LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичні особливості іспанських поетичних текстів "Золотого віку"

концептів іспанських поетичних текстів "Золотого віку" й визначення їхньої семантичної та стилістичної ролі в текстотворенні. Для досягнення поставленої мети в роботі розв'язуються такі завдання:

– розглянути семантику образної системи іспанського поетичного тексту в світлі лінгвостилістичного та лінгвокогнітивного підходів;

– виявити жанрову специфіку іспанського поетичного тексту доби "Золотого віку";

– визначити стилістичні особливості іспанської поезії;

– виявити прототипні моделі концептів ЖИТТЯ, ЛЮБОВ, БОГ, СМЕРТЬ у поетичних текстах;

– виділити базові концептуальні метафори, що лежать в основі текстових концептів і складають прототипну концептуальну схему;

– встановити текстотвірні засоби вираження концептів на фонетичному, граматичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному рівнях.

Об'єктом дослідження слугують іспанські поетичні тексти "Золотого віку", представлені концептами ЖИТТЯ, ЛЮБОВ, БОГ, СМЕРТЬ кінця XVI – першої половини XVIІ ст.

Предметом дослідження є зміст художніх образів, вербалізованих у текстових концептах ЖИТТЯ, ЛЮБОВ, БОГ, СМЕРТЬ у поезії Іспанії.

Відповідно до мети та завдань, дисертаційне дослідження виконано на основі методів лінгвістичного аналізу: структурно-функціонального, сутність якого полягає у розгляді мовних явищ і процесів, на яких ґрунтується іспанський поетичний текст ХVII ст. як структурно розчленована цілісність, у якій кожен елемент має певне функціональне призначення, дескриптивного – для побудови прототипних моделей складників, інтерпретативного – для визначення текстових елементів, наділених додатковим емоційним змістом, лексико-семантичного – для з'ясування значення компонентів концептів поетичного тексту, аналізу прототипних ефектів – для виявлення семантичного контексту трансформацій концептів і проникнення в природу поетичного тексту, кількісний і підрахунки – для встановлення співвідношення між досліджуваними одиницями.

Матеріалом дисертаційного дослідження послугував корпус поетичних текстів Х. де Аргіхо, Л. де Архенсоли, Лопе де Веги, Л. де Гонгори, В.Еспінель, Ф. де Кеведо, П.Ліняна, Х.Руфо, Л. де Сото, Х. де Тімонеди. Загальний обсяг текстів – 7288 сторінок, що складає 641344 слововживання, отриманих шляхом суцільної вибірки.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше розглянуто іспанські поетичні тексти крізь призму текстових концептів з точки зору лінгвокультурологічної, лінгвопоетичної та когнітивної парадигми. Вперше запропоновано дослідження концептуального простору іспанських поетичних текстів авторів "Золотого віку", розглянуто ті категорії і концепти, які визначають семантику названих творів. В аналізі фактичного матеріалу вперше використано синтез традиційних концепцій компаративних тропів із положеннями когнітивної лінгвістики.

Основні положення дисертації, що виносяться на захист:

1. Іспанський поетичний текст Золотого віку – складова іспанської мовної картини світу, його основою є міметична поезія, що репрезентує різні види метафоризації, художній образ якої забезпечує глобальну семантико-синтаксичну зв'язність текстів й оформлює їх змістову цілісність.

2. Композиційно-смислова структура вірша ґрунтується на концептуальних схемах, які закріплені у художньо-поетичній свідомості людства, сприяють створенню "когнітивної гармонії" іспанського поетичного тексту, які формуються у мисленні людини та реконструюються через суб'єктно-об'єктні частини художнього образу.

3. Виявлена група концептів ЖИТТЯ, ЛЮБОВ, БОГ, СМЕРТЬ уможливила реконструкцію фрагмента концептуальної картини іспанського поетичного тексту кінця XVI – першої половини XVII століття, які виступають культурно-ментальним утворенням напряму концептизму, центром якого є людина та віддзеркалення її життєдіяльності.

4. Текстові концепти ЖИТТЯ, ЛЮБОВ, БОГ, СМЕРТЬ вербалізуються через орієнтаційні, структурні, онтологічні концептуальні метафори та метонімії, кожна з яких є концептуальною основою художніх образів: центр-периферія, угору-вниз, вмістилище, частина тіла, джерело-шлях-мета, річ, сутність, шляхом виявлення позитивних та негативних емоцій у семантиці метафоричних відтінків: розлука, печаль, самотність, радість, задоволення, краса, велич.

5. Структура іспанських текстових концептів ЖИТТЯ, ЛЮБОВ, БОГ, СМЕРТЬ моделюється у вигляді системного підходу, де виділяють: прототипну концептуальну схему, яка включає слова-репрезентанти концепту і входять до складу польової структури, що вміщує в себе ключове слово та контексти, периферія, що відображає способи метафоричного передавання текстових концептів і виражена концептом-референтом, та міжфреймові зв'язки, які трансформують ментальні простори.

6. Іспанський поетичний текст "Золотого віку" характеризується ускладненою метафоричністю, асоціативністю, що покликана посилити роль семантичного та стилістичного контрастів, де можливе як співіснування традиційних поетичних засобів, так і їх заперечення, зумовлене низкою внутрішньомовних та позамовних факторів.

7. Вихідні текстові концепти ЖИТТЯ, ЛЮБОВ, БОГ, СМЕРТЬ є постійними світотвірними операторами, що зумовлюють нашарування, збіг і зіткнення поетичного та реального світів шляхом фонетичних, лексичних, морфологічних, синтаксичних особливостей та інтерпретацій, і відображають специфічне світобачення людини і поета: прагнення переживати власне "Я" одночасно в кількох художніх образах та семантичних світах.

Теоретичне значення дослідження визначається тим, що лінгвістичний статус іспанського поетичного тексту висвітлено у новому ракурсі – в межах когнітивної парадигми, описано й проаналізовано текстові концепти: ЖИТТЯ, ЛЮБОВ, БОГ, СМЕРТЬ, які становлять домінанти "Золотого віку", що є певним внеском у когнітивну поетику.

Практичне значення проведеного дисертаційного дослідження полягає у можливості використання його матеріалів та отриманих висновків у лекціях зі стилістики (розділи "Жанри та стилі", "Лексичні та синтаксичні стилістичні засоби"), лексикології (розділи "Джерела формування та поповнення іспанської лексики", "Соціально-функціональна диференціація іспанської лексики"), спецкурсах із поетики, лінгвокультурології, когнітивної семантики.

Апробацію результатів дослідження здійснено на чотирнадцяти наукових конференціях, у тому числі на семи міжнародних: "Мови і культури національних меншин у контексті процесів демократизації й глобалізації" (Київ, 2002), "Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження" (Київ, 2003), "Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури" (Київ, 2003), "Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції" (Харків, 2003), "Семіотика культури/тексту в етнонаціональних