LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвостилістичні особливості української діаспорної поезії 60-80-х років ХХ ст.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М. П. ДРАГОМАНОВА




БІРЮКОВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА



УДК 811.162.2.81'42:82-1



ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРНОЇ ПОЕЗІЇ 60 – 80-Х РОКІВ ХХ СТ.



10.02.01 – українська мова




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук





Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі стилістики української мови Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник – академік АПН України, доктор філологічних наук, професор МАЦЬКО Любов Іванівна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, завідувач кафедри стилістики української мови


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор МОЙСІЄНКО Анатолій Кирилович, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри сучасної української мови


кандидат філологічних наук СЮТА Галина Мирославівна,Інститут української мови НАН України, старший науковий співробітник відділу стилістики та культури мови


Провідна установа – Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, кафедра сучасної української мови, Міністерство освіти і науки України, м. Івано-Франківськ


Захист відбудеться "15" червня 2004 року о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.



Автореферат розісланий "_14___"_червня_________ 2004 року.



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Гальона Н.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Мова української діаспорної поезії 60 – 80-х років ХХ ст. становить значний науковий інтерес для сучасної лінгвостилістики, оскільки вона є живим і різнобічним відтворенням динамічних процесів, які відбувалися у сферах матеріальної та духовної культури українського зарубіжжя зазначеного періоду. Особистісне та творче утвердження українських авторів у іншому етнічному мовно-ментальному просторі передбачало збереження виразних ознак національної самобутності, передусім – національного мовомислення, етнічно конотованих словесно-образних кодів, специфічних мовно-естетичних знаків національної культури тощо. У поетичних ідіостилях вони здебільшого використовуються як основа для подальших образно-естетичних та смислових трансформацій. Тому сьогодні одним із найбільш актуальних завдань української лінгвістики є дослідження мовностилістичних особливостей діаспорної поезії 60 – 80-х років ХХ ст., яка демонструє органічний синтез виразного національного струменя із формою модерної західної поезії.

Відомо, що з ідеологічних причин діаспорна творчість більш як півстоліття в Україні була штучно вилучена з інтелектуального обігу, недоступна широкому читацькому загалові. На сьогодні масив українськомовної поезії, твореної у зарубіжжі, здебільшого долучений до цілісного національного мовно-культурного простору. Однак лінгвістичні проблеми, пов'язані з осмисленням цього феномена національної словесності, з'ясуванням інтра- та екстралінгвальних рушіїв його розвитку, поки що залишаються не вирішеними. Отже, незаперечною є потреба мовознавчого вивчення цих творів.

Досі спроби дослідження поезії західної діаспори у вітчизняній лінгвістиці були несистематичними (принагідними або ж частковими), спрямованими на окремі аспекти мовотворчості: архітектоніка поетичних творів Е. Андієвської (А. К. Мойсієнко), еволюція стильових систем у ліриці української еміграції (О. Г. Астаф'єв), мовний портрет автора (Н. М. Сологуб), порівняльно-зіставний аспект інноваційних лінгвальних явищ у поезії шістдесятників та членів Нью-Йоркської групи (Г. М. Сюта). Спеціального монографічного огляду мовностилістичних особливостей поезії авторів Нью-Йоркської групи в сучасному мовознавчому доробку немає, а її мовний матеріал на сьогодні не введений в активний науковий обіг. Це визначає актуальність запропонованого дослідження для сучасної української лінгвостилістики, історії української літературної мови другої половини ХХ ст.

Зв'язок теми з науковими планами, темами, проблемами. Тема дисертаційної роботи "Лінгвостилістичні особливості української діаспорної поезії 60 – 80-х років ХХ століття" безпосередньо пов'язана з плановою проблематикою комплексних теоретичних та теоретико-практичних досліджень кафедри стилістики української мови Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова "Проблеми формування і розвитку функціональних стилів сучасної української мови, підстилів і жанрів, текстології і текстотворення, мовних жанрів, тропіки і риторики, культури української мови та методики викладання української мови".

Мета роботи – здійснити комплексне дослідження лінгвостилістичних особливостей українськомовної діаспорної поезії періоду 60 – 80 років ХХ ст., передусім – фоностилістичні механізми семантизації та естетизації поетичного тексту та основні типи функціонально-естетичних модифікацій традиційно-поетичної лексики.

Поставлена мета роботи предбачає розв'язання ряду завдань:

  • увести в активний науковий обіг поетичні тексти авторів Нью-Йоркської групи;

  • здійснити аналіз теоретичних праць із проблем семантики звука та звукокомплексу, лексико-семантичного поля (ЛСП) та лексико-тематичних груп (ЛТГ) як категоріальних ознак поетичної мови;

  • обґрунтувати підхід і методи лінгвостилістичного опису виявлених у поезії Нью-Йоркської групи фоностилістичних явищ та функціонально-естетичних модифікацій;

  • довести, що актуалізація глибинної семантики звука чи звукокомплексу у структурах паронімічної атракції (ПА) є дієвим засобом організації поетичного тексту;

  • простежити інтралінгвальні механізми утворення та текстової реалізації структур ПА;

  • охарактеризувати динамічні процеси у сфері розширення паронімічного фонду;

  • визначити загальні тенденції та ідивідуально-авторські особливості освоєння та трансформації показових для національної поетики лексико-семантичних полів (ЛСП);

  • розглянути вектори лексичного розгалуження та семантичного наповнення стрижневих для стилістики Нью-Йоркської групи лексико-тематичних груп (ЛТГ).

Методологічну основу здійсненого у роботі аналізу становить