LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвориторичні особливості сучасного лейбористського дискурсу Великої Британії

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА







Жуковець Галина Леонідівна




УДК 81'42: 808.51:81'233





ЛІНГВОРИТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО

ЛЕЙБОРИСТСЬКОГО ДИСКУРСУ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ







Спеціальність 10.02.04 - германські мови




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук


















Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі англійської філології Київського національного

університету імені Тараса Шевченка.




Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Бєлова Алла Дмитрівна,

завідувач кафедри англійської філології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка




Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Зацний Юрій Антонович,

завідувач кафедри перекладу

Запорізького державного університету




Кандидат філологічних наук, доцент

Малиновська Ірина Віталіївна,

проректор з навчальної та адміністративної роботи

Київського інституту перекладачів




Провідна установа - Ужгородський національний університет

Міністерства освіти та науки України, кафедра англійської філології




Захист відбудеться 27 березня 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізовано вченої ради

Д 26.001.11 Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ, бул.Тараса Шевченка, 14)




З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного

університету імені Тараса Шевченка (вул.Володимирська, 58)




Автореферат розісланий 12 лютого 2002 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Смущинська І.В.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На межі тисячоліть унаслідок розвитку та зростання ролі комунікативних технологій, глобалізації комунікативного простору та підвищення ролі ЗМІ в сучасному суспільстві дослідження проблем комунікативного впливу на масову свідомість і свідомість особистості вийшли на перший план. Сферами, де постійно реалізується спланований та спрямований комунікативний вплив, можна вважати сферу ЗМІ, рекламу товарів та послуг і, безумовно, політику. Простежити механізми здійснення впливу на масову свідомість у політиці можна вивчаючи політичний дискурс, який в останні десятиріччя став одним із популярних об(єктів дослідження не лише в лінгвістиці, а й в інших науках.

Наприкінці ХХ - початку ХХІ століть аналіз мовних явищ у лінгвістиці, в першу чергу англістиці, поступово набуває міждисциплінарного характеру. Міждисциплінарний підхід є доцільним і для аналізу політичного дискурсу. Ментальна модель політичного дискурсу поєднує фрагменти загальних ментальних моделей у певний історичний час, для нього характерними є обмеженість у часі, взаємодія із ЗМІ. Все це спонукає враховувати не лише суто вербальну частину комунікації, а й багато інших, позалінгвальних, факторів, що впливають на комунікативний процес.

У сучасній лінгвістиці політичний дискурс досліджується як джерело неологізмів, як простір, в якому реалізуються аргументативні стратегії, як сфера, де формується ідіостиль політиків; вивчаються також особливості вербального оформлення виборчих кампаній політичних партій, техніка переговорів, моделі вирішення конфліктних ситуацій.

Підвищення інтересу до вивчення різних, в тому числі лінгвістичних і риторичних особливостей сучасного політичного дискурсу, зумовлене низкою причин, серед яких найголовнішими виступають поєднання вербальних і невербальних компонентів у сучасній комунікації та диверсифікація політичного дискурсу, що зумовлена розвитком інформаційних технологій.

Невпинно зростаюча роль політиків у вирішенні першочергових проблем людства викликала збільшення інтересу до вивчення політичного дискурсу різних країн. Однак необхідно підкреслити, що в останні десятиріччя ХХ століття вивчалися, переважно, окремі аспекти політичного дискурсу. Наприклад, вивченню політичної комунікації, особливо в аспекті іміджелогії, приділяє багато уваги Г.Г. Почепцов (мол.); досліджувалися різні аспекти українського політичного дискурсу. У Росії дослідженню комунікації у сфері політики були присвячені роботи Ю.М. Караулова, О.М. Баранова та О.Г. Казакевича, лінгвістів із Санкт-Петербурга, спічрайтерів першого президента Росії Б. Н. Єльцина. Також досліджувалися різні аспекти сучасного політичного дискурсу на матеріалі англійської, німецької, іспанської та швецької мов. Увага приділялась аналізу індивідуального стилю політиків, випадкам комунікативних невдач, найбільш ефективним і поширеним стилістичним і риторичним прийомам, що застосовувались у промовах політиків.

Актуальність вивчення лінгвориторичних особливостей сучасного політичного дискурсу лейбористів Великої Британії полягає в тому, що 1) політична комунік ль, що вимагає дослідження принципів його організації з метою їх ефективного використання; 3) набувають важливості лінгвістичні рекомендації щодо збереження індивідуального стилю особистості у період розвитку комунікативних технологій, глобалізації та універсалізації комунікативного простору.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми "Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів" (код 01 БФ 0147-01), яка розробляється факультетом іноземної філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (затверджена Міністерством освіти і науки України)

Головна мета дослідження - дослідити принципи організації сучасного дискурсу лейбористів Великої Британії - зумовила певні завдання:

- визначити політичний дискурс як складне, багатоаспектне явище в комунікативному континуумі, що охоплює лінгвальні та позалінгвальні компоненти.

Об(єктом дослідження є лексичні одиниці, граматичні категорії, стилістичні засоби та риторичні прийоми, за допомогою яких відбувається передача інформації та здійснюється свідомий вплив на колективного адресата.

Серед використаних у роботі методів і прийомів лінгвістичного аналізу головне місце займають дискурсивний аналіз, дескриптивний аналіз, семантико-синтаксичний аналіз і контекстуально-інтерпретаційний аналіз, який підкріплюється