LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичні засоби створення чуттєво-конкретного зображення в сучасній англійській та американській художній прозі

лікаря викликати у своїх пацієнтах відразу до м'ясної їжі, викриває авторську іронію над методами, що ідуть усупереч із фізіологічними потребами людини.

Сенсорна лексика, що передає запахи, стає засобом формування змістовно-концептуальної інформації й у романі Т. Бойля "The Tortilla Curtain". У ньому автор торкається гостро соціальних тем сучасності, зокрема, положення нелегальних іммігрантів у Сполучених Штатах. Використовуючи різноманітну палітру запахів, автор підкреслює контраст між злиденним існуванням іммігрантів та безтурботним життям заможного американського містечка, описи якого насичені посиланнями на запахи їжі: "Smoke rose from the barbecue in fragrant -smelling tufts as Delaney basted the tofu kebabs with his special honey-ginger marinade" [9: 183]; "the pungent stab of garlic and coriander" [9: 70]; "a scent of food ... a stray odor, as if the smell of a beefsteak or a cheese or even good fresh sawdust" [9: 254].

У цьому творі проявляється й така специфічна риса світогляду письменника, як сприйняття життя як абсурдного, позбавленого високих ідеалів, де тільки здатність сміятися над усім може захистити людину від його жорстоких впливів, що наближує його до ідейно-естетичних поглядів письменників "чорного гумору" [12: 6]. Значну роль у втіленні комічного переплетіння буденного та трагічного відіграють сенсорні образи.

Так, напередодні свята, Дня Подяки, дім заможної американської родини наповнюється запахом смаженої індички, що викликає в героя, американського журналіста, ностальгічні спогади про дитинство: "Even with the halldoor closed he could smell the turkey, the entire house alive with the aroma of roasting bird, an aroma that took him back to his childhood [...] Nothing had ever smelled so good – no French bakery in the first hour of light, no restaurant, no barbecue or clambake" [9: 261]. Пізніше повідомляється, що будинок мало не згорів від пожежі, яка розпочалася, коли бездомні мексиканці, вигнані мешканцями міста за його межі, смажили на вогні подаровану їм індичку. У світі цих подій сентиментально-зворушливий тон опису набуває іронічної експресії, що викриває авторське критичне ставлення до консервативності поглядів у суспільстві, неспроможності вирішити соціальні проблеми.

На думку Р. Гертеля, особливий зв'язок запахів із пам'яттю людини створює великий потенціал для використання цих сенсорних відчуттів як засобів суб'єктивізації зображення [6: 52]. Як правило, вони стають тим ланцюжком, який надає змогу розширити авторську оповідь ремінісценціями героя ("The air was heavy with the smell of rain-soaked vegetation, of berries run riot and a sun ... It was a smell that brought Marco back to his childhood on the east coast ...and then he realized ... this was the same sort of environment he'd grown up in" [7: 293]; "The smell was something new to her, or reminiscent, anyway ... and her olfactory memory triggered ... the image of her father stumping into camp" [7: 401]) та перейти від зображення оточуючого середовища з зовнішньої, об'єктивної точки зору автора до зображення, яке стає проекцією внутрішнього психологічного стану героя: "An ammoniac smell hit them then ... the smell was concentrated, and she thought of the only big-city zoo she'd ever been to, in San Francisco ... a stink so intense it had made her panicky " [7: 253].

У романі Р. Дойля "Paddle Clarke Ha Ha Ha", події якого представлені з погляду оповідача – десятирічного хлопчика – сенсорні враження стають засобом відтворення світосприйняття дитини, в якому чуттєві компоненти відіграють значнішу роль порівняно із раціональними. Відтворюючи цю особливість дитячої свідомості, в зображенні предметного оточення героя автор багаторазово виділяє запахи, які диференційовано їх через вказівку на речовини або об'єкти, що відповідають життєвому досвіду героя: "The smell from the kitchen was lovely... Stew. It was Thursday." [13: 104]; "The smell was different, leather." [13: 235]; "I knew what the smell of the house was: nappies and steam." [13: 249]; "There were a smell of church off the desks in our school. ... It was spicy and like the ground under a tree." " [13: 61]; "the smell of the animals and the fur on the wire" [13: 140].

Ще одна особливість дитячої свідомості – сприйняття світу через емоційно-оціночні категорії – передана тим, що в характеристиці запахів виділені семантичні ознаки, які співвідносяться з оціночно-емоційним сприйняттям та передаються оціночною та емоційно насиченою лексикою: "The air wasn't alive like outside, beyond the table; it was safe. It had a smell I liked."[13: 104]; "The farm was being surrounded. The cows were gone, to the new farm. Big lorries took them. The smell was a laugh."[13: 111]; "It [the bakery. – Т.К.] had the best smell of any shop [...] The smell made me feel good."[13: 160]; "There was a nice smell off my ma, food and soap." [13: 188]; "I liked the hiss the gas made and the smell of it for a little bit."[13: 214].

Як бачимо, в англомовній художній прозі постмодернізму наочність зображення світу речей досягається фіксацією різнопланових чуттєво сприйманих властивостей зображуваних об'єктів, зокрема, завдяки передачі запахів. Диференціація цих сенсорних образів відбувається, як правило, посиланням на різноманітні речовини або об'єкти як штучного походження, так і на ті, що пов'язані з природою та самою людиною. Для письменників важливі не стільки конкретні уявлення про запахи, скільки асоціаціїї з глибинами внутрішнього життя людини, що виникають на їх основі, тому запахи виступають не тільки засобом конкретизації зображення, але й засобом його суб'єктивізації та втілення ідейного змісту творів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

  • Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. – М.: Издательство АН СССР, 1963. – 250 с.

  • Гей Н.К. Искусство слова. О художественности литературы. – М.: Наука, 1967. – 290 с.

  • Вартанов А. Образы литературы в графике и кино. – М.: Изд-во АН СССР, 1961. – 312 с.

  • Хализев В.Е. О пластичности словесных образов // Вестник Московского университета. – 1980. – Сер. 9. – № 2. – С. 14-22.

  • Белецкий А.И. Избранные труды по теории литературы. М.: Просвещение, 1964. – 453 с.

  • Hertel, Ralf. Making Sense: Sense Perception in the British Novel of the 1980s and 1990s. – Amsterdam & New York, NY: Rodopi, 2005. – 243 p.

  • Boyle, Tom C. Drop City. – L.: Penguin Books Ltd, 2004. – 528 p.

  • Boyle, Tom C. The Road to Wellville. – L.: Penguin Books Ltd, 1994. – 475 p.

  • Boyle, Tom C. The Tortilla Curtain. – L.: Cox & Wyman Ltd, 1996. – 355 p.

  • Потебня А.А. Слово и миф. – Правда, 1989. – 565 с.

  • Волошина О.В. Роль сенсорної лексики у створенні художньої образності ( на матеріалі англійської прози ): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. ун-т. ім. Тараса Шевченка. – К., 1994. – 24 с.

  • Леськів А.З. Лінгвостилістичні особливості комічного відображення дійсності (на матеріалі американських романів "чорного гумору"): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівськ. нац. ун-т. – Львів, 2005. – 19 с.

  • Doyle, Roddy. Paddle Clarke Ha Ha Ha. – L.: Minerva, 1993. – 282 p.



    Матеріал надійшов до редакції 11.05. 2007 р.

    Лингвостилистические средства передачи чувственно- конкретного изображения в современной английской и американской прозе.

    В статье проанализированы способы создания наглядности изображения мира вещей, составляющего фон литературного действия, в художественных произведениях современной английской и американской литературы. Рассматриваются словесные средства, которые передают сенсорные свойства изображаемых объектов, воспринимаемые разными органами чувств, в частности обонянием. Исследуется роль данных сенсорных образов в конкретизации изображения и в реализации идейно-.тематического содержания произведений.

    Koval'ova T.P. Lingual and stylistic means of creating sensory images in the modern English and American literature.

    The article deals with ways of creating a visual depiction of man-made nature, which forms a setting of a literary action, in the works of the modern English and American fiction. Language means of representation of the objects' sensory qualities, perceived by different organs of sense, in particular by the olfactory are examined. The role of these sensory images in giving concrete expression to the portrayal, as well as in the representation of the idea content of the novels is investigated.


  •