LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичні засоби творення поетичних образів в одах Горація

лінгвостилістичні засоби од Горація.

Предметомдослідження є лінгвостилістичні засоби творення поетичних образів в одах Горація.

Методи дослідження зумовлені метою і завданнями роботи, об'єктом дослідження і мають комплексний характер. Індуктивний та описово-аналітичний методи дали змогу систематизувати і проаналізувати функціонування мовностилістичних засобів у процесі творення образності тексту. Метод контекстного аналізу використано для виявлення мовностилістичних засобів усіх рівнів; дистрибутивний метод – для дослідження типових моделей, у яких вони вживаються. У роботі застосовано статистичні прийоми та методи кількісної обробки. У дисертаційному дослідженні використано системний підхід, що забезпечує єдність загальнотеоретичних і концептуальних положень.

Матеріаломдля дослідження слугують лінгвостилістичні засоби всіх мовних рівнів, отримані методом суцільної вибірки зі 103 од Горація. Зазначимо, що найбільша за обсягом ода має 360 словоформ (С.ІІІ.4), найменша – 34 (С.І.38); поетичний словник од нараховує 14632 лексеми; зафіксовано 479 вживань фонетичних засобів стилістики; 1599 лексичних засобів образності; 423 вживання синтаксичних засобів експресії.

Наукова новизна зумовлена не тільки відсутністю спеціальної роботи із задекларованої теми, але й тим, що це перше українське комплексне вивчення ролі мовних засобів у творенні поетичних образів Горація, здійснене на основі його од. Вперше зроблено спробу дослідити теорію стилю Горація на основі його творів, з огляду на постулати античної стилістики, а також естетико-стилістичні детермінанти доби Августа. Дослідження проведено в контексті сучасних критеріїв визначення категорії ідіостилю.

Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що вона: а) є першим комплексним дослідженням індивідуального стилю Горація; б) робить відповідний внесок у розробку принципів і методів аналізу мовностилістичної структури тексту; в) поглиблює вивчення поезії Горація як на мовностилістичному, так і на літературознавчому рівнях.

Практичне значення одержаних результатів визначається безпосереднім зв'язком матеріалів роботи з практикою викладання класичних мов та античної літератури у ВНЗ. Фактичний матеріал та висловлені положення можуть бути використані у лекціях, спецкурсах і посібниках з латинської мови, лінгвостилістики, лінгвістики тексту, літературознавства, перекладознавства, а також у науково-дослідній роботі студентів.

Особистий внесок дисертанта. Виявлення та опис лінгвостилістичних засобів творення поетичних образів Горація виконані дисертантом самостійно. Праць у співавторстві немає.

Апробація роботи. Дисертація обговорена на засіданні кафедри класичної філології Львівського національного університету імені І.Франка (протокол № 3 від 12 жовтня 2007 року). Основні теоретичні положення та результати дослідження пройшли апробацію на двох загальноукраїнських конференціях: „Актуальні питання української класичної філології" (Львів, 2000), „Розвиток української філології на Буковині у загальноєвропейських культурно-наукових зв'язках ХІХ–ХХ ст." (Чернівці, 2000); та п'яти міжнародних: „Міф і легенда" (Чернівці, 2001), „Актуальні питання зарубіжної літератури та теорії літератури. Література і влада" (Чернівці, 2003), „Комунікативні процеси в багатомовних та різнокультурних регіонах" (Чернівці, 2003), Міжнародний колоквіум мовознавчих наук „Євген Кошеріу" (Сучава, Румунія, 2007), „Класична філологія на сучасному етапі" (Львів, 2008).

Публікації. З теми дисертації опубліковано дев'ять праць (вісім з них – у виданнях, визнаних ВАК України як фахові). Публікації одноосібні.

Структура й обсяг роботи. Мета і завдання дисертації обумовили структуру роботи, яка складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками до них, загальних висновків, списку використаної літератури, що нараховує 386 найменувань, двох додатків (додаток 1 – діаграми, які ілюструють частотність вживання тропів і фігур; додаток 2 – словник лінгвостилістичних засобів од поета). Повний обсяг дисертації складає (без додатків) 210 сторінок, із них 184 сторінки основного тексту.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У „Вступі" обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, сформульовано мету й основні завдання, окреслено об'єкт, предмет дослідження, вказано положення, що виносяться на захист, описано методи дослідження, зв'язок дисертаційної теми з науковими програмами та планами, а також подано відомості про апробацію основних положень дослідження і структуру роботи.

У першому розділі – „Загальні теоретичні передумови дослідження"розглянуто теоретичні положення, що є вихідними в роботі: жанр і стиль в художньому творі (1.1), образність художнього твору (1.2), охарактеризовано добу Августа, в яку жив поет, наведено відомості про життя Горація (1.3), а також висвітлено теорію стилю Горація, що відображає рівень теоретико-літературної думки античної доби (1.4).

У підрозділі1.1 заакцентовано увагу на тому, що дослідження мовностилістичних засобів художнього твору передбачає передовсім вивчення його жанрової своєрідності. Спільність ряду композиційно-мовних характеристик є підставою для трактування жанру як парадигми текстів, а кожного окремого тексту відповідного жанру – як складника цієї парадигми.

Особливу увагу приділено виникненню, специфіці жанру оди. Стійких жанрових ознак ода набула завдяки грецькому поету Піндару (522-490 р. до н. е.), а також Горацію. Саме завдяки Горацієві ода репрезентує високий жанр, що вимагає особливого декламаційного мистецтва. Оди Горація, як і інші – анакреонтична і сапфічна, слугували зразками для наступних поколінь одописців (Л.Аріосто, П.Ронсар, Ж. дю Белле, Ф.Малерб, Е.Лебрен, Е.Марвел, А.Каулі, І.Клай, П.Гергардт, М.Нарушевич, М.Галич, В.Тредіаковський, О.Сумароков, Ф.Прокопович, І.Котляревський).

У підрозділі1.2 розглянуто важливу теоретичну передумову дослідження – розуміння образності художнього твору. У художньому тексті проблема образності постає в її широкому розумінні. Це пов'язано з літературним напрямом, жанром, стилем твору, ідейним задумом, творчою манерою, вмінням оперувати системою виразових засобів.

Підрозділ 1.3. присвячено характеристиці епохи, в яку творив поет, стану літературного процесу того часу, а також життєвому шляху Горація, що є вихідними пунктами в розумінні творчості поета.

Література відігравала важливу роль в ідеологічній програмі Августа. Найпридатнішим для цього жанром літератури він вважав поезію. Поезія, епічна й лірична, давала змогу в доступній естетичній формі пропагувати його ідеї. Формується естетика лірики, якій притаманні: 1) ідеологізація в дусі програм Августа; 2) елітність поезії; 3) зміна постатей лірики (яскраво виражене ліричне tu – „ти" замість попередього ego – „я", замість монологу – діалог); 4) філософська рефлексійність; 5) універсальність; 6) сентенційність; 7) „римськість"; 8) „різноманітність в єдності" (varietas in unitate); 9) суперництво з грецькою літературою (imitatio > aemulatio