LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичні аспекти прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини двадцятого століття

taxi drivers just for fun" кожне речення містить метафору. Натомість у рядках тексту "Michelle" групи Beatles "I need to make you see, / Oh, what you mean to me" не спостерігається жодного тропу, що вказує на певний ступінь стилістичної нейтралізації цього тексту.

Колоквіалізація вбачаєтьсяумовленнєвій демократизації, "орозмовленні" поезії, наприклад, у пропущенні підмета, вираженого займенником I, скороченні частки not та злиття дієслова want з часткою to у пісенному тексті групи Aerosmith: "Don't wanna miss a thing".

Стереотипізація відбувається шляхом перетворення поетичного тексту на зразок клішованого, стилістично нейтрального, легко передбачуваного мовлення. Наприклад, висловлення I can't be without you та I just can't stop loving you, що неодноразово вживаються у тексті "I Just Can't Stop Loving You" (Michael Jackson), є прикладами фразових кліше, характерних для сучасних англомовних пісенних текстів інтимної лірики.

Вказані аспекти прозаїзації по-різному проявляються в досліджуваних текстах залежно від певних мовних і позамовних чинників.

Розділ 2. "Мовні й позамовні чинники прозаїзації англомовних пісенних текстів". Основною причиною прозаїзації англомовних пісенних текстів (далі АПТ) другої половини ХХ століття є, насамперед, складна семіотична природа пісні, яка є зразком поліаспектного стилістичного утворення, де стилістична значущість пісенного тексту є лише однією зі складових загальної стилістичної маркованості. Навіть максимально позбавлений стилістичних прийомів та виразових засобів пісенний текст, не стає на заваді впливу, який пісня може здійснювати на слухача, зокрема, завдяки музичному супроводу та іміджу виконавця.

Наступним фактором, який зумовив активізацію прозаїзації АПТ другої половини ХХ століття, є комерціалізація мистецтва. Внаслідок комерціалізації втрачається естетична значущість вокального твору, і його популярність базується виключно на комерційному успіху.

Вагомою передумовою інтенсифікації впливу прозового мовлення на корпус АПТ другої половини ХХ століття, окрім комерціалізації, є також демократизація суспільства та цілих галузей мистецтва як наслідок так званого бунту мас, внаслідок якого людина зі споживацькою світоглядною позицією впливає на всі сфери суспільного життя і таким чином знижує елітарну піднесеність мистецької творчості. Це пояснюється, по-перше, тим, що споживачем мистецької продукції стає людина з посередньою мистецькою компетенцією, яка нав'язує свої естетичні орієнтири авторові. По-друге, художній твір будується за сталим алгоритмом, розрахованим на створення популярного продукту. По-третє, автором і виконавцем твору стає пересічна людина з демократизованим світоглядом (Х.Ортега-і-Гасет).

Активізація процесу прозаїзації знаходить відображення у двох протилежних напрямах, один з яких націлений на нівелювання інституту поезії як такої,
а другий – на бунт поетичності. Останній виникає як якісна реакція на кількісне накопичення прозовості як протилежної даності, що не дозволяє привести поезію до остаточного вимирання (Є.М.Карцева, В.П.Шестаков).

Мовленнєвими показниками впливу прози на поетичне мовлення, або, в нашій термінології, операторами прозаїзації, є різноманітні елементи текстової побудови. Так, в аспекті наративізації операторами прозаїзації виступають власні назви, тобто топоніми, антропоніми та інші номінативні одиниці змістової деталізації; в аспекті дестилізації – мінус-прийоми (Ю.М.Лотман), які встановлюються через зворотну залежність від частоти стилістично маркованих одиниць, вжитих у поетичному творі; в аспекті колоквіалізації – елементи повсякденного розмовного мовлення; а в аспекті стереотипізації – кліше, сталі вирази, що характеризуються автоматичністю продукування та сприйняття.

За результатами проведеного аналізу найбільш частотними операторами прозаїзації англомовних пісенних текстів другої половини ХХ століття в аспекті наративізації є хрононіми, топоніми та антропоніми.

Серед хрононімів, які зустрічаються в АПТ другої половини ХХ століття, виділено такі основні групи: назви конкретних років: 2000s, 2005 (текст "Point Me at the Sky" групи Pink Floyd); назви місяців: November ("Meet Le Presidente" Duran Duran); назви днів тижня: Sunday, Monday, Tuesday, Wednesday ("Let Me Know" Kiss); назви конкретного часу доби: 10.15 ("10.15 Saturday Night" The Cure); назви вікових характеристик персонажа: 23, 21, 15, 29 years old ("Guilty Conscience" Eminem).

Внаслідок дослідження процесу топонімізації АПТ другої половини
ХХ століття виділено такі основні різновиди топонімів: власні географічні назви на позначення континентів, наприклад: Eurasia, Africa ("West End Girls" Pet Shop Boys); на позначення конкретної країни: Afghanistan, France ("Bombs Away" Police); USSR, Ukraine, Georgia ("Back in USSR" Beatles); на позначення адміністративних регіонів країн: Arizona, Oklahoma, California ("Tulsa Time"
Eric Clapton); на позначення міст: Tokyo, New York, Rome, London ("Action"
Gorky Park); на позначення міських об'єктів: the Berlin Wall ("Holidays in the Sun" Sex Pistols); на позначення конкретних географічних об'єктів рельєфу: river Tyne ("Southbound Again" Dire Straits) та інші. Найбільш вживаними топонімами є London, New York, Paris, LA, New Orleans і Hollywood.

Стосовно антропонімів, за характером емоційності виділено нейтральні антропоніми, наприклад, Jean-Claude, Louise-Marie у пісенному тексті "I'll Meet You at Midnight" групи Smokie та розмовні, зменшувально-пестливі антропоніми, наприклад, Charlie, Jackie, Sandy у тексті "The Lady Is a Vamp" групи Spice Girls; за структурою: повні (Frank Zappa у тексті "Smoke on the Water" групи Deep Purple) та неповні антропоніми, тобто ім'я або прізвище (Josephine, Bill, Sam у тексті "Home Sweet Home" групи Genesis); за характером позначення: конкретизовані, тобто імена знаменитостей: (Frankie Sinatra у тексті "It's My Life" групи Bon Jovi) та узагальнені антропоніми, тобто імена індивідуумів, невідомих більшості людей (Sammy у тексті "Spread Your Wings" групи Queen).

Прикладами частотних операторів колоквіалізації на фонетичному рівні виступають еліптичні мовленнєві одиниці на зразок I'm, he`s got, we're. Найбільш продуктивною моделлю фонетичної колоквіалізації є скорочення через вилучення початкового голосного форми теперішнього часу дієслова be після підмета, вираженого займенником, і скорочена заперечна частка not у комбінації з допоміжним дієсловом чи дієсловом-зв'язкою. На рівні синтаксису операторами колоквіалізації виступають