LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвостилістична характеристика німецьких гумористичних віршів

засобів комічного; блок хибного очікування створює в читача певне очікування з приводу розвитку ситуації, але також містить індикатори наявності підтексту, що виявляються ретроспективно після прочитання гумористичної кінцівки; у цій текстемі наявна значна кількість засобів гумору й експресивності лексико-синтаксичного рівня, задіяних у реалізації пуанта; гумористична кінцівка містить основу пуанта — алогізм значеннєвого рівня, що реалізує невідповідність між очікуваннями читача і реальним завершенням, у результаті чого виникає комічний ефект.

Озаглавленість властива більшості віршів, але 5% віршів не мають заголовка. Серед заголовків гумористичних віршів можна виділити нейтральні за тональністю дескриптивні (40% від загального числа), які не беруть участі у створенні комічного ефекту, і гумористичні (60%), що містять алогізми чи інші стилістичні засоби створення гумористичного пуанта. Залежно від особливостей семантичного співвідношення заголовка з трьома композиційними блоками вірша і його ролі в механізмі створення комічного ефекту гумористичні заголовки класифіковано на проспективні, ретроспективні і проспективно-ретроспективні.

Ступінь комічності гумористичних віршів багато в чому визначається їхньою тривіальністю, тобто доступністю текстів розумінню і наближеністю до смаків максимально широкого кола читачів. Ця стильова риса поширюється на різні текстові рівні і виражається в тематичній доступності змісту, що провокує стереотипну, легко передбачувану схему читацького очікування, зламування якої викликає сміх, й у доступності мовної форми на лексичному і синтаксичному рівнях. Основа лексичного складу – загальновживані слова, кількість запозичень, професіоналізмів, термінів, діалектизмів мінімальна. Загальнодоступність синтаксису знаходить втілення у порушенні синтаксичних структур з метою полегшення побудови й сприйняття речення, виконання вимог метру й рими.

Гумористична тональність віршів відображає їхню основну прагматичну характеристику та виникає внаслідок досягнення комічного ефекту. У її створенні беруть участь стилістичні засоби гумору й експресивності всіх рівнів мови (близько тридцяти різновидів). Найбільш численними й ефективними є засоби лексичного рівня, або тропи (каламбур, іронія, метафора, порівняння, евфемізм, метонімія, епітет, оксюморон, зевгма) та засоби синтаксичного рівня (шлаґзац, парантез, різні види розчленування синтаксичної структури речення, фігури повтору, еліпс та інші).

Характеристика тексту через сукупність перерахованих стильових рис свідчить про його належність до типу тексту гумористичний вірш. В окремих віршах кожна зі стильових рис виявляється в різних варіантах. Комбінації варіантів прояву стильових рис є основою для виділення підтипів тексту за принципом максимальної гомогенності об'єктів усередині груп і максимальної гетерогенності груп між собою. Розроблена методика типології на основі кореляційного аналізу віршів з використанням табличного процесора EXCEL (ступінь подібності визначає тетрахоричний показник близькості r++) дозволила зробити групування текстів за ступенем подібності комбінацій всіх стильових рис. Таким чином, у межах типу тексту виділено й описано чотири підтипи гумористичних віршів.

Представлене дослідження німецьких гумористичних віршів відкриває нові перспективи подальших досліджень: вивчення проблем комічного у когнітивному і прагматичному аспектах з метою розмежування понять сатири й гумору, дослідження спадкоємності, взаємозбагачення малих форм (від фольклорних до сучасних синкретичних типів тексту), розширення типології малих комічних форм з урахуванням дискурсивних і лінгвокультурологічних параметрів творів.


Основні положення роботи відображені в наступних публікаціях автора:


1. Ein Versuch der Klassifikation von komischen Gedichten nach dem strukturell-kompositorischen Prinzip // Вісник ДНУ. Мовознавство. – Вип. 4. – Дніпропетровськ: ДНУ, 1999. – С. 52-57.

2. Ьber die Pointe in den deutschen komischen Gedichten // Ономастика і апелятиви. – Вип. 6. – Дніпропетровськ: ДНУ, 1999. – С. 163-169. (співавтор Perlyna J. G. )

3. Ьber kompositorisch-stilistische und sprachliche Besonderheiten einer Abart von deutschen humoristischen Gedichten // Ономастика і апелятиви. – Вип. 9. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. – С. 54-59.

4. Композиционно-стилистические особенности немецких юмористических стихотворений // Актуальні проблеми літературознавства. – Том 8. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. – С. 116-120. (співавтор Перлина Ю. Г.)

5. Юмористическое стихотворение в ряду других малых форм // Вісник ДНУ. Мовознавство. – Вип. 6. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 52-56.

6. Из опыта типологии немецких юмористических стихотворений // Нова філологія. – № 4 (15). – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – С. 232-238.

7. Стихотворность и краткость как стилевые черты немецких юмористических стихотворений // Вісник ДНУ. Мовознавство. – Вип. 7. – Дніпропетровськ:ДНУ, 2002. – С. 59-62.

8. Юмористический пуант и особенности его восприятия // Література в контексті культури: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2002. – Вип. 10. – С. 52-56.

9. Составляющие юмористичности как стилевой черты немецких юмористических стихотворений // Вісник ДНУ. Мовознавство. – Вип. 8. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 41-45.

10. Из истории развития малых литературно-художественных форм юмористической направленности // Від бароко до постмодернізму: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2003. – Вип. 8. – С. 123-127.

11. Заголовки гумористичних віршів: категорії проспекції та ретроспекції // Вісник ХНУ. Серія: Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. – Вип. 649. – Харків: Константа, 2005. – C. 144-147.

12. Складові комічного ефекту в гумористичних віршах // Нова філологія. Зб. наук. пр. – Запоріжжя: ЗДУ, 2006. – Вип. 24. – С. 107-110.

13. Гумористичний вірш у ракурсі когнітивно-дискурсивних досліджень // Культура народов Причерноморья. – № 95 – Симферополь: ТНУ, 2006. – С. 72-73.

14. Средства юмора в немецких юмористических стихотворениях // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур: ІV Міжнар. конф. Дніпропетровськ, 21-22 трав. 1997 р. – Т. 1, ч. 1. – Дніпропетровськ: "Поліграфіст", 1997. – C. 31-32.

15. История развития одной из теорий комического // Джерела духовності: генеза творчого процесу та розвиток мистецтва: Регіон. науково-практ. конф. Дніпропетровськ, 14-15 жовт. 1999 р. – Т. 2. – Дніпропетровськ: ДДУ, 1999. – C. 82-83.

16. К обзору теорий комического // Іноземна філологія на межі тисячоліть: Міжнар. наук. конф. Харків, 25-26 квіт. 2000 р. – Харків: Константа, 2000. – C. 73-74.

17. Применение методов математической статистики для типологии лингвистических объектов // Актуальні питання філології: Всеукр. науково-практ. конф. молодих вчених. Дніпропетровськ, 15 квітня 2003 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – C. 93-95.

18. Гумористичний вірш як гра // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур: ХІ Міжнар. конф. Дніпропетровськ, 11-12 листоп. 2005 р. – Дніпропетровськ: "Пороги", 2006. – C. 150-151.

19.