LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичні особливості морської прози Дж.Конрада

ЛТП "Seafaring" належить провідна роль в усіх досліджуваних романах. Вона передає змістово-фактуальну інформацію і підсилює достовірний характер описуваних подій і явищ.

Виходячи з того ж припущення про семантичний повтор лексичних одиниць, їх доцільність та важливість у досліджуваних творах, ми виділяємо ЛТП слів, у значенні яких наявна тематична сема "погода" (weather). Їхнє вживання зумовлене жанровою специфікою творів — це морські мандрівки, доля яких здебільшого залежить від погодних умов.

Ядерними лексичними одиницями цього поля виступають слова: weather, wind, climate, air, atmosphere, sky, sun, water. ЛТП "Weather" розширюється за рахунок синонімів та перифразів зазначених лексем. Слова цього ЛТП можуть належати до різних ЛТГ залежно від контексту. Наприклад, згідно із словником Роже, стаття "air" уміщує в себе за N 3 такі лексичні одиниці: weather, climate, rise and fall of the barometer, isobar, weather map; meteorology, climatology; aneroid barometer, baroscope. Усі перелічені словникові одиниці використовуються в романах Дж. Конрада. Проте такі слова, як barometer, isobar, aneroid, baroscope ми відносимо до ЛТГ "Seafaring".

У романі "Lord Jim" описи у розділах 1, 2, 3, 10, 16 створюються, головно, з допомогою лексичних одиниць ТП "Weather", а у всьому тексті вони постійно використовуються у пейзажних замальовках; кількість слів цього ЛТП становить близько 2% усього словникового складу твору. У романі "Nostromo", де погодні умови відіграють важливу роль у долі людей і місцевості Сулако, кількість таких слів становить понад 3% усіх повнозначних лексем твору; у романі "Typhoon" фабула ґрунтується на драматичних змінах погоди і трагічних у зв'язку з цим подіях, тому кількість лексем цього ЛТП становить майже 6% загальновживаних повнозначних слів.

Як показує аналіз, лексика із тематичних груп "Weather" тісно переплітається з лексикою груп "Seafaring": чистих описів погоди на морі мало, оскільки автор відразу ж визначає її роль у русі і долі корабля, життєдіяльності людей, що є логічним і необхідним для розвитку сюжету. Наприклад, слова rain, tide, mist, sprays, storm, gale (ТП "Weather") використовуються у контекстах зі словами: ship, ferryboats, anchors, , trysails, bridge, boat, galleons (ТП "Seafaring"), що зумовлює їхній ізоморфізм.

Ізоморфізм визначається як однотипність структури одиниць різних мовних груп, наслідком чого є чи може бути однотипність відносин між ними. Теорія ізоморфізму постулює застосування до їх дослідження тих самих методів і принципів (О. Ахманова).

Тісно пов'язаним з ЛТП "Seafaring" і "Weather" виступає ЛТП "Land/ Seascape". Під цією назвою об'єднано лексичні одиниці, у значенні яких наявна сема "пейзаж", замальовки якого можуть відноситись до об'єктів реального світу як на суші, так і на морі. Їхня наявність у лексичній структурі романів зумовлена передусім темою творів — подорожами у далекі країни, враженнями від небачених, незнайомих географічних об'єктів, а також необхідністю детального розкриття взаємозв'язку погоди, ландшафту з долею корабля та людей в морі.

В ЛТП "Landscape" виділено дев'ять тематичних груп, таких як: 1) великі масиви води, оточені сушею: sea, ocean, lake, etc; 2) ділянки суші, оточені водою: gulf, island, cape, etc; 3) ділянки землі, що прилягають до водних масивів: bank, coast, shore, ridge, beach, etc; 4) підвищені ділянки землі: cliff, mountain, rock, summit etc; 5) рослинність: forest, wood, jungle, bushes, etc. Це найчастотніші, стилістично значущі лексичні одиниці даного ЛТП.

У романі "Lord Jim" слова цього поля становлять близько 2,5% від усієї лексики; у "Typhoon" — близько 1,5%; у "Nostromo", де події розвиваються на фоні екзотичної природи Південної Америки, лексика ЛТП "Ландшафт" становить майже 3,5% лексичного складу роману. У всіх романах лексичні одиниці даного ЛТП широко використовуються у пейзажних описах у їх прямому словниковому значенні. У деяких описах кількість лексики цього поля коливається у межах 16-20%. У таких випадках спостерігається тісне сплетіння описів погодних явищ та пейзажних реалій. Фактично, це нейтральні слова і тропи, об'єднані в одне тематико-асоціативне поле для створення художнього образу завдяки синкретизму використаних ЛТГ seafaring, weather, landscape/seascape.

Ще одну ЛТГ — "Exoticisms" детально розглянуто в роботі. Під екзотизмами розуміємо слова та вислови, запозичені із маловідомих мов, переважно неіндоєвропейських, і вживані для надання мовленню особливого колориту. Дослідники екзотичної лексики (В. Шиманський, Б. Павлов) вказують на її гетерогенний характер, виділяючи в ній мовні і мовленнєві екзотизми.

У романах упереміш використовуються як назви реальних екзотичних для того часу місць, океанів, морів (the Western Pacific, the Australian Coast), так і вигаданих самим письменником (Levuka, Tamatave, Zamboanga). Романи "Lord Jim" і "Nostromo" є найбільш насиченими екзотизмами (від 0,7 до 1,5% всіх ужитих лексем), значно менше їх у "Typhoon", що пояснюється темою оповіді, закріпленістю дії за одним простором — це корабельна аварія в океані. Роман "Nostromo", навпаки, — історія вигаданої Дж. Конрадом країни (the Republic of Costaguana), для написання якої він зібрав матеріал зі всієї Південної Америки.

Екзотизми в текстах аналізованих творів мають різний словниковий статус. Одні з них на той час уже були зафіксовані словниками, наприклад, sombrero, caballeros, plaza, etc. Деякі з екзотизмів зазнають у текстах морфологічних змін: автор вживає їх з артиклями, прийменниковими додатками, займенниковими та прикметниковими означеннями або у множині. Багато з екзотизмів залишаються маловідомими і потребують пояснення і коментарів, які автор дає в деяких контекстах.

Третій розділ "Слово і художній образ у романах Дж. Конрада" присвячено дослідженню мовних особливостей конрадівських творів у створенні художніх образів, які зумовлюють індивідуальний авторський стиль. Головним предметом аналізу стає слово і його стилістичне функціонування в художній структурі тексту. Поняття лексико-стилістичного аналізу активно дискутується ще з 60 х років XX ст., тому в цьому розділі дисертації розглядаються основні загальнотеоретичні засади такого аналізу і сутність цієї проблеми, яка висловлена в працях відомих філологів, таких як Е.Бенвеніст, М.Бахтін, А.Потебня, Г.Кук, В.Виноградов, О.Ахманова, Ю.Лотман, О.Чичерін, Л.Щерба, Г.Винокур, В.Кожинов, А.Соколов, В.Одинцов, А.Ткаченко, П.Пустовойт, О.Кухар-Онишко, Р.Зорівчак.

Цікаво, що Дж. Конрад сам визначав своє розуміння художньої літератури як мистецтва, створюваного словами. Так, у передмові до роману "The Nigger of Narcissus" (1897) він розмірковував про це на 5 сторінках.

Спираючись на вчення про слово, художній образ і загальнотеоретичні поняття і підходи до аналізу художнього твору, відомих вчених-філологів, було досліджено стилістичне функціонування лексичних одиниць виділених тематичних груп у структурі романів Дж. Конрада. Ці ЛТГ співвідносять події творів