LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвостилістична характеристика німецьких гумористичних віршів

більший текст і ширші формулювання, тим слабше напруження. Для створення віршами достатнього напруження необхідна оптимальна стислість мовних формулювань, яка, однак, не вела б до істотного скорочення змісту. Стислість забезпечується як за рахунок простоти сюжету з „точковою" фабулою (термін В. В. Кожинова) – зображенням окремої ситуації або дії героя в конкретних просторово-часових обставинах, так і за рахунок економії мовного матеріалу на всіх рівнях: звуковому (редукування, пропуск голосних: ich kauf mir 'ne Knarre, gesehn, drum), морфологічному (складні слова замість відповідних словосполучень, еліпси: Mьnzgeldkaffeeautomat, Zweistaatlichsein), синтаксичному (заміна підрядних речень номінативними групами, прикметниковими і дієприкметниковими зворотами чи іменниками; еліптичні речення і т. п.: Der Mensch, die beiden kommen sehend, eilt in die Strдuche, Mantel wehend...; ...es wдre gut zu sichern, da er nicht mehr jung, sein Leben durch Versicherung.) (див. Прикл. 1, 4, контрольні моменти виділено жирним шрифтом).

Стильова риса пуантованість передбачає наявність у віршів гумористичного пуанта, який є основою для створення комічного ефекту. Як показав аналіз, спосіб його створення відповідає основним положенням теорії невідповідності/контрасту: головний алогізм у структурі пуанта розкриває невідповідність очікувань реципієнта контексту, що змінився, при цьому другорядні прийоми комічного, риторичні фігури й інші стилістичні засоби (в основному алогізми мовного рівня) переходять з розряду фонових у розряд домінантних і сприяють посиленню комічного ефекту. Розглядаючи явище пуанта, знаходимо підтвердження тези про ігрову природу досліджуваного типу тексту: продуцент створює пуант, граючи з понятійними структурами реципієнта, мета такої гри – спонукати певні очікування з боку читача і потім обманути їх у приємний для того спосіб. З боку ж реципієнта гра полягає у намаганні відгадати авторську інтенцію, але чим далі виявляються його припущення від істини, тим сильніше дія пуанта. В результаті аналізу нами розроблено таке визначення: пуант гумористичного вірша є матеріалізованою в тесті структурою – результатом взаємодії провідного алогізму значеннєвого рівня в кінцівці вірша з алогізмами мовного рівня й іншими стилістичними прийомами комічного та засобами експресивності по всьому тексту; такий пуант призводить до раптового ослаблення напруження підготованого очікування і, як наслідок, до комічного ефекту. Специфіка пуанта в гумористичному вірші полягяє у певній простолінійності й мінімальній кількості алогізмів значеннєвого рівня у тексті, в основному їх не більше одного – того, що виконує роль провідного у структурі пуанта, у 85% віршів – це шлаґзац (прикл. 1: підкресленням виділено шлаґзац, алогічний висновок: зламати собі шию – це везіння, спосіб домогтися успіху в житті, див. також прикл. 3 і 4). На нашу думку, ці фактори дещо знижують гостроту пуанта порівняно з такими спорідненими формами, як анекдот або епіграма. У деяких випадках (до 10% віршів) основою пуанта стає алогізм мовного рівня, що є також одним із факторів зниження ефективності гумористичного пуанта. Найчастіше в якості такого алогізму в гумористичних віршах виступає один з видів гри слів (прикл. 2: каламбур, що ґрунтується на зіткненні двох значень виразу "alter Sack" – прямого "старий мішок" і переносного "старий дурень"; другорядні засоби у структурі пуанта віділено жирним шрифтом).

Приклад 1. Приклад 2.

Hals - und Beinbruch

Ein Mensch, bedacht und auf der Hut

erwдgt fьr sich: Es wдre gut

zu sichern, da er nicht mehr jung,

sein Leben durch Versicherung.

Und da der Мensch ein HasenfuЯ,

da kommt er letztlich zu dem SchluЯ,

daЯ er als braver Biedermann

sich gegen Unfall sichern kann.

Denn bricht er sich, wenn er mal fдllt,

nur einen Arm, bekommt er Geld,

und bricht er sich daselbst ein Bein,

dann stellt sich ein Vermцgen ein.

Am Besten wдre, welch` ein Glьck,

er bricht sich einfach das Genick.

In diesem Fall, da wдre dann

der Mensch ein ganz gemachter Mann!

Volker Henning ( http://www.volker-henning.de/)


Sackhьpfen

Kinder, holt die alten Sдcke,
grob gewebt und schwer,
die im Keller in der Ecke
liegen schlaff umher.

Nehmt die Sдcke, die da liegen
und rasch reingeschlьpft,
jedermann wird heute siegen,
der am schnellsten hьpft.

Auch der Opa will es wissen,
er hьpft fleiЯig mit,
keiner will die Freude missen,
Opa, er hдlt Schritt.

Opa hьpft bei diesem Spiele

heut' sogar im Frack.
Kommt als erster durch das Ziele.

Bravo, alter Sack !!

Uwe Schmidt (http://www.witzfarm.de )

При розгляді особливостей структурно-композиційного членування німецьких гумористичних віршів встановлено важливу стильову рису, наявність якої дозволяє відмежувати цей тип тексту від найближчих малих форм – поетичної епіграми і шпруха. Це тричленність – членування тексту вірша на три текстеми (прикл. 1 і 2). Експозиція містить вступну інформацію, що є базою для створення як істинного, так і помилкового контексту; як правило, вона не містить засобів комічного. Блок хибного очікування наступний за експозицією і часто перевершує її за розмірами: друга текстема створює в читача схему хибного очікування з приводу розвитку ситуації (актуалізує в читача певний когнітивний сценарій), а з іншого боку, містить індикатори наявності другого змістовного плану, що виявляється ретроспективно; тут наявна достатня кількість засобів гумору й експресивності лексико-синтаксичного рівня, комічна дія яких сприяє реалізації пуанта. Гумористична кінцівка – найменша текстема, в якій відбувається зламування схеми читацького очікування і актуалізація нового когнітивного сценарія; вона містить основу пуанта вірша – алогізм значеннєвого рівня. Приблизно 95% усіх досліджених віршів мають тричленну композиційну структуру, для менш ніж 5% віршів характерна структура, яка тяжіє до двочленності, що обумовлено їх мінімальними розмірами (не більше 4 рядків). Текстеми виділяються в гумористичних віршах не тільки на основі семантичного членування і мовних особливостей; три текстеми відповідають основним етапам створення комічного ефекту за теорією невідповідності.

Стильова риса озаглавленість властива більшості гумористичних віршів (93%), але не є обов'язковою: 7% віршів (в основному лимерики) не мають заголовка. Серед заголовків гумористичних віршів можна виділити дескриптивні (40% від загальної кількості), тобтозаголовки з нейтральною оціночною модальністю, щоописують основний значеннєвий зміст тексту і не беруть участі у створенні комічного ефекту, і заголовки гумористичні (60%), що містять містять алогізми чи інші стилістичні засоби створення гумористичного пуанта. Особливу увагу привертає зв'язок заголовка з категоріями проспекції і ретроспекції, адже для гумористичних віршів значення цих явищ не обмежується відношеннями між заголовком і текстом: по суті, контраст між проспективним і ретроспективним сприйняттям усього тексту (включаючи заголовок) створює основу комічного ефекту.