LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичні особливості портретних описів у творах М.Коцюбинського

інтродуктивних елементів, найбільш частотними серед яких є назви деталей зовнішності. Число інтродуктивних елементів коливається від одного до кількох. Інтродуктивні елементи є характерними показниками зв'язків, що зчіплюють портретний опис із попередніми одиницями текстового членування.

  • За розташуванням у тексті портретні різновиди у прозі автора поділяються на сконцентровані та деконцентровані. Деконцентровані портретні описи об'єднуються в одне ціле номінативним, лейтмотивним і змішаним способами зв'язку. Номінативний зв'язок реалізується через повтор найменування персонажа. Лейтмотивний зв'язок представлений повтором деталей зовнішності чи одягу. При змішаному способі зв'язку номінативні й лейтмотивні повтори представлені одночасно. У портретних єдностях із кількома повторами останні розташовуються паралельно або розмежовуються.

  • Портретні описи у творах М. Коцюбинського поділяються на статичні та динамічні. Основою для виділення статичних різновидів є непоширюваність опису в ході текстового розгортання, фіксованість емоційної напруги персонажів, прийом створення портрета в портреті. Динамічні типи вирізняються на основі поділу портретної єдності на окремі описові епізоди, через непряму вказівку на перебіг часових відрізків, за допомогою змалювання переміщення персонажа у просторі.

  • За співвідношенням фізичного і психологічного виділяються фізичні та психологічні різновиди. Реалізація внутрішніх якостей персонажів через портретний опис здійснюється двома способами: мовні одиниці реалізують у контексті закріплені за ними емоційно-оцінні значення; контекст реалізує не закріплені за мовними одиницями емоційно-оцінні значення. Автор віддає перевагу другому способу. Як фізичним, так і психологічним портретним єдностям притаманний певний тип зв'язку з макротекстом. Перший тип характеризується одностороннім, другий – двостороннім зв'язком.

  • Лексичний стрижень будь-якого портретного опису в прозі М. Коцюбинського становлять дві групи іменників: соматизми і вестизми. Соматизми поділяються на структурні, структурно-ідентифікуючі, структурно-характеризуючі, а вестизми – на структурно-ідентифікуючі та структурно-характеризуючі. Письменник використовує соматизми і вестизми з характеристичними словами, що становлять дві значні групи: логічні й суб'єктивні. Характеристичні слова поєднуються з соматизмами і вестизмами трьома типами зв'язку: предикативним, атрибутивним і суб'єктно-предикативним.

  • Основними виражальними засобами створення портретних описів у творах письменника є порівняння, метафори й епітети. Порівняння є повними/квантованими за наявністю і відсутністю елементів, що беруть участь у їх побудові, та простими/розгорнутими щодо синтаксичного вираження об'єкта. За семантикою порівняння поділяються на логічні й образні, серед яких виділяються антропосоціальні, зооморфні, артефактні, біоморфні, природні й міфічні різновиди. Метафори є двочленними за кількістю елементів, що беруть участь у їх створенні, та дієслівними, іменниковими, комбінованими за граматичним вираженням. За семантикою визначаються загальномовні й індивідуально-авторські метафори, серед яких виділяємо антропоморфні, зооморфні, біоморфні й природні. Епітети, залежно від морфолого-синтаксичного вираження, поділяються на епітети-слова та епітети-словосполучення. За характером семантики було виокремлено узуально-асоціативні та оказіонально-асоціативні епітети, а за тематичною приналежністю – епітети предметно-візуального і внутрішньо-психологічного сприйняття. Тропи у портретних описах письменника виконують функції ідентифікації, характеризації, емотивну, експресивну, оцінну, текстотвірну і виступають у М. Коцюбинського не поодинокими конструкціями, а структурами, що взаємодіють між собою.


    Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

  • Скачков А.Ю. Лінгвостилістичні особливості портретів у ранніх оповіданнях М.М. Коцюбинського // Лінгвістичні дослідження: Науковий вісник. – Харків: ХДПУ, 1997. – Вип. 3. – С. 34-41.

  • Скачков А.Ю. Деякі особливості портретного ланцюжка у творах М. Коцюбинського // Актуальні питання сучасної філології. Вісник Харківського університету. – Харків: Вид-во ХДУ, 1998. – № 408. – С. 105-110.

  • Скачков А.Ю. Лексичні засоби створення портретних описів у творах М. Коцюбинського // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць. – Харків: ХДПУ, 1999. – Вип. 2. – С. 24-43.

  • Скачков А.Ю. Деякі особливості портретних описів М. Коцюбинського в різних жанрах і в різні періоди творчості // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць. – Харків: ХДПУ, 2000. – Вип. 3. – С. 47-49.

  • Скачков А.Ю. Зовнішнє і внутрішнє в концентрованому портреті // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць. – Харків: ХДПУ, 2000. – Вип. 4. – С. 135-139.

  • Скачков А.Ю. Мовні особливості групового портрета в творчості М. Коцюбинського // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць. – Харків: Вид-во ХДПУ, 2003. – Вип. 10. – С. 156-160.

  • Скачков А.Ю. Інтродуктивний елемент у портретних описах М. Коцюбинського // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць. – Харків: ХДПУ, 2004. – Вип. 13. – С. 87-92.

  • Скачков А.Ю. Порівняння в портретних описах М. Коцюбинського // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць. – Харків: ХНПУ, 2006. – Вип. 18. – С. 154-160.

  • Скачков А.Ю. Використання метафори в портретних описах М. Коцюбинського // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць. – Харків: ХНПУ, 2006. – Вип. 20. – С. 23-31.


    Анотація

    Скачков А.Ю. Лінгвостилістичні особливості портретних описів у творах М. Коцюбинського. – Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. – Харків, 2007. – 182 с.

    У дисертаційній роботі досліджується лінгвостилістична організація портретних описів у творах М. Коцюбинського. Визначається лінгвостилістичний статус портретного опису як структурного елемента художнього тексту. Створюється його структурно-семантична типологія на основі прийому імплікаційної таксономії: виділяються портретні різновиди за кількістю персонажів, що описуються, аналізуються їх основні мовні елементи побудови, умови їх упорядкування, сигнальна мовна риса, яка вводить портретні типи в текст твору, розташування портретних різновидів у рамках тексту, співвідношення в портреті зовнішнього і внутрішнього. Вивчаються лексичні засоби (соматизми, вестизми), які є стрижнем побудови портретної єдності. Визначаються і досліджуються основні виражальні засоби створення портретних типів (порівняння, метафора, епітет).

    Ключові слова: портретний опис, типологія, соматизм, вестизм, порівняння, метафора, епітет.


    Аннотация

    Скачков А.Ю. Лингвостилистические


  •