LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичний потенціал лексики мовленнєвої дії у художньому тексті (на матеріалі творів О.І.Купріна та В.В.Вересаєва)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




БЕСПАЛОВА Юлія Володимирівна



УДК 811.161.1'42




ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЛЕКСИКИ

МОВЛЕННЄВОЇ ДІЇ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

(на матеріалі творів О.І. Купріна та В.В. Вересаєва)



Спеціальність 10.02.02 – російська мова






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук








Дніпропетровськ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загального та російського мовознавства Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України

Науковийкерівник: доктор філологічних наук, професор

ПристайкоТамараСтепанівна, професор

кафедри загального та російського мовознавства

Дніпропетровського національного університету


Офіційніопоненти: доктор філологічних наук, професор,

заслужений діяч науки та техніки України,

Отін Євген Степанович,

завідувач кафедри мовознавства та історії мови,

декан філологічного факультету

Донецького національного університету


кандидат філологічних наук, доцент

Гамалі Ольга Ігорівна,

доцент кафедри російської філології та

зарубіжної літератури Криворізького державного

педагогічного університету

Провідна установа: Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка, кафедра загального та

російського мовознавства, Міністерство освіти і науки України

Захист відбудеться " 2 " жовтня 2002 р. о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49025, м. Дніпропетровськ, пров. Науковий, 13, корпус 1, філологічний факультет, ауд. 804.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49025, м. Дніпропетровськ, пров. Науковий, 13.

Автореферат розісланий "_2_" _вересня_ 2002 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук, доцент М. С. Ковальчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Лексика із значенням мовлення, зокрема дієслова говоріння, є одним з найдавніших і найактивніших семантичних класів російської мови. Постійна увага вчених до дієслів даної групи значною мірою обумовлюється тим, що ці лексеми репрезентують найважливішу ділянку свідомої діяльності людини – мовлення, від якої залежать всі інші різновиди людської діяльності.

З 60-70-х рр. минулого сторіччя відзначається активізація інтересу русистів до лексико-семантичної групи дієслів мовлення, що було пов'язано з початком послідовного вивчення дієслівних ЛСГ у системному аспекті. Системні характеристики дієслівної лексики зі значенням мовлення досліджуються насамперед у парадигматичному (В.П. Бахтіна, Л.М. Васильєв, І.М. Кобозєва, А.І. Кудрявцева, О.О. Мельникова, З.В. Нічман, Є.С. Отін, І.О. Сколотова, Г.В. Степанова та інші) і синтагматичному (С.М. Антонова, Т.П. Ломтєв, І.В. Ніколаєва, Н.Л. Туманова, О.П. Шарикова та інші) аспектах, дещо пізніше увагу вчених привертає функціональний аналіз цих одиниць.

Функціональний аспект вивчення дієслів говоріння здійснюється в дослідженнях реального функціонування їх у різноманітних стилях російської мови в порівняльному аспекті (Т.В. Кочеткова) або ж аналізу в межах одного мовного стилю, насамперед художнього. На сьогодні вже достатньо повно вивчені склад і семантична структура цього класу дієслів у художньому мовленні в цілому (Н.Г. Благова, Л.К. Жулинська, О.Г. Ковалевська, М.К. Милих та ін.), а також у художньому мовленні різних авторів (А.І. Кудрявцева, Л.Г. Бабенко, Н.С. Болотнова, Л.С. Вікулова, Н.С. Петруничева, Ж.С. Питиримова, Г.С. Пузін, Л.С. Теплякова та ін.).

Проте, незважаючи на численні роботи, ця лексична група залишається благодатним ґрунтом для проведення нових лінгвістичних і лінгвостилістичних досліджень.

Актуальність даного дисертаційного дослідження, присвяченого виявленню лінгвостилістичного потенціалу лексики мовленнєвої дії, що функціонує у творах О.І. Купріна та В.В. Вересаєва, зумовлюється насамперед майже повною відсутністю робіт, присвячених функціональному вивченню не тільки дієслів говоріння, але й контекстно сполучуваних з ними слів інших частин мови (іменників, прикметникових, прислівників), що виступають у функції обставинних поширювачів дієслів мовлення в художньому тексті й складають у сукупності з ними лексику мовленнєвої дії (ЛМД). Відсутні також дослідження, у яких зіставляються текстові реалізації семантичних і дієслівно-адвербіальних полів мовлення в плані виявлення особливостей ідіостилів двох письменників. І, нарешті, для обґрунтування актуальності дисертаційної роботи має значення той факт, що дослідження виконане переважно в руслі текстоцентричного підходу, що належить до недостатньо розроблених, але надзвичайно перспективних і багатообіцяючих у контексті актуальних проблем лінгвістики тексту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає профілю наукових досліджень кафедри загального та російського мовознавства Дніпропетровського національного університету й узгоджується з науковою темою кафедри "Актуальні проблеми загального, класичного і російського мовознавства".

Метадисертаційної роботи – порівняльно-зіставне вивчення лексики мовленнєвої дії, що функціонує в художній прозі О.І. Купріна і В.В. Вересаєва. У зв'язку з цим передбачено розв'язання таких завдань:

  • Базуючись на досягненнях системно-функціонального опису лексичних угруповань у науковій літературі, розробити моделі функціонально-семантичного (ФСП) і дієслівно-адвербіального (ДАП) полів мовлення, обґрунтувати методику дослідження ЛМД у художньому тексті із застосуванням розроблених моделей ФСП і ДАП.

  • Виявити й описати семантичний потенціал дієслів говорить / сказать у прозі О.І. Купріна та В.В. Вересаєва.

  • На основі розробленої моделі ФСП виявити функціонально-стилістичну організацію семантичних полів мовлення, втілених у прозі О.І. Купріна і В.В. Вересаєва, описати лексико-стилістичний склад основних функціонально-семантичних класів (ФСК) неядерних дієслів мовлення.

  • На основі розробленої моделі ДАП виділити групи обставинних поширювачів, які характеризують дієслова, що вводять пряму мову, в досліджуваних творах, описати їхню лексико-стилістичну організацію.

  • За допомогою функціонально-образного аналізу дієслів говоріння виявити й описати типи значеннєвих відношень, що виникають у межах мінімального дієслівно-адвербіального художнього контексту; розглянути ЛМД як засіб художньо-образної мовленнєвої конкретизації.

    Об'єктом даного дослідження є лексика мовленнєвої дії, що функціонує в художній


  •