LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичні засоби реалізації категорії оцінки (на матеріалі американської художньої прози)

дієслівний аналог іменного one, а допоміжні і модальні дієслова до репрезентантів (Ф. Бусел, Л. Вороніна, В. Кобков, Ф. Гришкун). Оскільки до do дихотомія "репрезентант-замінник" подана у вигляді опозиції "недопоміжне дієслово допоміжне дієслово", то нерідко цей субститут кваліфікується не як замінник, а як репрезентант, наприклад: 'I may not be, a blinkin hero like you', Thurston declared cheerfully, 'but in this town I do have a little pull' (Hailey: 203). Дослідники, що відносять do до замінника вилучають з розгляду вживання do у заперечних формах (Л. Вороніна, Ф. Бусел). За нашими спостереженнями, саме у цих формах дієслово do реалізує оцінне значення, тобто переходить від меліоративного поля до пейоративного і навпаки.

Дієслово be ми відносимо як до дієслів-замінників оцінних слів-репрезентантів, так і до дієслів-звязок: "Is it really that bad? There seemed no point in lying. – 'Yes, Im afraid it is" (Hailey : 436). У цьому прикладі дієслово isвиступає як дієслово-репрезентант, яке експлікує оцінку.

Значущість оцінки у мовній категоризації визначається тим, що з усієї сукупності психічних актів, які людина здійснює довільно чи мимоволі, значна частина припадає на оцінювання. Категорія оцінки - це результат оцінної діяльності субєкта. Ця діяльність рунтується на цінності предмета чи явища, має обєктивний характер, але водночас містить елемент субєктивізму, зумовленого індивідуальними особливостями сприйняття предметів чи явищ, що відображається у схваленні/несхваленні субєктом обєкта оцінки.

Отже, дієслова-репрезентанти володіють диференційно-оцінною семою і здатні передавати відмінності одиниць семантичного поля "оцінка" (експліцитних чи імпліцитних). Це означає, що вони є дієсловами, диференційні семи яких забезпечують денотативне значення структури слова.

До третьої групи дієслів семантичного поля "оцінка" ми відносимо дієслова-звязки. Основна формальна ознака дієслова-звязки, яка закріплена у самій назві, визначається її основною функцією здійснювати лексичними засобами вираження логічний звязок у речені, а також у певному контексті реалізувати оцінне значення. Дієслова, які вживаються у функції звязки, втрачають частину свого первинного лексичного значення.

Проаналізувавши оцінну семантику низки дієслів, ми зафіксували найуживаніші в англійській мові дієслова-звязки, які реалізують категорію оцінки, а саме: be, feel, seem, keep, hold, remain, continue, become, come, get, go, grow, turn, make, look, like.

Подібно до інших семантичних полів семантичне поле оцінних дієслівних звязок має свою особливу інтегральну семантичну ознаку. Їх обєднання в ЛСП відбувається на підставі семантичних ознак, що визначаються негативно як часткова десемантизація початкової лексеми.

Цій інтеграційній ознаці властивий динамічний характер, оскільки допускає певну трансформацію значення у межах одного дієслова і потребує врахування двох семантичних параметрів (що було і що сталось). Дієслова-звязки можна обєднати у три самостійні мікрополя, які разом з іншими частинами мови реалізують функцію категорії оцінки.

До першого мікрополя ми відносимо дієслова-звязки, які виражають існування певної якості або стану, що є характерним для субєкта і у контексті може розглядатись як оцінка. Ядром цього мікрополя є дієслово to be; сюди ж відносимо дієслова feel, seem, mean.

Друге мікрополе утворюють дієслова, які означають збереження або продовження стану й якості субєкта, і відповідно й оцінного судження щодо нього. Основним з них, за нашими спостереженнями, є дієслово to keep, а периферійними дієслова hold, remain, stay, continue.

У третє мікрополе, ядром якого, як показав аналіз, є дієслово to become, входять дієслова-звязки, які означають зміну стану або якості, такі як: come, get, go, grow, turn, make, look.

До четвертої групи відносимо модальні дієслова.

Суть категорії модальності полягає у зіставленні змісту висловлювання з дійсністю. Модальні дієслова передають субєктивно-обєктивне ставлення людини до явищ дійсності та різних звязків між ними, тобто до її оцінки з огляду на виявлення непевності, припущення, ймовірності, категоричності. Оцінка в художньому тексті реалізується в таких дієсловах: can (could), may (might), should, would, ought, shall, will, be, be able, must, need, dare. Сюди належать також модальні структури типу: to be+Infinitive, to have+Infinitive. Наприклад: But over the years Congress had been able to agree on several plans presented to it (Colliers : 8). Модальність в наведеному реченні реалізується через морфологічну структуру.

Cемантична відмінність модальних дієслів, які реалізують оцінку, полягає в їх загальному значенні протиставленості фактові, що відбувся. Можливе, бажане, необхідне це насамперед ненаявне. У цьому ж полягає і системно-творча ознака умовного способу дієслова, його оцінний когнітивний потенціал.

Окрім модальних дієслів, які виражають категорію оцінки в художньому тексті, модусну функцію виконують також дієслова мовлення, думки, почуття, такі як: order, believe, consider, suppose, ask, feel, seem, love, hate. Сюди входять також і дієслова, які ми відносимо до дієслів-замінників, дієслів-індикаторів та дієслів-репрезентантів, оскільки усім їм притаманна модусна функція. Ці дієслова різні за своїм змістом у первинному значенні, але виступають як еквіваленти у відтворюваному значенні коментування і відрізняються здебільшого ступенем упевненості, наприклад: Like other political thinkers of this time Peterson belіeved that in a republic men could be free only if they were economically independen (Colliers : 106); Naturally, in a hospital, pain must seem normaly to the people who work there (Shaw : 265).

Як модально-мотивуючі компоненти у значенні дієслів можливості вживаються компоненти, котрі виражають відмінну ознаку людини, пасивність сприйняття, межі механічних ознак діяльності людини, успішний результат, заперечення успішного результату. У значенні дієслів волевиявлення простежуються ознаки інтенсивності, уточнення, активності суб'єкта, емоційного відношення і оцінки. Поширеним модальним компонентом у значенні модалізованих дієслів є компонент можливості, а також поєднання цього компонента зі значенням припущення.

Багатозначні слова є характерні для аналітичних мов. Семантика багатозначних дієслів включає модальний компонент і відповідно несе оцінну функцію. Зв'язок багатозначності і модальності має регулярний характер. Ці дієслова використовуються переважно у фразеологізмах, а їх вихідні значення відносяться до найменування найважливіших процесів: буття, володіння, дія, рух. Деякі з цих дієслів виконують у мові важливі структурні функції. Суть багатозначності полягає в особливому замінному характері значення і, відповідно, ці слова містять оказіональний зв'язок між поняттям і смислом.

Вираження модального компонента у значенні багатозначних модальних дієслів пов'язане з їх використанням у розмовній мові та слензі. Є підстави стверджувати, що, якщо англійське дієслово володіє широким значенням і активно використовується у спілкуванні, то у семантичному змісті такого дієслова закономірно з'являється похідне модальне значення. Модальне походження дієслова виступає як особливий вид регулярного вираження категоріальної ознаки.

Дослідивши