LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичні особливості морської прози Дж.Конрада

стиль, жанр і форма художнього твору. На рівні мікротекстів у творі можуть взаємодіяти окремі жанрові різновиди, виконуючи своєрідну стилістичну функцію. Ми поділяємо думку В. Крайки і Н. Баннікова, що у романах Дж. Конрада спостерігається надзвичайно своєрідний сплав реалізму, традиційної морської романтики і глибоких морально-етичних і соціальних пошуків видатного психолога. Отже, ми вважаємо, що всі ці елементи — реалізм, романтизм, психологізм і морська екзотика — поєднались у мові романів Дж.Конрада і зумовили неповторний жанровий сплав та визначили індивідуальний авторський стиль у створенні художньої образності творів.

Другий розділ "Системність лексики романів Дж. Конрада" присвячено дослідженню художнього твору як системи на лексичному рівні, виходячи з провідної ролі слова, тому що лише вивчаючи лексику як систему, можна належним чином виділити в ній істотне і характерне та описати її склад, дотримуючись внутрішніх зв'язків між її елементами, а не абстрактної класифікаційної схеми її явищ (О. Ахманова). Підходячи до функціонування мови як художньої форми, можна говорити, що з лінгвістичного боку мова є своєрідною формозмістовою єдністю, завдяки чому й надається до покомпонентного аналізу (А. Ткаченко). Тому у досліджуваних творах найперше виділено ті поняття, що складають предметно-логічну основу тексту і виявляють системний характер лексики, і через те лінгвістичний аналіз твору передує лінгвостилістичному.

Функціонування виділених у романах тематичних об'єднань було розглянуто як у мікро-, так і макротекстах у їхній взаємодії: підкреслено той факт, що вони є наскрізною ниткою лексичної структури романів письменника і становлять їхню семантико-тематичну основу.

Для виділення лексико-тематичних угруповань, ми припускали, що системність лексики текстів зумовлена їх спільною тематикою, жанровою формою та прагматичною установкою. Саме така лексика є найбільш частотною, яка, з одного боку, піддається типології, а з іншого — яскраво виявляє індивідуальне в авторському використанні слова. Згідно з цією гіпотезою ми проводили відбір у два етапи. Спочатку було виділено низку ключових слів, згрупованих в декілька розрядів із загальною денотативною ознакою. Потім на основі повторення високочастотних лексичних одиниць слова були об'єднані у тематичні поля, які виявились найбільш репрезентативними на фоні інших тематичних полів і груп. У результаті виділено чотири основних лексико-тематичних поля — мореплавання (Seafaring), погода (Weather), ландшафт (Landscape/ Seascape), екзотична лексика (Exoticisms), які найповніше відображають тематику твору, його типолого-жанрову характеристику та індивідуальну художньо-образну систему.

У цьому розділі досить детально проаналізовано найбільш термінологізоване в творах Дж.Конрада ЛТП — "Seafaring". Його лексичні одиниці становлять понад 3% усіх повнозначних слів у "Typhoon" і близько 5% у "Lord Jim", у "The Nigger of Narcissus" — 5% і в "Nostromo" — 1%. Щодо лінгвістичного статусу терміна, то в ідеалі один термін у межах окремої термінологічної системи відповідає лише одному поняттю. Однак за межами свого термінологічного поля термін втрачає свої властивості, стає членом іншої термінологічної системи або детермінологізується. Це насамперед виявляється в художньому мовленні через здатність терміну залучатися в образну систему твору, де його однозначність розмивається внаслідок специфічностей функціонального стилю. Тому в роботі слова "терміни", "професіоналізми", "спеціальні слова" і "вирази" вживаються іноді як взаємозамінні синоніми з метою уникнення однозначності поняття "термін".

У межах ЛТП "Seafaring" було виділено менші за об'ємом угруповання, які пов'язані тільки єдністю номінативної ознаки і синонімічністю. Це лексико-тематичні групи (ЛТГ), головні з яких такі: 1) корабель (судно) — ship, vessel, boat, coaster, steamboat, barge, yacht, brigantine, schooner, ferry-boat, yawl, cutter; 2) частини корабля — desk, bow, mast, rail, sails, stern, mizenmast, bridge; 3) корабельне оснащення — anchor, rope-yarn, canvas, bells, track, oars; 4) морські чини, посади — captain, skipper, steward, seaman, navigator, sailor; 5) берегові будівлі — dock, embankment, port, lighthouse; 6) морські прилади: binnacle, compass, chronometer, etc. У ЛТП "Seafaring" входять також дієслова, які передають дії на морі і кораблях: to sail, drift, land, sink, beach, steam, stir, etc, а також прикметники і прислівники із семою "морське плавання": naval, adrift, nautical, seaward, etc. Повній ідентифікації в рамках однієї ТГ лексика піддається не завжди, тому що багато з лексичних одиниць, сполучаючись у різних контекстах з іншими словами, можуть реалізувати додаткові значення, входити в нову ТГ і створювати свої тематичні ряди завдяки полісемії, антонімії, синонімії та ін.

Конкретніше було розглянуто функціонування тематичної групи "Ship". Ця ЛТГ об'єднує понад 20 назв різних суден, а їх вживання з конкретизуючими словами збільшує кількісний склад групи у декілька разів. Ключовим словом цієї групи ми вважаємо лексичну одиницю "ship". Зокрема, на десяти наскрізних сторінках роману "Лорд Джим" слово "ship" вживається 18 разів, "vessel" — 8, "boat" — 6, "cutter" — 5, "steamer" — 4, "ferryboat" — 3 рази. Крім того, ця лексема в контексті всього роману набуває додаткових конотативних значень.

Проте не всі конституенти ЛТП "Seafaring" належать до розряду спеціальної лексики і термінології, часто вони стають такими в текстах і тому їх можна умовно розділити на дві групи. До першої відносимо так звані "чисті" терміни. Це слова і словосполучення, що належать до професійної виробничо-технічної сфери діяльності — "морська справа", тобто до логіко-понятійної системи термінів. Автор вживає їх у прямому термінологічному значенні і відомі вони переважно спеціалістам: "The taffrail-log marked eighteen miles and three-quarters, and four iron belayіng-pins were missing round the mainmast" (LJ, Р. 50). До другої відносимо ту більшу частину лексичних одиниць ТП "Seafaring", які тільки в певному контексті стають спеціально "морськими". Наприклад, слова ship, vessel, boat, deck, bridge, rope, oar, track, wheel, etc., входять у словник загальномовних одиниць, означаючи поняття із повсякденного життя людини. Частина термінів не зазнає процесу детермінологізації, коли термін переходить у розряд звичайних слів. Це здебільшого назви приладів, інструментів, таких як compass, barometer, centigrade, chronometer, microscope etc.

Письменник дуже прискіпливо ставиться до вживання спеціальних слів і професіоналізмів, які належать до морської сфери. Так, у "The Mirror of the Sea" Дж. Конрад радить, як правильно вживати цілу низку слів-термінів. Це, наприклад, ship, vessel, yawl, schooner, cutter, sails, anchor. Неправильне їх використання Дж. Конрад характеризує як "the degradation of the sea-language" і на декількох сторінках художньо описує процес, який називають "to cast anchor".

Отже,