LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичний потенціал лексики мовленнєвої дії у художньому тексті (на матеріалі творів О.І.Купріна та В.В.Вересаєва)

прозі О.І. Купріна і В.В. Вересаєва.

Предмет безпосереднього аналізу становить лексико-стилістична організація функціонально-семантичних і дієслівно-адвербіальних полів ЛМД, а також типи значеннєвих відношень, що характеризують мінімальні дієслівно-адвербіальні контексти із семантикою мовлення.

Матеріалом дослідження є дієслова і фраземи семантичної області verba dicendi в усій різноманітності їх уживання у творах О.І. Купріна та В.В. Вересаєва, а також обставинні поширювачі даних дієслів у складі мінімальних контекстів – авторських ремарок у конструкціях з прямою мовою, що були вилучені методом суцільної вибірки з творів В. В. Вересаєва ( "Записки врача", "На повороте", "К жизни") і О.І. Купріна ("Яма", "Поединок", "Молох"). У загальну картотеку проаналізованих слововживань увійшло понад 5000 контекстів з творів О.І. Купріна і понад 2300 – з творів В.В. Вересаєва.

Методи дослідження мають комплексний характер, що обумовлено специфікою матеріалу, а також метою його вивчення. Основним є метод синхронного лінгвістичного опису, що включає емпіричні спостереження, зіставлення, узагальнення. Дослідження семантики дієслівних одиниць здійснювалося методом компонентного аналізу. У роботі широко застосовуються статистичний і класифікаційний методи, метод моделювання, методи контекстуально-стилістичного та зіставно-стилістичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів визначається обраним напрямком і метою дослідження: вперше розроблено моделі функціонально-семантичного і дієслівно-адвербіального полів мовлення й досліджено їх текстові реалізації у прозі О.І. Купріна і В.В. Вересаєва у порівняльно-зіставному аспекті; виявлено семантичний потенціал ядерних дієслів говорить / сказать в аналізованих творах і здійснено функціонально-образний аналіз дієслів мовлення в межах мінімального дієслівно-адвербіального художнього контексту-ремарки.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її результати сприятимуть подальшому опрацюванню загальних проблем лінгвостилістики й лінгвістики тексту. Методика опису лексики мовленнєвої дії за допомогою запропонованих моделей ФСП і ДАП може бути застосована при вивченні інших лексичних угруповань у функціональному і функціонально-порівняльному аспектах. Результати системно-функціонального аналізу текстових реалізацій ФСП і ДАП мовлення в прозі О.І. Купріна і В.В. Вересаєва уточнюють наявні знання про об'єкт опису, є подальшим кроком в опрацюванні адекватних засобів і прийомів опису функціонування слова у художньому контексті.

Практичне значення дисертаційної роботи визначається можливістю застосування її результатів при читанні вузівських курсів "Функціональна і практична стилістика", "Лінгвістичний аналіз тексту", "Сучасна російська мова" (розділ "Лексикологія"), опрацюванні спецкурсів із стилістики тексту, функціональної семантики; написанні навчальних і методичних посібників з лінгвостилістики; при викладанні російської мови студентам-іноземцям; написанні дипломних, магістерських і курсових робіт. Матеріали роботи можуть бути використані й у практиці комп'ютерного перекладу.

Апробація матеріалів роботи відбулася на Міжвузівській науковій конференції молодих учених та спеціалістів, що працюють у галузі дослідження російської мови "Актуальні проблеми тексту та його одиниць" (Харків, 2000), на VI Міжнародній конференції "Франція та Україна: науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур" (Дніпропетровськ, 2000), а також на звітних наукових конференціях Дніпропетровського національного університету (Дніпропетровськ, 2001, 2002).

Публікації. Результати роботи викладено у п'яти публікаціях, які надруковано у провідних наукових фахових виданнях. Особистий внесок у статті, надрукованій у співавторстві, полягає у розробці ідеї стратифікації дієслів мовлення, що функціонують у творі О.І. Купріна "Поединок"; визначенні угруповань обставин, які поширюють дієслова говоріння, та виявленні функціонально-стилістичного навантаження ЛМД у художньому контексті.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (268 найменувань) та джерел. Дисертаційна робота містить дві схеми і п'ять таблиць. Загальний обсяг – 198 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступіобґрунтовується вибір теми, її актуальність, визначаються мета і завдання дослідження, окреслюються методи дослідження, його предмет та об'єкт, визначається матеріал дослідження, наукова новизна, теоретичне й практичне значення результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі "Лексика мовленнєвої дії як об'єкт лінгвістичного дослідження" проаналізовано найважливіші теоретичні положення, накопичені сучасною русистикою в межах системно-семантичного й функціонального підходів до вивчення ЛМД, що послугували основою для подальшого моделювання ФСП й ДАП мовлення; визначено поняття лексики мовленнєвої дії, дієслів говоріння, семантичного поля й лексико-семантичної групи тощо; обґрунтовано методику лінгвостилістичного аналізу ЛМД на матеріалі художніх текстів.

Становлення й розвиток наукової думки про системність лексики, що є досягненням синхронної лінгвістики ХХ сторіччя, пов'язані перш за все з дослідженнями М.М. Покровського, О.О. Потебні, О.І. Смирницького, Л.В. Щерби. Подальше теоретичне обґрунтування поняття системності лексики здійснюється у роботах С.І. Ожегова, Б.О. Ларина, В.В. Виноградова, Ф.П. Філіна, Д.М. Шмельова, В.А. Звєгінцева, Г.А. Уфімцевої, Ю.Д. Апресяна, В.Г. Гака, Л.М. Васильова, Ю.М. Караулова, М.В. Нікітіна та багатьох інших.

Одним з основних постулатів системного підходу до словникового складу мови в сучасній лінгвістиці є уявлення про нього як про систему лексичних одиниць, що пов'язані одна з одною через приналежність до різноманітних класів, які, в свою чергу, вирізняються на основі спільності семантичних компонентів, наявних у лексичному значенні цих одиниць. Найпростішими одиницями лексико-семантичної системи, що розкривають системність слів в її різних вимірах, визнаються мінімальні двосторонні одиниці – лексико-семантичні варіанти, що виникають внаслідок варіювання лексичного значення слова. Системний опис лексики на сучасному етапі найбільш плідно здійснюється за допомогою компонентного аналізу лексичного значення, який, за твердженням багатьох дослідників, є основним інструментом, що забезпечує виділення семантичних парадигм різних рівнів, передбачає прийняття за теоретичну "точку відліку" уявлення про польову структуру лексико-семантичної системи мови, яке, в свою чергу, генетично пов'язане з теорією семантичного поля.

Комплексними одиницями, в яких найбільш адекватно відбивається будова лексичної системи мови в її парадигматичному і синтагматичному вимірах, вважаються парадигматичні угруповання слів різного рівня: лексико-семантичні групи (ЛСГ), тематичні групи, семантичні парадигми, семантичні, асоціативні, поняттєві поля тощо. Терміни лексико-семантична група і семантичне поле, які використовуються в дисертаційному дослідженні, позначають парадигматичні угруповання, що перетинаються між собою, але водночас розрізняються за певними ознаками: СП співвідноситься з ЛСГ як загальне з окремим,