LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичні засоби створення образу стереотипного персонажа (на матеріалі англомовної пригодницької прози ХІХ - ХХ ст.)

аналізу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше досліджуються закономірності та особливості використання лінгвостилістичних засобів і прийомів створення та опису образу СП в англомовній пригодницькій прозі XIX-XX ст. Новим є здійснення спроби визначення та конкретизації їх ролі як у реалізації стереотипності, так й у посиленні емоційності та експресивності тексту художнього твору, а також деталізації поняття портретної характеристики персонажа.

Дисертація має теоретичне значення, яке визначається тим, що вона робить внесок у семантичну теорію художнього тексту, є подальшою розробкою проблеми лінгвостилістичної репрезентації образу, поглиблює знання про закономірності організації та функціонування лексично-морфологічних та синтаксичних виразних засобів мови при описі персонажа художнього твору.

Практичне значення дослідження полягає в можливості використання отриманих результатів у курсі лекцій та семінарських занять з лінгвостилістики та лексикології сучасної англійської мови у розділах "Стилістичні прийоми та експресивні засоби в художньому тексті","Структура художнього образу", у практиці викладання англійської мови, на семінарських заняттях з інтерпретації тексту та його стилістичного аналізу, в науково-дослідницькій роботі.

Апробація роботи. Основні положення та результати дослідження обговорювались на звітних наукових конференціях ХДПУ (1996-2002), на засіданнях кафедри англійської мови та лінгвістичних семінарах Херсонського державного педагогічного університету (1996-2002) та відображені у доповідях на міжнародних та національних науково-практичних конференціях (Івано-Франківськ 1997, Черкаси 1998, Кіровоград 2000, Херсон 2001 – 2002).

Публікації. Результати дисертації відображені в 10 публікаціях, з них 6 статей у фахових виданнях.

Мета й завдання дослідження визначили структуру роботи, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, списку використаного фактичного матеріалу та додатків. Загальний обсяг роботи складає 175 сторінок тексту та 17 сторінок додатків. У дисертації наводяться 3 схеми та 4 таблиці.

Бібліографія містить 383 найменування робіт вітчизняних та зарубіжних авторів, перелік використаних джерел ілюстративного матеріалу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, розкривається новизна, теоретична й практична цінність результатів, визначаються мета й задачі роботи, характеризуються фактичний матеріал і методи дослідження.

В першому розділі "Образ стереотипного персонажа художнього твору" визначається поняття стереотипізації образу персонажа художнього пригодницького твору та його зв'язок з категорією оцінки, надаються типи СП, які функціонують у пригодницький англомовній літературі XIX-XX ст., виділяються основні критерії стереотипності персонажа, а також характеризується портретний опис як базовий засіб експліцитного створення образу літературного персонажа.

Термін "стереотип" було вперше використано американським публіцистом Уолтером Ліппманом у роботі "Public Opinion" при аналізі впливу знання про предмет на його сприйняття та оцінку при безпосередньому контакті. У соціології та культурології, де значна увага приділяється вивченню стереотипу, останній визначається як звичний канон думки, сприйняття та поведінки, як смислова та структурна основа для схематизованого та стандартизованого образу та уявлення про об'єкт, який має високу усталеність (Е.В.Тадевосян). У психології, де під стереотипом розуміється схильність суб'єкта, що сприймає, легко та швидко відносити об'єкт, що сприймається, до певних категорій у залежності від ознак цього об'єкта та тим самим приписувати йому якості, які вважаються типовими для представників цієї категорії (R.Taguiri), виділяються негативні та позитивні стереотипи. Такий дуалізм бере початок з архаїчних сакральних архетипів, які припускають подвійність символів: святе та грішне, життя та смерть, добро та зло. Отже, стереотип спирається на традиції міфу та символу. Американський психолог Р.ОХара у дослідженні "Media for Millions" приходить до висновку, що механізм створення стереотипу пов'язаний з гіпертрофованою значущістю певних рис об'єкта. Таким чином, стереотипізація полягає у традиційному приписуванні чому-небудь набору певних незмінних якостей.

Аналогічна точка зору на стереотип зустрічається в літературознавстві та лінгвістиці: В.Я.Пропп, аналізуючи архаїчні форми літератури, відзначав, що "найбільш яскраві форми втілення діючих осіб, які часто повторюються, є канонами". Н.А.Русіна визначає стереотип як "набір" якостей, що приписуються суб'єктом пізнання особам, предметам, явищам, клас яких, згідно з його думкою, встановлений. Важливою властивістю стереотипу є його емоційне наповнення, яке являється провідною ланкою як у формуванні стереотипу, так і у його функціонуванні при оцінці та віднесенні предмета, явища, образу до певної категорії, групи. Таким чином, під стереотипним персонажем розуміється емоційно забарвлений, стійкий збірний образ певних діючих осіб, що мають схожі фізичні та моральні характеристики, у якому чітко простежується авторське аксіологічне, оцінне відношення до нього у формі незаперечних оцінок їх зовнішності та поведінки, які є стандартними і постійно повторюються в різних творах одного жанру. Він є статичною, готовою формулою-трафаретом, зумовленою особливою програмою.

У пригодницькому жанрі стереотипізація спостерігається у найчіткішій формі: персонажі, прийоми їх змалювання, мова та принципи побудови сюжету характеризуються спрощеною шаблонністю, набувають риси штампа. Для творів такого типу обов'язковими є діючі особи із заздалегідь заданими константними позитивними або негативними параметрами. Риси зовнішності та характеру персонажів даються в однозначному оформленні, при цьому їх первісна контрастність не затушовується, а навпаки, експліцитно підкреслюється автором та являє собою ознаку пригодницької поетики.

Меліоративна та пейоративна забарвленість образів СП указує на те, що стереотипізація діючої особи тісно пов'язана з поняттям "оцінка"; моральна імперативність роману пригод є варіантом етичної оцінки, яка встановлює відповідність або невідповідність того, що зображується, з точки зору автора художнього твору, вимогам моралі. Стереотипи утворюються у тому разі, коли ціннісні уявлення про об'єкт, явище переносяться на всі схожі об'єкти та явища, внаслідок чого у відношенні до останніх і створюється певна настанова (стереотипи включають стандартні дескриптивні властивості об'єктів плюс їх співвідношення з оцінною шкалою). Створення та опис персонажа художнього твору