LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвостилістична характеристика німецьких гумористичних віршів

"Композиція тексту"), аналізу дискурсу (розділ "Проблеми типології дискурсу"), на практичних заняттях з аналізу текстів, для написання навчальних і методичних посібників для студентів філологічних факультетів та в науково-дослідній роботі.

Особистий внесок дисертанта. Усі результати дослідження одержані дисертанткою самостійно. Внесок автора в статтю 2, написану у співавторстві, полягає у аналізі фактичного матеріалу і формулюванні висновків щодо особливостей функціонування пуанта в гумористичних віршах; внеском автора в статтю 4 є опис структурно-композиційних особливостей гумористичних віршів та узагальнення результатів дослідження у схемах.

Апробація роботи: основні положення і результати дослідження викладені й обговорені на 4-й Міжнародній конференції "Франція і Україна: Науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур" (Дніпропетровськ, 1997), науково-практичній конференції "Джерела духовності: ґенеза творчого процесу та розвиток мистецтва" (Дніпропетровськ, 1999), Міжнародній науковій конференції "Іноземна філологія на межі тисячоліть" (Харків, 2000), Міжнародній науковій конференції "Література в контексті культури" (Дніпропетровськ, 2001), 5-й Всеукраїнській конференції "Нові підходи до філології у вищій школі" (Запоріжжя, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених "Актуальні проблеми філології" (Дніпропетровськ, 2003) ), на 11-й Міжнародній конференції "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур" (Дніпропетровськ, 2005) і на 12-й Міжнародній конференції "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур" (Дніпропетровськ, 2006). Крім того, результати дослідження обговорювалися на щорічних наукових конференціях Дніпропетровського національного університету (Дніпропетровськ, 1998-2007).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у 19 публікаціях, у тому числі 11 одноосібних статтях і 2 статтях у співавторстві, опублікованих у фахових виданнях України, а також 6 тезах докладів на міжнародних та всеукраїнських конференціях. Внесок автора в статті у співавторстві полягає у збиранні та аналізі фактичного матеріалу.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури (297 найменувань), списку джерел ілюстративного матеріалу (25 позицій). Вона містить 10 рисунків і 2 таблиці, а також 2 додатки. Загальний обсяг дисертації – 234 сторінки, з них основного тексту – 167 сторінок.

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність і наукова новизна, визначено мету, головні завдання, об'єкт і предмет, а також методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну значущість та практичну цінність одержаних результатів тощо.

У першому розділівисвітлені теоретичні аспекти вивчення німецьких гумористичних віршів як типу тексту: визначено найбільш відповідний термін на позначення об'єкту дослідження – гумористичний вірш – та обґрунтовано його використання, визначені методологічні засади дослідження, гумористичний вірш розглянутий в ракурсі основних теорій комічного та теорії гри, розкриті умови створення комічного ефекту і механізм його реалізації у віршах, визначене походження сучасних гумористичних віршів та їхнє місце серед інших малих літературно-художніх форм.

У другому розділі визначені стильові риси, які характеризують гумористичні вірші як тип тексту – віршованість, стислість, пуантованість, тричленність, озаглавленість і тривіальність, виявлені й описані варіанти прояву стильових рис у конкретних текстах, визначена їхня роль у створенні комічного ефекту вірша.

У третьому розділі надана класифікація засобів комічного, а також лінгвостилістична типологія німецькомовних гумористичних віршів: виявлені та систематизовані найбільш характерні стилістичні засоби створення гумористичної тональності й особливості їх функціонування в текстах; розроблена нова методика типології досліджуваних віршів, заснована на методах кореляційного аналізу з використанням комп'ютерних технологій, виділені й описані чотири підтипи тексту гумористичний вірш, у кожному з підтипів визначений механізм реалізації пуанта.

У загальних висновках представлені основні результати проведеного дослідження та окреслені перспективи подальших досліджень.


основний зміст роботи


Розділ 1. "Комічне в гумористичних віршах: питання теорії". Сучасна лінгвістика розглядає текст як результат соціально орієнтованої та соціально зумовленої комунікативної діяльності (О. С. Кубрякова). Подібною багатогранністю вирізняється й комічне як явище соціальне, лінгвістичне, комунікативне, психологічне, культурологічне, когнітивне і т. п. Отже, дослідження комічних текстів є одним із найбільш ефективних засобів пізнання процесів як лінгвальної, так і позалінгвальної діяльності людини.

Сучасні німецькомовні гумористичні вірші належать до текстів комічного характеру. Ці комічні поетичні мініатюри, що мають кількасотрічну історію, набули з появою нових інформаційних і комунікативних каналів наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. особливого розповсюдження й дещо видозмінились. На сучасному етапі гумористичні вірші матеріалізуються не стільки у збірниках, скільки у електронному тексті та існують у віртуальному просторі (інтернеті), при цьому вони до сьогодні залишалися майже непізнаним явищем для лінгвістики.

У спеціальній літературі не існує усталеного терміна на позначення віршів комічного характеру. З метою подолання невизначеності термінології у вітчизняній і зарубіжній лінгвістиці нами запропоновано використовувати термін „гумористичний вірш", який найбільшою мірою відповідає естетичній природі та тональності цього типу тексту. Гумористична тональність досліджуваних віршів походить з у цілому позитивного ставлення автора до об'єкта, яке поєднує зовні комічне трактування з внутрішньою серйозністю.

Гумористичний вірш є міжжанровим утворенням, яке увібрало в себе типові риси декількох близьких малих літературно-художніх форм – епіграми, анекдота, байки, шпруху та ін., але на відміну від більшості з них, первинною для нього є письмова текстова форма, він існує переважно у сфері письмової комунікації, у якій практично відсутні невербальні аспекти. Отже, маємо справу з письмово зафіксованим результатом дискурсивної діяльності, а не самою діяльністю. Така специфіка об'єкту дослідження зумовила лінгвостилістичну домінанту нашого аналізу.

Гумористичні вірші є тим випадком, коли текст, як зазначав Р. Барт, безпосередньо пов'язаний із задоволенням від подвійної гри: „гри у Текст" та „гри Текстом". Створення гумористичних віршів супроводжується піднесенням (за Й. Хейзінґою), задоволенням від гри, до якої належать метрична та римічна будова, оформлення й маскування смислу, майстерне маніпулювання сприйняттям та очікуваннями реципієнта; у той же час сприйняття гумористичних віршів викликає напруженість (тобто напружене очікування реципієнта щодо закінчення вірша), яка змінюється наприкінці несподіваною розрядкою цього очікування у комічний спосіб і радістю від цього. Гумористичний вірш