LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичні засоби створення художнього образу в драматургічному тексті першої половини ХХ століття (на матеріалі п'єс Марселя Паньоля "Marius", "Fanny", "Csar")

лінгвістичного ун-ту: Серія Філологія. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – 2000. – Т. 3. – №1. – С. 130-136.

7. Иронические характеристики персонажей пьес М.Паньоля, М.Эме // Тезисы докладов второй межвузовской конференции "Риторика в свете современной лингвистики". – Смоленск: СГПУ. – 2001. –С. 30-32.

8. Теоретичне обґрунтування вибору композиційної форми дослідження діалогу в драматургії // Науково методичні матеріали 5-ої Ювілейної міжнародної конференції "Стратегії та методи навчання в мовах для спеціальних цілей". – К.: Видавництво Київ. нац. ун-ту. – 2001. – С. 152.

Особистий внесок дисертанта у тезах (7), написаних у співавторстві, полягає у виборі теми, визначенні характерних рис стилістичної манери М.Паньоля.


Анотація

Мостова Н.А. Лінгвостилістичні засоби створення художнього образу в драматургічному тексті першої половини ХХ століття (на матеріалі п'єс М.Паньоля "Marius", "Fanny", "Cйsar"). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2002.

Дисертація присвячена виявленню лінгвостилістичних маркерів реалізації подвійного статусу драматургічного тексту шляхом встановлення структурно-семантичних характеристик даного типу тексту і виявлення особливостей функціонування лінгвостилістичних засобів у створенні художнього образу в авторському і персонажному сегментах. У дисертації розроблено комплексну методику дослідження драматургічного тексту з огляду на його подвійний статус, основу якого складає об'ємно-прагматичне членування тексту Результати дослідження дозволили виділити п'ять функціональних типів ремарок, охарактеризувати всю систему персонажів, встановити лейтмотив образу, текстотвірні фактори трилогії, визначити особливості стилістичної манери драматурга.

Ключові слова: драматургічний текст, подвійний статус, структурно-семантичні характеристики, авторський сегмент, персонажний сегмент, художній образ, ремарка, лейтмотив, функціонування лінгвостилістичних засобів, текстотвірні фактори трилогії.


Аннотация

Мостовая Н.А. Лингвостилистические средства создания художественного образа в драматургическом тексте первой половины ХХ столетия (на материале пьес М.Паньоля "Marius", "Fanny", "Cйsar"). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 – романские языки. – Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2002.

Диссертация посвящена определению лингвостилистических маркеров реализации двойного статуса драматургического текста путем установления его структурно-семантических характеристик, а также исследования особенностей функционирования лингвостилистических средств в процессе создания художественного образа в авторском и персонажном сегментах. Основу драматургического текста составляет диалог. Лингвистика текста рассматривает диалог как своеобразный текст, коллективным автором которого являются все его участники и в котором взаимодействует несколько (минимум две) речемыслительные стратегии-программы, стимулирующих обмен репликами. Диалог как разновидность художественной речи близок по выбору языковых средств к спонтанному диалогу и является самостоятельной речевой формой, стилистически обработанной автором. Специфика драматургического текста объясняется семантикой слова "drama", которое в переводе с греческого означает "действие". В основе драмы лежит изображение целостного действия, развивающего основной конфликт пьесы. Драматическим действием называют деятельность, объединяющую физическое движение и речь и возникающую как результат проявления волевых усилий персонажей, направленных на достижение запланированной цели, преодоление противоречий и преград. Драма является особым жанром художественной литературы, который от эпоса и лирики отличается своей двойственностью: представляет самостоятельный вид словесного и основу сценического искусства, а значит, имеет двойной статус.

В диссертации впервые в украинской романистике осуществлен комплексный анализ драматургического текста, основу которого составило изучение лингвостилистических особенностей сценической ремарки и диалогов персонажей по композиционным параметрам пьес. Такой подход позволил охарактеризовать всю систему персонажей, определить их речевые особенности, установить лейтмотив художественного образа, текстообразующие факторы трилогии, стилистическую манеру драматурга.

Результаты лингвостилистического исследования трилогии М.Паньоля "Marius", "Fanny", "Cйsar", проведенного на основе объемно-прагматического членения, позволяют говорить о наличии определенных особенностей в структурно-семантической и лингвостилистической организации драматургического текста, делающих возможной успешную реализацию одновременно двух уровней коммуникации: литературного (драматургический текст и читатель) и сценического (драматургический текст как письменная форма потенциального спектакля и зритель).

Ключевые слова: драматургический текст, двойной статус, структурно-семантические характеристики, авторский сегмент, персонажный сегмент, художественный образ, ремарка, лейтмотив, функционирование лингвостилистических средств, текстообразующие факторы трилогии.

Resume

Mostova N.A. Linguostylistic Means of Creating a Literary Character's Image in the Dramatic Text of the first half of the XX th century: A Study of M.Pagnyol's "Marius", "Fanny", "Cesar". – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology, speciality 10.02.05 – Romance Languages. – Kyiv National Linguistic University. – Kyiv, 2002.

The thesis focuses on the examination of linguostylistic means that actualize a twofold status of the dramatic text. To achieve the goal set, structural and semantic traits of the given type of text are defined. Alongside, functional peculiarities of linguostylistic means designed to create a literary character's image are identified. The dissertation presents a complex methodology of the dramatic text analysis with regards to its twofold status. Linguostylistic means of forming a literary character's image are investigated in the author's and character's text segments. The research resulted in distinguishing five types of functional stage directions, describing the whole system of characters, determining the image leitmotif and text-generating factors of the trilogy, identifying distinctive features of the playwright's stylistic manner.

Key words: dramatic text, twofold status, structural and semantic traits, author's segment, character's segment, literary character's image, stage direction, direct speech, leitmotif, functioning of linguostylistic means.