LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичний потенціал фразеології у творах В.Стефаника

Сабурова) досліджувані ФО мовотворчості В. Стефаника об'єднано архісемою "ділянка простору" або "місце у просторі". Поширенішою є концептуальна модель місце у просторі (див. табл. 2.3).

Таблиця 2.3

ФО з архісемою "ділянка простору" містять якісні, а не кількісні ознаки (старе дупло, невидіний світ). Низка фразеологізмів, окрім якісної характеристики ділянки простору, актуалізують концепт чужина (чужа чужиниця, аж під сонцем). Уживані фразеологізми просторової семантики вказують також на відстань чи напрямок у просторі (на край світа, Бог вість куди, на всі боки, у свій бік). Архісема "місце у просторі" актуалізується за допомогою сем "наявність об'єкта", "місцезнаходження об'єкта із вказівкою на близькість" (підкидати під ніс, стає у Бога коло порога, під рукою), "місцезнаходження без вказівки на ступінь близькості об'єкта" (або туда або сюда, чи взад чи вперед).

Спостереження над функціонуванням ФО концепту час(65фразеовживань)у соціально-психологічній новелі В.Стефаника дає підстави говорити про їх здатність диференціювати це складне поняття. У межах фразеологізованого концепту час ми виокремлюємо два типи фразеологізмів: ФО, що передають часові реалії повторюваності та тривалості (і ніч і день, без кінця й міри, з рода в рід), і ФО на позначення часу відносно певного моменту (до сьомого коліна, як сьоме коліно мине, поки світа, чекає аж очі відивила, допоки єго живота, за молодих літ).

Продуктивною у часопросторі В.Стефаника є художня парадигма часових моментів у межах доби: час – зоря, захід/ схід сонця, спів півнів. Такі ФО об'єднуються семою обмеженої тривалості та можливістю виміру часу: дуже ранній час позначають ФО разом з сонцем, перед сходом сонця, до схід сонця, ще кури не піяли; пізнійФО із заходом сонця.

Діапазон авторської парадигми сльози – вода – час забезпечується ще давніми уявленнями про водну течію як архетипний символ плинності, руху (Д. Трессідер): сльози плили, як вода з нори; сльзи капали і пропадали, як вода у піску. У ФО із компонентом вода реалізується сема "плинність", "тривалість існування у часі", що дає можливість В. Стефанику звести час у цих контекстах майже до однієї миті.

Виявлено ФО, які репрезентують хронологію подій: Та заки ти обернешси, то пороги в хаті поскривлюютьси, то вугли погниють; висхідну градацію минуле – сучасне – майбутнє: від початку світа та до суду-віку, відколи світа та сонця, яка набуває зв'язку і з концептами біологічного буття людини – життя і смерті, засвідчуючи одну з прикметних рис ідіостилю автора – використання наділеного сакральною семантикою історичного уявлення про час, яке пов'язане з поняттям долі, призначеної кожній людині.

Таким чином, фразеологізм є одиницею художньої картини світу В. Стефаника, яка відповідає мовним світоуявленням письменника. Виходячи із специфіки аналізованих ФО як світоглядних категорій автора, вважаємо, що фразеологізовані суперконцепти людина, земля, дійсність семантично місткі й естетично значущі.

У третьому розділі – "Новелістична фразеологія у художній мовотворчості В.Стефаника" описано функціональну специфіку фразеологізмів у складі творів письменника з детальним доведенням характерного посилення експресивно-стилістичного звучання та динаміки забарвлення ФО під упливом контексту. Використано системний підхід до з'ясування лінгвістичної природи емоційної виразності ФО.

По-особливому виявляється експресивність ФО в новелах автора шляхом накопичення декількох фразеологізмів у рамках функціонального контексту. Прикладом цього є висвітлення екзистенційного модусу крайньої бідності: Ой, не твоя. Я собі без тебе раду дала, я собі торби пошила та й межи люди пішла. Нисхідна ієрархія ФО аналізованого діалогу сприяє підсиленню емоційної виразності фразем. При такій ієрархічній організації ФО кожна наступна одиниця ніби тисне одна на одну, утворюючи градацію за ступенем дії.

З метою збільшення експресії В. Стефаник вдається інколи до насичення контексту синонімічними ФО: Я в ясла, а ти мене за гирю, ти в шию, та буком: а марш старий псе! Виразною є контрастна порівняльна конструкція, яка характеризує стан мужиків у новелі "Палій": Голодняки падали, якдуби, а підносилися, якглина. Для підсилення експресивності автор в одному контексті вміщує порівняльні ФО, які створюють гумористичний ефект. Характерно, що в системі мови ці фразеологізми не є антонімами (маємо на увазі контекстуальні антоніми).

Як інтегранти структурно-смислового ядра висловлення, ФО є носіями актуально-конотативної інформації. За допомогою ФО новеліст емоційно відтворює поведінку людини, підкреслює злидні та голод, уживає емоційні абстракції з ознакою соціальної нерівності.

У художніх текстах В. Стефаника спостерігаємо процес актуалізації фразеологізмів, їх функціональні трансформації. Удаючись до трансформацій ФО, автор, з одного боку, досягає оновленої образності, експресивності, а з другого, – сприяє перебудові традиційних ФО. Фразеологічні трансформації в новелах В. Стефаника відображають індивідуально-авторське сприйняття дійсності, є параметрами ідіостилю автора. На основі проаналізованого матеріалу виявляємо два різновиди трансформацій фразеологізмів у творчому доробку письменника: семантичні та структурно-семантичні. Серед семантичних трансформацій ФО помічено: 1) власне семантичні – ФО, які в контекстуальних умовах змінюють фразеологічне значення: А то один з другим такий дурний, хоть му око виколи; ФО, які розширюють свою семантику за рахунок збільшення сполучних можливостей: Кажуть, що болото зробив із жінки; 2) подвійна актуалізація фразеологізмів – ФО, із семантизацією компонентів у створеному автором контексті: Потім починів геть, а пашіло від него вогнем! Як би хто під ним вогонь розіклав, а його кісточки, як полінця, накидав, аби горіли; ФО, в яких відзначено обігрування семантики одиниці у цілому в спеціально створеному новелістом контексті: Потім на мене такий туск напав, що-м чи колонки гриз і чупер на собі микав, качав-єм на соломі, як худобина.

У дисертаційній роботі виокремлюємо такі різновиди структурно-семантичних оказіональних змін ФО в мовотворчості В.Стефаника: граматична зміна ФО – Лежав, як рибка, і все ротик роззявляв (пор.: як риба); лексична субституція компонентів ФО – Басараби знов зачинають вішатися, не мають гаразду в голові (пор.: не мати клепки в голові), поширення компонентного складу ФО – Бувало, що озме в руки, та й горит-му у тих руках (пор.: горить у руках), фразеологічний еліпсис – Мой, та же цего ще ніхто не видів, відколи світ! (пор.: відколи світу та сонця), фразеологічна контамінація – Все йшло єму з рук, а нічо в руки, фразеологічний каламбур, синтаксичні і комбіновані способи трансформації ФО – Мой, таже ти сміхом став по селу (пор.: смішити людей). Майстерне використання способів трансформацій ФО увиразнює висловлювання, має