LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичні особливості комічного відображення дійсності (на матеріалі американських романів "чорного гумору")

також їхня роль у вираженні провідних думок у романах традиційного та експериментального напрямків.

Методологічною основою дослідження є розгляд проблематики з позицій сучасної когнітивно-дискурсної парадигми та системно-структурної організації мови.

У роботі використовується комплексна методика із властивим їй системним підходом до аналізу явищ, оскільки вона дає можливість поєднати лінгвістичний, стилістичний, дискурсний та літературознавчий методи аналізу, а також плідно застосувати елементи системного, дескриптивного та кількісного аналізу. Звернення до зіставного аналізу пов'язане з визначенням спільних властивостей і розбіжностей у використанні тих чи інших мовних засобів різними письменниками однієї школи з двома літературними напрямками. Вивчення і систематизація лексико-семантичних полів (далі ЛСП) здійснюється такими методами: контекстуальним, компонентним та методом опозицій, в основі яких лежить методика польового структурування. З метою обстеження семантико-функціональних та прагматичних особливостей лексичних структур частково використовується також фреймовий метод аналізу.

Дослідження проводилось на матеріалі п'яти романів авторів, що належать до американської літературної школи "чорного гумору": "Бiлоснiжка" (Snow White, 1965) Дональда Бартельма, "Полiт над гнiздом зозулi" (One Flew Over the Cuckoo's Nest, 1962) Кена Кiзi, "Походження брунicтів" (The Origin of the Brunists, 1966) Роберта Кувера, "Химера" (Chimera, 1972) Джона Барта, "Чарiвне королiвство" (Magic Kingdom, 1985) Cтенлi Елкiна. Саме ці романи, будучи фундаментальними у творчості письменників, класиків американської літератури "чорного гумору", дозволяють найбільш повно простежити риси творчого письма та типові відмінності стилю представників експериментальної та традиційної течій цієї школи під час створення комічного ефекту.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що вона є першою спробою комплексного та диференційованого аналізу лінгвістичного механізму створення комічного ефекту, систематизації лексичних та синтаксичних стилістичних засобів конвенційної та неконвенційної прози "чорних гумористів".

Наукова новизна отриманих результатів дослідження може бути узагальнена в таких положеннях, що виносяться на захист:

  • Використання лінгвостилістичних засобів із метою створення комічного ефекту в романах письменників "чорного гумору", детермінуються їх світоглядною позицією, в основі якої лежить сприйняття життя як суцільного абсурду, іронічним ставленням до будь-яких людських цінностей, як власного твору так і творчого процесу.

  • Відповідно до особливостей структури творів, мовних засобів створення художньої образності та комічного ефекту, простежуємо два основні напрямки: традиційний та експериментальний. До першого належать романи "Політ над гніздом зозулі" та "Чарівне королівство", до другого – романи "Химера", "Походження бруністів", "Білосніжка".

  • Прагматика комізму у п'яти романах "чорних гумористів" реалізується на трьох мовних рівнях: лексико-семантичному, синтаксичному та текстовому. Основними засобами комічного відтворення дійсності є гротеск, парадокс, пародіювання, іронія. Остання функціонує як стилістичний прийом на рівні антифразису та як форма комічного, що переростає у творчий метод.

  • Основними мовними одиницями, які використовуються для створення комічного ефекту, є лексеми, що позначають негативні фізіологічні та емоційно-психологічні відчуття і стани людини, а також їх похідні словоформи та синонімічні варіанти.

  • Найвищу абсолютну частотність вживання мають лексичні одиниці, що позначають смерть, страх, страждання, відчай, утому, кволість і об'єднуються у лексико-семантичні поля та фреймові угрупування. Це дозволяє проаналізувати типи взаємодії між елементами виділених парадигм і простежити мовний механізм творення комічного ефекту.

  • Фактуальна інформація у творах "чорних гумористів" подається переважно імпліцитно для домислювання адресата. Тому письменники використовують засоби "розпушення" структури тексту, що порушує когезію дискурсу. Такими засобами є мовна гра, речення різної довжини, вставні та однорідні конструкції, непов'язані між собою та із суміжним контекстом.

    Теоретичне значення дисертації полягає у поглибленні теорії комічного, що є наслідком специфічного трактування цього концепту літературною школою "чорного гумору" та в систематизації нетрадиційного вживання мовностилістичних засобів для створення комічного ефекту.

    Практична цінність дисертації визначається можливістю застосувати її основні положення і висновки в подальшому вивченні проблем лінгвостилістики, лексикології, перекладознавства, дискурсної лінгвістики, стилістики текстів творів американської літератури ІІ половини ХХ століття, а також у лекційних курсах з теоретичної стилістики (розділи: "Лінгвістика тексту", "Стилістична диференціація англійської мови"), в інтерпретації тексту та для написання курсових, дипломних, магістерських робіт з англійської філології, літературознавства, дискурсознавства.

    Особистий внесок дисертантаполягає в комплексному контрастивному аналізі функціонування засобів комізму в конвенційній та неконвенційній прозі "чорного гумору"

    Апробація результатів дослідження проводилась на засіданнях кафедри англійської філології Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, а також на наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції "Іноземні мови сьогодні і завтра" (Тернопіль, 13-14 травня 1999р.); Міжнародній науковій конференції "Міф і легенда у світовій літературі" (Чернівці 26-29 вересня 2000р.); ІХ Всеукраїнській науковій філологічній конференції "Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики (Черкаси, 1-2 червня 2001р.); щорічній звітно-науковій конференції факультету іноземних мов Львівського національного університету ім. І. Франка (Львів, 18 лютого 2004р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов" (Тернопіль, 25-26 березня 2004р.); Х Всеукраїнській науковій філологічній конференції "Сучасні тенденції розвитку лінгвістики та європейської і американської літератур" (Черкаси, 21-22 травня 2004р.).

    Публікації. Основні напрямки та результати дисертаційного дослідження висвітленіу шести публікаціях автора, з них три статті у фахових виданнях і тези трьох наукових конференцій.

    Структура та обсяг роботи. Мета та завдання дослідження обумовили зміст роботита її структуру. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, із загальних висновків, бібліографії та двох додатків, що містять 7 таблиць. Обсяг тексту дисертації без списку використаних джерел складає 180 сторінок.

    У вступі аналізується стан опрацювання проблеми в науковій літературі, обґрунтовується актуальність та наукова новизна


  •