LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичні засоби реалізації категорії оцінки (на матеріалі американської художньої прози)

структурі художнього твору набуває відповідної філологічної репрезентації. Очевидно, що основа відношень між мовно-матеріальним та ідеальним полягає у самому слові і розкривається у його лінгвістичній природі, тому категорію оцінки можна виділити з загальних понять часу, простору, руху, причинності, послідовності, зумовленості тощо. Усі ці категорії є відносні й у звязку з контекстом набувають семантики доброї чи поганої ознаки, наприклад:

1) They had thought they were founding nation that would last for ages (Colliers: 3) - для того щоб виразити оцінку обєкта субєктом, автори використовують іменник з прийменником for ages, який корелює з категорією часу;

2) On the other hand, he was reluctant to leave California, which Nim, and a multitude of others, believed to be the most agreeable and exciting place in the world to live and work (Hailey: 231) - за допомогою дієслова to leave, що означає поняття руху, автор реалізує одночасно і категорію оцінки.

Там, де є оцінка, завжди правомірно поставити запитання: оцінка чого? Тобто, що є обєктом оцінки. Оцінка яка? Оцінка повязана з контекстом і тому, навіть у нейтральних словах, вбачається позитивний чи негативний зміст. Закономірно виникає питання: хто оцінює?

Це може бути:

  • субєктивна оцінка, тобто оцінювати обєкт може якийсь персонаж твору;

    2) оцінка може бути абсолютною, загальноприйнятою;

    3) оцінку може давати сам автор (авторська оцінка).




    Кореляцію цих елементів оцінної структури схематично можна зобразити так:




    Автор Суб'єкт Персонаж

    оцінки




    Об'єктивна Об'єкт Суб'єктивна

    Абсолютна оцінки (адресат)



    Суб'єктна оцінка



    Диференційна

    Денотативна

    Контекстуальна

    Конотативна

    Позитивна/

    Негативна

    Позитивна/

    Негативна





    Експліцитна Імпліцитна


    Субєктом оцінки може виступати як автор твору, так і його персонажі, які оцінюють певний обєкт і відповідно до денотативного чи конотативного значення, оцінка виявляється експліцитно або імпліцитно.

    Враховуючи теоретичні концепції, а також аналіз фактологічного матеріалу, ми дійшли висновку, що засоби реалізації категорії оцінки в художньому творі доцільно аналізувати на різних мовних рівнях, а саме: а) лексико-семантичному, б) морфологічному, в) синтаксичному.

    А.Реалізація категорії оцінки на лексико-семантичному рівні.

    Оцінний компонент значення знака це схвальна або несхвальна оцінка, що міститься у значенні слова. Мовець, керуючись тим чи іншим мотивом, світоглядом, може свідомо чи несвідомо вживати оцінне слово у значенні, яке не відповідає дійсній оцінці референта мовним колективом. Інколи трапляються соціально обумовлені оцінні вживання слів, а також оцінні вживання системно неоцінних слів. Незалежно від істинності або хибності, адекватності чи неадекватності оцінки референта, оцінний компонент у вживанні відповідного слова зберігається, він об'єктивний і не залежить від референтного схвалення.

    За своїм оцінним компонентом слова можуть вступати в антонімічні відношення: beauty – ugliness. Проте не завжди антонімія рунтується на протиставленні позитивної оцінки негативній, інколи позитивна оцінка протиставлена відсутності позитивної оцінки, тобто своєрідному стандарту "нулеві". Наприклад: 1) famous, experienced (actor, poet), 2) young, beginner, inexperienced (actor, poet) другий ряд слів заперечує меліоративну оцінку слів першого ряду, але не вносить пейоративності у значення, сигналізуючи лише про відсутність меліоративності.

    Оцінка може стосуватись моральних аспектів: selfless, cruel; соціально-процесуальних: thief, criminal, соціально-класових: fascist, colonialism.

    Оцінний компонент виділяється у словах конкретної оцінки (оцінки за певною конкретною рисою). До цієї групи відносимо оцінки за: 1) зовнішністю: beautiful, handsome, nice, ugly; 2) особливостями мови: inarticulate, lisping; 3) розумовою діяльністю: clever, capable, dull, stupid, silly; 4) характером: hot-tempered, active, quiet, placid; 5) вміннями і навичками: skilful, expert, experienced.

    Типовими оцінками у всіх проаналізованих творах є оцінки за характером (15,6%) та розумовою діяльністю (14, 3%). Однак у кожному окремому випадку оцінний компонент у словах конкретної оцінки визначатиметься тематичною стратегією твору в цілому та авторськими особливостями її втілення.

    Б. Реалізація категорії оцінки на морфологічному рівні.

    Вважаючи суттєвою ознакою слів-оцінок відсутність оцінно-нейтральних властивостей, виділяємо такі їхні розряди:

    1) прикметники good/bad та їхні синоніми: kind, well-behaved, immoral;

    2) слова-оцінки представлені прислівниками, які утворилися від прикметників: good/bad, тобто well/badly;

    3) іменникові оцінки типу: nonsence, fool, idiot, sage, cleverness, wisdom;

    4) слова-оцінки представлені дієсловами, які передають негативні/позитивні відношення: like, love, enjoy, hate, disagree, disapprove.

    Отже, слова-оцінки реалізуються різними морфологічними категоріями: прикметниками, прислівниками, іменниками і дієсловами. Домінуючим значенням при цьому є вираження позитивного чи негативного ставлення до означуваного даним словом (у випадку іменника), або до означуваного субєкта, з яким сполучається слово-оцінка, виражене іменником, прислівником або дієсловом.

    До розряду слів-оцінок ми не відносимо безпосередньо числівники і займенники, але в певному контексті художнього твору вони також набувають статусу оцінки, хоча й містять цю оцінку опосередковано. Наприклад: "Fаnсу school in Lausanne. Speaking French. Famous father. All the money in the world. Talking to high-flying people all her life. I must look like a big Mr. Nobody to her" (Shaw : 231). "Why do people over thirty try so deliberately to ruin themselves?" - "Because they're over thirty" (Shaw : 195).

    Ми провели кількісний і якісний аналіз оцінної лексики на морфологічному рівні в художніх творах. У досліджуваних творах ми вибрали 4229 фрагментів реалізації категорії оцінки на морфологічному рівні і дійшли висновку, що оцінка повязана як з індивідуально-авторським, так і жанровим напрямом творчого задуму художника слова і реалізується здебільшого не однією, а кількома морфологічними категоріями. Частотними є наступні морфологічні моделі:

    1) Adj.+Adv.; 2) N.+Adj.; 3) V.+Adj.; 4) V.+Adv.

    В.Реалізація категорії оцінки на синтаксичному рівні.

    Якщо в реальній дійсності оцінка завжди висловлена, експлікована, то в художньому творі вона може бути двоякою:

    1) висловлена (експлікована) на рівні: а) слова, б) словосполучення, в) висловлювання, г) речення, д) абзаца;

    2) невисловлена (мислима, уявна), тобто висловлена подумки на рівні: а) слова, б) словосполучення, в) висловлювання, г) речення, д) абзаца.

    Результат проведеного аналізу фактологічного матеріалу, який становить близько 2000 прикладів (на


  •