питальності виступає комунікативно-смисловим ядром певних мовленнєвих жанрів, медійному філософському і т.ін.


Ключові слова: категорія питальності, інформація, діалог, необізнаність мовця, багаторівнева імплікатура, мовленнєвий жанр.


ANNOTATIONS

Andrus L.A. Linguistic