LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичний аналіз вірша у прозі І.С. Тургенєва "Как хороши, как свежи были розы..."

("Старик").

Більший обсяг у творі присвячено темі минулого. Картини минулого також подані тричі. Перша частина – своєрідний зачин, позначення теми ("где-то, когда-то, давно-давно" герой прочитав вірш, із котрого запам'ятав тільки перший рядок). Дві наступні частини – повне розкриття теми.

Дві теми – теперішнього та минулого – діаметрально протилежні за змістом, реаліями, настроєм. Вони і будуються за принципом повного контрасту. Якщо в темі теперішнього представлені зима, холод, темрява, то в темі минулого – літо, тепло, світло. Літо – не тільки пора року, літо ще – символ юності, розквіту когось або чогось. Тепло в переносному значенні пов'язується із характеристикою людських відношень: тепло (души, встречи, приветствия), (сердечное) тепло. Світло, також у переносному значенні, часто є символом кращих людських почуттів: свет (любви, надежды), символом дорогого створіння: свет (очей, жизни). Якщо в темі теперішнього присутній замкнутий простір кімнати, то в темі минулого – необмежений простір природи, небо, зірки, заміський будинок, село; а якщо говориться про кімнату, то про "глубину уютной комнаты". Відрадну картину минулого, окрім зорових, звукових, дотикових відчуттів, доповнюють відчуття нюхові ("пахнет резедой и липой"), тобто сприйняття світу значно розширюється. Замість старечого шепотіння, кашлю, тріску свічки, звучать дитячий сміх, "молодые добрые голоса", "веселый шум семейной, деревенской жизни", вальс Й. Ланнера, створююча затишок "воркотня" "патриархального самовара". До речі, слово воркотня споріднене дієслову воркотать, котре називає переливчасті звуки, що їх видають голуби, - птахи, котрі стали символом любові, ніжності, сімейного життя. Опис самотнього героя зі старим псом протиставлений опису молодих людей, щасливої сім'ї.

Як у темі теперішнього від частини до частини посилюється туга самотності, так у темі минулого розквітає картина щастя. У другій частині подано опис чудової, юної дівчини, на тлі ліричного пейзажу. У творчості Тургенєва образ дівчини посідає цілком особливе місце, – саме дівчини, не "барышни", не жінки. Недаремно поняття "тургеневские девушки" стало майже крилатим виразом. Настрою фрагменту відповідає лексика – піднесені, пишні слова з явними ознаками старослов'янізмів (вдохновенны, вопрошающие, взволнованная, не дерзаю). Виключна поетичність образу посилюється за рахунок побудови речень, які позначені ритмом, котрий "у межах усього декількох рядків і фраз... відіграє важливу змістовну роль" [5:312] (переклад наш – Р.Х.). Наприклад: "Как простодушно вдохновенны ... глаза, как трогательно невинны ... губы, как ровно дышит ... грудь, как чист и нежен облик юного лица!"

Другу частину змінює третя. Якщо в попередній було тільки споглядання, своєрідний, говорячи по-сучасному, стоп-кадр ("Я не дерзаю заговорить с нею [девушкой]" ), то в третій частині постає жива, повна руху картина, котру цілком логічно можна вважати розвитком попередньої. Дівчина стала дружиною ліричного героя. У них щаслива сім'я ("Слышится веселый шум семейной, деревенской жизни", звучить музика, воркоче самовар). У героїв чудові діти. Діти привабливі зовні: русяве волосся, світлі "глазки", "алые щеки" – типова російська зовнішність. Діти привабливі і духовно: вони добрі, дружні (їхні голівки "прислонились" "друг к дружке", руки "ласково сплелись", звучать їхні "молодые добрые голоса"). Вони виховані (чути стриманий сміх). В описі дітей такими природними є слова зі зменшено-пестливим забарвленням ( головки, глазки, друг к дружке). Картини радісного минулого містять лексеми, невідривні від уявлень про щастя (юный, молодой, дорогой, веселый, нежный, добрый, светлый, невинный, чистый, смех, ласково). Такі та подібні поняття присутні в інших мініатюрах, де Тургенєв, описуючи безрадісне теперішнє, жваво й натхненно пише про світле минуле: "молодое, милое лицо", "молодые, добрые глаза", "молодая, чистая душа" ("Чья вина?"), "сладкие звуки молодого голоса" ("Nessun ..."), "молодые женские души" ("Камень"), "то существо ... молодо и свеже" ("Дрозд І"), "Женская, девственная красота!" ("Посещение"), "волшебные глаза" ("Nessun..."), "следы бывалого огня!", "ласкающее прикосновение" ("Камень"), "улыбка счастья на прелестном женском лице" ("Nessun..."), "Самый светлый ангел в самой лучезарной глубине небес..." ("Чья вина?"), "ранним утром ранней весны!" ("Посещение"), "жизнь блеснет ... лаской и силой весны!" ("Старик"), "О царство лазури, света, молодости и счастья!" ("Лазурное царство").

Можна ще відзначити той показовий факт, що картини щастя описуються Тургенєвим як невід'ємні від Росії. Це безпосередня вказівка на "загородный русский дом", згадка запаху резеди та липи (липа завжди сприймалася саме як російське дерево – наприклад, на відміну від каштана). Це опис зовнішності дітей: русяві голови, світлі (треба думати – блакитні) очі. І ще така типова для російського побуту риса, як самовар, до того ж "патриархальный".

Картини молодості, радощів життя не мають продовження, подаються в якійсь статиці, котра нібито здатна зберегти щастя буття. Тим важче падають останні слова останнього речення: " ... и все они умерли... умерли..." Проте загальний фон вірша, в об'ємі котрого явно переважають, сприймаються самостійними картини світла, молодості, щастя, справляє враження не пригніченості – швидше меланхолійної заглибленості. У вірші звучить "за тужливими роздумами – безмежна любов до природи, до життя" [5:311] (переклад наш – Р.Х.).

Список використаної літератури

  • Письма И.С. Тургенева Людвигу Пичу. – М. – Л., 1924. Цит. по: Сквозников В. "Стихотворения в прозе" // Тургенев И.С. Собрание соч.: В 10 т. – Т.10. – М., 1962. – С. 314.

  • Ашукин Н.С., Ашукина М.Г. Крылатые слова. Изд. 4-е. – М., 1988.

  • Мифы народов мира. Энциклопедия: В 2 т. Изд. 2-е. – М., 1987-1988.

  • Энциклопедический словарь. Под ред. И.Е. Андреевского. – С.- Пб., 1890-1907.

  • Сквозников В. "Стихотворения в прозе" // Тургенев И.С. Собрание соч.: В 10 т. – Т.10. – М., 1962. – С. 310-316.


    Матеріал надійшов до редакції 2.03.2004 р.

    Хмелинская Р.М. Лингвостилистический анализ стихотворения в прозе И.С. Тургенева "Как хороши, как свежи были розы...".

    Работа посвящена характеристике одной из миниатюр тургеневского цикла "Стихотворения в прозе", содержательному и языковому анализу текста.

    Khmelinskaja R.M. Linguastylistic Analysis of I.S. Turgenev's Poem in Prose "How Good and Fresh those Roses Were...".

    The paper deals with characteristics of a miniature of Turgenev's cycle "Poems in Prose" as well as with the analysis of the content and language of the text.


  •