LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичні засоби творення поетичних образів в одах Горація

(A.P.,333-334). Знамените Горацієве: „Ut pictura poesis" (A.P.361) („Поезія як картина") засвідчує виняткову увагу поета до зорових образів.

Відповідне (Decorum) в теоретичних розмірковуваннях Горація розглядається, передовсім, в естетичному аспекті, який вимагає дотримання правил мистецької техніки. Однак постулат відповідності у нього має ще й етичні виміри.

Обсяг застосування стилістичних фігур, інших стилістичних засобів (ornatus)передбачає мистецький добір слів, що відіграє важливу роль у творенні евфонічного ефекту, який мав велике значення для поезії того часу. З питанням евфонії Горацій пов'язував уникнення невдалого поєднання звуків (cacosyntheton) i застосування мистецьки опрацьованого підпорядкування (eύsunθέsia), яке передбачає не тільки очікуване звучання, що дає насолоду, але й відповідний відбір і розподіл слів – iunctura (concinnitas). Поет був противником надмірного використання мовних засобів. Вони, на його думку, потрібні там, де матеріал вимагає прикрашеного й урочистого стилю (зображення). Право на утворення нового слова виправдане тоді, коли мовна скарбниця не містить відповідника. Корисними можуть вважатися аналоги з грецької мови (A.P.,52-53). Горацій порівнює слово з викарбуваною монетою (A.P.,58-59).

У другому розділі – „Звукопис та лексичні повтори як фоностилістичні засоби в одах Горація" – проаналізовано: засоби евфонізації мови (2.1), типи звукових повторів, звукові образи (2.2), ритмічність як засіб експресії мови од (2.3).

Горацій на практиці, у своїх одах, як доведено в підрозділі 2.1, реалізує теоретичну вимогу до стилю, а саме: не тільки уникає невдалого поєднання звуків, але й мистецьки добирає і розподіляє слова (iunctura), чим не тільки творить гарне звучання, але і приносить насолоду. Великого значення у досягненні евфонічності мови Горацій надає чіткому дотриманню законів фонетичної організації мови. У поета немає не обґрунтованих стилістично повторів звуків. Горацій також уникає гіату і какофонії. В одах з виразною стилістичною метою для евфонії застосована синереза, трапляються випадки діерези, інколи синкопи.

Велику роль відводить поет односкладовим і багатоскладовим словам як видам звукового інструментування. Їх добір і розподіл має в одах велике смислове й евфонічне навантаження залежно від локалізації: 1) на початку поетичної фрази; 2) в суміжних рядках; 3) на початку речення і строфи.

Евфонічна роль належить словам протяжного звучання. Евфонічний ефект творять в одах слова, розташовані на початку суміжних рядків, які опонують між собою або повторюються. Логічне й естетичне значення мають слова, розташовані в кінці речення і строфи.

Виняткове евфонічне навантаження мають найстисліші фрази, подекуди виражені одним словом: Poscimur (С.I.32,1). Акцентно-ритмічну роль в одах Горація виконують односкладові слова в кінці рядків. Важливою мелодикотворчою, ритмотворчою, смисловою є роль багатоскладових слів: а) чотирискладових на початку Асклепіадової строфи та п'ятискладових на початку Алкеєвої; б) багатоскладових слів у середині строфи; в) багатоскладових слів у кінці рядків, строф, зокрема у кінці Cапфічної, а також Aлкеєвої строфи, у кінці од. Евфонічна організація мови в одах розрахована на досягнення виразного змістового й естетичного впливу.

Звукопис здійснюється, як досліджено в підрозділі 2.2, через систему звукових повторів: алітерацію й асонанс, які виконують в одах такі функції: 1) ритмічну; 2) композиційну; 3) емоційно-експресивну; 4) змістову. Найчастішими у Горація є такі види алітерації: 1) алітерація одноразова або багаторазова: Pallida mors aequo pulsat pede / pauperum tabernas / Regumque turres (С.I.4,13-14); 2) алітерація однієї або кількох букв (тут фіксуємо алітерацію подвійну (парну): ppdd poculis, / Plena dives ut in domo (С.IV.12,23-24), алітерацію поперемінну (почергову), яка трапляється в одах у двох різновидах: а) алітерація паралельна: ncnc: nil cupientium / Nudus castra peto (С.III.16,22-23); б) алітерація хіастична (перехресна): cp pc: Culpam poena premit comes (С.IV.5,24); 3) алітерація суміжна, сполучена, розділена: с: Seu visast catulis cerva fidelibus (С.I.1,27).

В одах репрезентовано також алітерацію, розділену гіпербатоном, що забезпечує більшу експресивність.

В одах застосовано 196 алітерацій, з них 168 суміжних, сполучених або розділених (86%), 8 подвійних (4%), 7 паралельних (3,5%), 9 хіастичних (4,5%), 4 розділених гіпербатоном (2%). Домінує алітерація суміжна, сполучена і розділена. Її поет використовує практично з усіма літерами алфавіту. Найчастотнішою є алітерація Р – 39 уживань, що становить 23 %; алітерація М – 26 уживань (15 %); алітерація Т і D - по 18 уживань (по 11%); C і V - по 11 уживань (по 6,5 %); L, F - 10 уживань (по 6 %); N, R - по 7 уживань (по 4,5 %); G – 5 уживань (3 %); S – 6 уживань (3 %).

У фоностилістичному вжитку Горація є асонанс, який створює ефект милозвучності. Фіксуємо такі види асонансу: 1) повтор того самого голосного, суміжного, сполученого, або розділеного одним словом а: Agros Attalicis condicionibus (С.I.1,12); о: Mercator metuens otium et oppidi (С.I.1,16); 2) ряд голосних на початку слів: ii-aa-ii: Iracundа diem proferet Ilio/ Matronisque Phrygum classis Achillei; / Post certas hiemes uret Achaicus / Ignis Iliacаs domos (С.I.15,33-36); 3) повтор того самого голосного в різних місцях фрази (на початку і в кінці рядка): Ales in terris imitaris, almae (С.I.2,42); у кінці рядків: Qui nunc te fruitur credulus aurea, / Qui semper vacuam, semper amabilem / Sperat, nescius aurae/ Fallacis (С.I.5,9-11).

Усього фіксуємо 96 випадків асонансу. Найчастотнішим є повтор того самого голосного – 45 уживань (47 %). Домінує асонанс голосного А – 25 уживань (55%). А решта виглядає так: І – 10 уживань (22%), Е – 5 уживань (11%), О – 4 вживання (9%), U – одне вживання (3%).

Особливої сили, ритмічності висловленню надає комплексне використання алітерації з асонансом. Горацій використовує 21 варіацію поєднання алітерації з асонансом.

Прикметною рисою стилю поета є часте використання омоетелевтону. Чіткість організації тексту та евфонічний ефект актуалізується поєднанням омоетелевтону, алітерації і асонансу.

Важлива роль у фоніці Горація відведена словам розділеним: Iliae dum se nimium querenti / Iactat ultorem, vagus et sinistra / Labitur ripa Iove non probante u- / xorius amnis (С.I.2,17-20) або тим, які зазнали елізії у кінці рядків: Sors exitura et nos in aetern(um) / Exsilium impositura cymbae (С.II.3,27-28).

Повтори у Горація є активною практикою творення тексту. В одах аналізуємо різні види повторів: повтори форм слова; повтори за локалізацією; кількість повторів; кількість слів у повторах.

Заакцентовано на повторах розташованих поетом: а) на початку рядків (анафора); б) у кінці рядків (епіфора); в) на початку і в кінці рядка (кільце); г) на кінці попереднього на початку нового речення (епанастрофа).

Ритмомелодика од Горація, як засвідчує підрозділ 2.3, репрезентована не менше, ніж інші засоби експресії. Ритм у Горація є виразником змісту і форми тексту. Слухові