LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичний потенціал лексики мовленнєвої дії у художньому тексті (на матеріалі творів О.І.Купріна та В.В.Вересаєва)

якого нас цікавили всі випадки уживання лексем говорить / сказать. Зіставлення текстових і так званих "словникових"* значень цих лексем дало можливість виявити загальний семантичний діапазон ядерних дієслів та зробити висновок щодо функціонального навантаження їх в аналізованих текстах.

Усі "словникові" значення дієслів говорить / сказать у російській мові ми умовно поділили на два типи: "мовленнєві", що позначають процес говоріння, і "немовленнєві", які виникають на базі метафоричних переносів, коли суб'єктом дії є предмет, а не людина.

При дослідженні "мовленнєвих" значень було встановлено, що у художній мові О. Купріна і В. Вересаєва спостерігається вибірність щодо використання окремих ЛСВ базових дієслів, обумовлена синтаксичною функцією останніх: одні ЛСВ можуть вводити пряму мову (говорить3 / сказать1 – "виражати в усному мовленні будь-які думки, передавати повідомлення тощо; вимовляти що-небудь"), тому вони частотні в аналізованих текстах, інші ж не можуть виконувати такої функції і зустрічаються лише в мові автора або персонажів. У цілому ж кількісні показники свідчать про майже однакову частотність слововживання у творах О. Купріна і В. Вересаєва різних ЛСВ дієслова говорить; близькими є й відсоткові показники вживаності окремих ЛСВ лексеми сказать.

В умовах художнього контексту семантика базових дієслів набуває мовленнєвого варіювання за рахунок використання їх замість більш відповідних за змістом дієслів говоріння з вузьким значенням. При цьому головним засобом актуалізації, конкретизації змісту говоріння є оточуючий контекст, найчастіше пряма мова, що містить прохання, наказ, побажання, попередження тощо. Найчастіше у повістях О. Купріна та В. Вересаєва ядерні дієслова є функціональними еквівалентами гіпонімів "розповідати", "повідомляти", "вимовляти", "відповідати" тощо. Наприклад, у контекстах: "Приходит и говорит: „Я тебе больше не сын..."" (Купрін); "...я все-таки с искренним чувством говорю: я верю в медицину..." (Вересаєв) – у дієслова говорить актуалізується сема "заявляти".

Статистичні показники, що характеризують функціональне навантаження ядерних дієслів у ФСП мовлення О. Купріна і В. Вересаєва, достатньо близькі. Розходження в них виникають головним чином за рахунок набору індивідуальних гіпонімічних значень, у яких використовуються дієслова говорить / сказать у прозі О. Купріна ("наказувати", "угадувати", "пояснювати") і В. Вересаєва ("дорікати", "звертатися", "обіцяти", "попереджати", "робити висновки"). В цілому здатність семантики ядерних дієслів варіюватись у межах СП мовлення є причиною розширення функціонального навантаження їх у художньому тексті.

Ядерні дієслова в прозі обох авторів функціонують не лише в "мовленнєвих" значеннях, але й "немовленнєвих", а також у складі різних вставних компонентів. Частотність "мовленнєвих" слововживань ЛСВ говорить / сказать у художніх текстах обох авторів збігається і складає 86,6 % від загальної кількості слововживань цих дієслів у творах обох авторів, у той час як показники частотності "немовленнєвих" (1,5 % у прозі О. Купріна і 11,6 % – В. Вересаєва) і "вставних" (11,9 % у творах О. Купріна і 7,7 % – В. Вересаєва) слововживань значно відрізняються.

Усі виявлені значення й відтінки значень ядерних дієслів говорить / сказать та співвідносних з ними приядерних дієслів характеризуються складними відношеннями взаємозалежності та взаємозв'язку. Ці відношення прогнозують зв'язок між усіма останніми членами семантичного поля, бо значення неядерних лексем, що входять до складу конкретних функціонально-семантичних класів, синонімічні тим чи іншим ЛСВ ядерних дієслів.

Неядерні дієслова, що функціонують у ФСП мовлення О. Купріна і В. Вересаєва, утворюють шість ФСК, які виділяються на підставі спільності їх інваріантного значення і функцій. Дієслова, що входять до ФСК-1, характеризують зовнішню сторону мовлення, до ФСК-2 – зміст мовлення. Дієслова, що складають ФСК-3 мають значення повідомлення, передавання інформації, ФСК-4 – мовленнєвої взаємодії, контакту, ФСК-5 – мовленнєвого впливу, спонукання. ФСК-6 об'єднує дієслова не-мовлення, що вводять пряму мову або характеризують мову персонажів.

Склад кожного ФСК описувався за розробленою у попередньому розділі схемою розподілу СП й ЛСГ на навколоядерну й периферійну зони. Наведемо фрагмент ФСК-1, що ілюструє будову однієї з його підгруп, до якої входять дієслова, що характеризують зовнішню сторону мовлення за інтенсивністю звучання: 1.1.1. "говорить громко": А. кричать/закричать (201/49)*, перекричать (2/-), раскричаться (-/1); Б. возгласить (1/-), орать/заорать (15/3), разораться (1/-), голосить (6/), вопить (3/2), завопить (4/4), галдеть (3/-); В. шуметь (1/1), реветь (5/1), зарычать (3/1), затрубить (1/-); а). выкрикивать в такт (1/-), возвысить голос (3/-), повысить голос (2/1); б). поднять крик (визг, гвалт, шум) (6/3); в. устроить базар (1/). 1.1.1.1. "говорить громко + отрывисто": А. выкрикнуть (14/6); Б. гаркать (7/1); В. рявкать (2/1). 1.1.1.2. "говорить громко + возбужденно": А. восклицать (67/17), вскрикивать (8/1); Б. воскрикнуть (-/1); В. греметь (1/-), загрохотать (1/1), голосить (6/-), взреветь (1/-), взвизгнуть (4/-), визжать (3/1).

За лексичною розмаїтістю словника й частотністю його одиниць чільне місце в семантичних полях обох авторів посідає шостий ФСК. Інші ФСК, що охоплюють власне дієслова говоріння, за лексичним складом та частотою слововживання посідають різні місця у ФСП мовлення обох авторів. Так, за кількісним складом у ФСП мовлення Купріна переважають одиниці зі значенням мовленнєвого впливу (ФСК-5) і взаємодії (ФСК-4): 127 і 109 лексем відповідно, потім йде ФСК-1, що містить 98 дієслів, і ФСК-3, який об'єднує 76 одиниць. Останнє місце за кількісним складом посідає ФСК-2, до якого входять 55 дієслів. З погляду частоти вживання одиниць ФСК у полі мовлення О. Купріна розташовуються в такій послідовності: ФСК-5, ФСК-4, ФСК-1, ФСК-3 та ФСК-2. У полі мовлення В. Вересаєва за кількісним складом текстові класи утворюють такий ряд: ФСК-5 (72 лексеми), ФСК-4 (65), ФСК-3 (51), ФСК-1 (44) і ФСК-2 (22); порядок розташування ФСК у СП мовлення Вересаєва відрізняється і за частотою вживання лексичних одиниць: ФСК-4, ФСК-3, ФСК-5, ФСК-1 та ФСК-2. Отже, у ФСП мовлення Купріна і Вересаєва пріоритетними за частотою вживання є дієслова різних ФСК.

Досліджувані ФСП мовлення відрізняються і за стилістичним фоном: ФСП мовлення В. Вересаєва, в якому нейтральні одиниці складають 57 % словника при 76,7 % нейтральних слововживань, можна охарактеризувати як поле мовлення з переважно нейтральним фоном. Стилістичний фон ФСП мовлення О. Купріна має інше забарвлення: лише 33 % нейтральних одиниць тут співвідносяться з 65,5 % нейтральних слововживань.

У третьому розділі "Дієслівно-адвербіальні поля ЛМД як показники ідіостилів О.І. Купріна і В.В. Вересаєва" розроблюється ідея дієслівно-адвербіального поля мовлення й робиться спроба моделювання ДАП на досліджуваному матеріалі.

Розкриваючи поняття ДАП, ми перш за все виходили з того, що це дієслівне поле, в якому дієслово є головним засобом позначення акту мовлення. У тексті дієслово, будучи структурним і семантичним центром речення, є