LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичні засоби реалізації категорії оцінки (на матеріалі американської художньої прози)

художньому тексті, системно представлено типологію мовних засобів, досліджено їх комунікативно-прагматичний потенціал в англомовних художніх творах.

Теоретичне значення дисертації визначається тим, що розроблена методика вивчення когнітивного аспекту лексичних одиниць, які беруть участь у реаліації категорії оцінки. Одержані результати сприятимуть поглибленню знань про парадигматичні відношення у лексиці, природу оцінки, її кореляцію з іншими категоріями художнього тексту (категоріями часу, простору, руху), а також про когнітивний потенціал категорії модальних дієслів у реалізації різних рівнів і нюансів оцінки. Вперше досліджено морфологічну категорію дієслова з огляду на його оцінні властивості.

Практична цінність дослідження полягає у можливості використання результатів дослідження в лекціях, спецкурсах та посібниках з лінгвістики тексту, лексикології, стилістики, дискурсознавства, при укладанні семантичних словників для адекватного відображення у словникових дефініціях структури та особливостей слова; на практичних заняттях з англійської мови та в науково-дослідній роботі студентів, а також у практиці художнього перекладу.

Основні положення, які виносяться на захист:

1. Оцінка в художньому творі є одним із головних компонентів семантичного складника мовних одиниць. Вона співвідноситься з акціональним концептом цієї категорії у філософії. Категорія оцінки корелює з іншими категоріями художнього тексту, служить засобом мовного втілення його прагматичної орієнтації морально-етичного та дидактичного змісту.

2. Категорію оцінки в художньому творі доцільно розглядати в плані змісту та в плані вираження, тобто шляхом дискурсного аналізу функціонування мовних структур. У плані змісту вона може бути меліоративна або пейоративна. Нейтральної оцінки не існує. У плані вираження оцінка реалізується експліцитно або імпліцитно. Оцінка в семантичній структурі слова у художньому тексті за певних прагматичних умов піддається реверсії, що зумовлено потребами номінації.

3. Основними компонентами оцінної структури в художньому тексті є: а) обєкт, б) оцінний предикат, в) субєкт оцінки. До субєкта оцінки належать автор твору і персонаж. Автор твору не розкриває суті явища, а лише відповідно забарвлює його на основі свого світосприйняття. Мова автора лише описує предмет або дію обєкта оцінки, мова персонажа безпосередньо втілює зображуваний процес.

4. Оцінка репрезентується на різних мовних рівнях: лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному. Вона може виражатися різними морфологічними одиницями і характеризувати певний обєкт у слові, словосполученні, висловлюванні, реченні та абзаці.

5. Категорія оцінки в художньому творі може бути зазначена, репрезентована або вербалізована через дієслова-репрезентанти, дієслова-замінники, дієслова-звязки або модальні дієслова, які в текстурі художніх творів, окрім основного значення, містять додатковий інформативний та когнітивний зміст.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до них, загальних висновків, бібліографії, списку джерел фактологічного матеріалу.

У вступі визначено актуальність теми, основну мету та конкретні завдання дослідження, обєкт та предмет дослідження, його концептуальні засади та структуру; обрунтовано новизну, прогнозовано теоретичну значущість та практичне значення дисертації, сформульовано основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі у загальнотеоретичному плані розглянуто міждисциплінарні аспекти категорії оцінки. Проаналізовано категорію оцінки в ракурсі сучасних лінгвостилістичних та дискурсних теорій, простежено інтерпретацію категорії оцінки у філософському й авторському розумінні цієї категорії, здійснено концептуальні дефініції цієї категорії у вузькому та широкому значенні, визначено шляхи експлікації категорії оцінки з урахуванням специфіки значення і форм вираження оцінних компонентів, екстраполяції визначених теоретичних засад у структуру конкретного лінгвістичного, текстолінгвістичного та дискурсного аналізу.

У другому розділі досліджено кореляції категорії оцінки з іншими категоріями художнього тексту, проаналізовано основні компоненти оцінної структури, здійснено типологізацію мовних засобів оцінки в художньому тексті на лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному рівнях: визначено шляхи експліцитної та імпліцитної акціоналізації мовних засобів категорії оцінки в художньому творі.

У третьому розділі розглянуто дієслівні засоби реалізації категорії оцінки в художньому тексті, проаналізовано взаємозвязки категорії оцінки з засобами модальності, простежено прагматичний потенціал та ілокутивний синкретизм оцінних висловлювань у художньому тексті виражених дієсловами аксіологічної семантики.

У висновках підведено підсумки проведеного дисертаційного дослідження та окреслено перспективи подальших наукових пошуків з даної проблематики.

Загальний обсяг дисертації становить 176 сторінок, з них 141 сторінка основного тексту.

Список використаних джерел налічує 252 найменування вітчизняних та зарубіжних авторів.

Апробація роботи. Основні положення і результати дослідження обговорювались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (1993-2001), на засіданнях лінгвістичного семінару кафедри іноземних мов цього ж університету (1990-2001), на міжнародній науковій конференції "Лингвометодические аспект преподавания иностраннх язков в вузе" (Петрозаводск, 1990), міжнародній науковій конференції "Питання стандартизації, інтернаціоналізації та автоматизації перекладу термінологічних одиниць" (Чернівці, 1991), міжнародній науково-методичній конференції "Проблеми лінгвістики тексту та лінгвометодики" (Львів, 1992), міжнародній науковій конференції "Семантика мови і тексту" (Івано-Франківськ, 1993), західно-регіональній науково-методичній конференції "Лінгво-дидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах" (Тернопіль, 1999).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи висвітлено у 4 статтях, 2 розділах колективних монографій та 4 тезах доповідей регіональних, всеукраїнських та міжнародних конференцій.


Основний зміст роботи

Оцінка як філософське поняття реалізує судження, в якому характеризується певний обєкт у його різноманітній якісній репрезентації, що проявляється у дискретних категоріях схвалення/несхвалення. Ця проблема цікавила філософів різних часів, починаючи від давньогрецьких мислителів (Арістотель, Анкасагор, Сократ, Демокріт). У XVII ст. ці питання вивчали англійські філософи Т. Гоббс, Дж. Локк, Б. Спіноза. Яскравими представниками філософії ХУІІІ ст. є український мислитель Г. Сковорода, англійський філософ Дж. Юм та німецький - І. Кант. У ХІХ ст. поняття "оцінка" досліджували англійські філософи: І. Бентам, Дж. Мілль, а у ХХ ст. - Г. Сиджуік, Дж. Мур, А. Айер, П. Ноуел-Сміт, Ч. Стівенсон.

У філософських працях концепт "оцінка" повязаний зі сигніфікативно-денотативними ознаками, а саме:

1) добра (позитивного потрібного);

2) зла (негативного непотрібного);

3) емоційності (чуттєвого);

4) раціоналізму (свідомого розумового).

Ці філософські ознаки