LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвостилістична характеристика німецьких гумористичних віршів

на розважальних та гумористичних сторінках у інтернеті, а також у сатирико-гумористичних та інших журналах ФРН й Австрії („Eulenspiegel", „Kemet", „Unicum"), гумористичних збірниках („Menschliches und anderes heiter verdichtet", „Lach doch wieder!", „Schmunzeln bremst Runzeln"). Корпус проаналізованих текстів становить 2700 німецькомовних гумористичних віршів, загальний текстовий обсяг яких сягає 1620 сторінок.

Теоретико-методологічну базу дослідження становить функціональний підхід, який передбачає комплексний розгляд типу тексту як складно організованої системи, мовні структури якої корелюють із позамовними категоріями (комунікативними умовами і цілями, когнітивними процесами) і виконують певні взаємоузгоджені функції, смисл яких визначається лише по відношенню до системи в цілому.

Для досягнення поставленої мети і розв'язання конкретних завдань застосовувалися такі методи дослідження: методи лінгвостилістичного та структурно-композиційного аналізу – для виявлення стилістичних особливостей тексту та його структурно-композиційних елементів і їх співвідношення; використання методів функціонального та прагматичного аналізу дозволило встановити й проаналізувати функції виявлених композиційно-стилістичних особливостей та їх роль у створенні комічного ефекту і, тим самим, у реалізації авторської інтенції; за допомогою методів кількісного аналізу та структурно-графічного моделювання встановлено кількісні співвідношення отриманих результатів та наочно представлено структуру, метрико-римічні й інші особливості віршів у графічних моделях; для розробки типології гумористичних віршів застосовувались типологічний метод і методи математичної статистики.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що у ній вперше:

  • запропоновано визначення типу тексту гумористичний вірш і здійснено комплексний лінгвістичний аналіз німецькомовних гумористичних віршів;

  • виявлено та проаналізовано його основні стильові риси (віршованість, стислість, пуантованість, тричленність, озаглавленість і тривіальність);

  • розкрито умови виникнення та механізм створення комічного ефекту в гумористичних віршах, виявлено і систематизовано характерні мовні засоби створення цього ефекту;

  • запропоновано типологію гумористичних віршів, яка враховує одночасно всі виявлені лінгвостилістичні характеристики текстів;

  • розроблено нову методику класифікування текстів, засновану на методах кореляційного аналізу з використанням комп'ютерних технологій.

Наукову новизну отриманих результатів можна узагальнити у наступних положеннях, що виносяться на захист:

1. Тип тексту гумористичний вірш – це сукупність відносно коротких гумористичних віршованих творів тривіального змісту і доступної мовної форми, для нього характерні наявність гумористичного пуанта, заголовка і тричленної композиційної структури; у межах цього типу тексту виділяються чотири підтипи тексту, в яких варіанти прояву стильових рис сполучаються по-різному.

2. Комічне в гумористичних віршах виникає в ситуації сміхової комунікації, яка ґрунтується на взаємному бажанні комунікантів взяти участь у мовній грі з розважальною метою. Комічний ефект виникає внаслідок різкої зміни одного змістовного плану вірша, актуалізованого початком тексту, на інший, коли очікування реципієнта не виправдуються і він змушений розв'язати невідповідність, ретроспективно здійснивши когнітивну зміну контексту. Наявність двох змістовних планів тексту спричинена біполярністю об'єкту комічного у вірші.

3. До типу тексту гумористичний вірш належать тексти, які характеризуються стильовими рисами: 1) віршованість (певна віршована форма тексту, що сприяє його сприйняттю як гумористичного); 2) пуантованість (наявність у віршах гумористичного пуанта – матеріалізованої в тексті структури – основи комічного ефекту); 3) тривіальність (доступність текстів розумінню і наближеність до смаків максимально широкого кола читачів); 4) стислість (невеликий обсяг тексту забезпечується за рахунок простоти сюжету і економії мовного матеріалу на всіх рівнях); 5) озаглавленість (наявність одного з чотирьох типів заголовків: дескриптивного, проспективного, ретроспективного або проспективно-ретроспективного); 6) тричленність (членування тексту на три текстеми, що відображають етапи створення комічного ефекту вірша), з яких останні дві риси є факультативними. У тій чи іншій формі всі стильові риси працюють на досягнення комічного ефекту.

4. Лінгвостилістична типологія гумористичних віршів, одержана шляхом кореляційного аналізу, містить чотири підтипи тексту: (1) підтип з гострим пуантом (в основі – порушення логіки розвитку подій і норм), великою кількістю другорядних стилістичних засобів і проспективно-ретроспективним заголовком; (2) підтип з пуантом, основаним на несподіваній трактовці попередніх подій у комплексі з численними стилістичними засобами і ретроспективним заголовком; (3) підтип з середнім за гостротою пуантом (в основі – алогічний висновок), невеликою кількістю стилістичних засобів та негумористичним заголовком; (4) підтип з найнижчою гостротою пуанта, який ґрунтується на порушенні мовних очікувань читача, мінімальною кількістю стилістичних засобів і проспективно-ретроспективним заголовком.

5. Основою комічного ефекту гумористичного вірша є пуант – матеріалізована в тесті структура – результат взаємодії провідного алогізму значеннєвого рівня в кінцівці вірша з алогізмами мовного рівня й іншими стилістичними прийомами комічного та засобами експресивності по всьому тексту, яка призводить до раптового ослаблення напруження підготованого очікування і, як наслідок, до комічного ефекту. Проведена типологія за сукупністю всіх стилістичних ознак текстів виявила, що крім інших аспектів підтипи гумористичних віршів розрізняються також за принципами конструювання пуанта.

6. Гумористична тональність віршів, що є відображенням основної прагматичної характеристики досліджуваного типу тексту, ґрунтується на прагненні адресантів викликати сміхову реакцію і відповідній налаштованості реципієнтів на несерйозне, ігрове спілкування.Гумористична тональність віршів виникає в результаті взаємодії стилістичних засобів гумору й експресивності всіх мовних рівнів, які класифіковано на дві групи: 1) лексичні засоби гумору, тропи; 2) синтаксичні засоби гумору й експресивності, фігури. Серед близько тридцяти характерних засобів комічного найбільш ефективними є змішування стилів, тропи, шлаґзац, різні види розчленування синтаксичної структури речення та ін.

Теоретична цінність дисертації визначається її суттєвим внеском в лінгвостилістику і теорію тексту і полягає в комплексній характеристиці гумористичних віршів як типу тексту, яка дала змогу з'ясувати його критеріальні ознаки. Одержані в результаті дослідження дані є внеском у стилістичну типологію малих літературно-художніх форм і теорію комічного.

Практична цінність роботи визначається тим, що результати дослідження можуть бути використані в курсах лекцій зі стилістики німецької мови (розділи "Стиль та його моделювання в комунікативно-мовленнєвій діяльності", "Стилістичні засоби гумору та експресивності" ), лінгвістики тексту (розділи "Семантика та прагматика тексту",