LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвостильові особливості ідіолекту З.Ленца в малих епічних жанрах

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І. ФРАНКА





ВОЛОШУК Вікторія Іванівна


УДК 811.112.2'42.Л-32.08




ЛІНГВОСТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ ІДІОЛЕКТУ

З. ЛЕНЦА В МАЛИХ ЕПІЧНИХ ЖАНРАХ




Спеціальність 10.02.04 – германські мови




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук










Львів - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладу германських мов Запорізького державного університету Міністерства освіти і науки України


Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

НАУМЕНКО АНАТОЛІЙ МАКСИМОВИЧ,

Миколаївський гуманітарний університет

ім. Петра Могили, завідувач кафедри

теорії та практики перекладу


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

ПІХТОВНІКОВА ЛІДІЯ СЕРГІЇВНА,

Харківський державний технічний університет

сільського господарства, завідувач кафедри

іноземних мов


кандидат філологічних наук, доцент

ЗАДОРОЖНИЙ ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ

національний університет „Львівська політехніка",

завідувач кафедри іноземних мов


Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

інститут філології, кафедра германської філології


Захист відбудеться 29 вересня 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 Львівського національного університету імені І. Франка за адресою: 79002, Львів, вул. Університетська, 1, ауд. 405


З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Львівського національного університету імені І. Франка за адресою: 79601, Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий 26 серпня 2004 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради к.філол.н., доц. ШПАК О. А.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Реферована дисертація є комплексним лінгвостилістичним дослідженням ідіолекту сучасного німецького письменника Зігфріда Ленца (народ. 1926). Запропонований у ній аналіз малих епічних жанрів проведено на методологічній базі декількох галузей сучасної лінгвістики: лінгвостилістики, прагматики тексту, комунікативної лінгвістики та ін. Це дозволило глибоко й панорамно розглянути ідіолектні особливості Ленца, адекватно дослідити їх спрямованість на адресата і аргументовано оцінити мовну картину світу цього автора.

Остання як сутність ідіолекту Ленца все ще залишається недослідженою, хоча твори письменника, особливо його романи, були предметом вивчення багатьох науковців (К. Русса, Райх - Раніцкого М., Петцольда Х., М. Боша в Німеччині, Г. А. Хотинської, І. Г.Виноградова, М. М. Слуцкіса, А. В. Карельського, Л. М. Симонян, І. В. Млечіної та інших у Росії та Україні). Але їхні праці присвячено, передусім, літературознавчим аспектам ідіостилю, тому поза увагою вчених залишилося багатство мови письменника. Іноді в критичних розвідках помітні спроби лінгвістичного аналізу. Це, у першу чергу, праці Ю. І. Архипова., П. М. Топера, Н. Мекленбурга, Й. Фредеріксена, М. Арендса, К. Менка та інших. В цьому відношенні привертають увагу публікації В. Й. Шварца, В. Бассманна, Х. Петцольда, Т. Ельма як найкращі спроби дослідити творчість З. Ленца, в тому числі і його малі епічні жанри. Поряд з літературознавчими критичними зауваженнями у названих дослідженнях наявні цінні лінгвістичні спостереження про використання діалектів, надстилізацію, паратаксис, „діалогічний монолог" тощо. Однак мовні проблеми є периферійними в критичних роботах. Отже, категорія ідіолекту (ідіостилю) у сучасній лінгвістиці досить актуальна, але все ж недостатньо досліджена, особливо стосовно до оповідань Ленца.

Актуальність теми дисертації зумовлено тим, що на сучасному етапі розвитку лінгвістики антропоцентричні проблеми мови взагалі та індивідуального мовлення зокрема викликають пильну увагу дослідників. Адже мова існує не в абстракції, а в конкретних індивідуальних виявах, і щоб повніше дослідити будь-які її національні прояви, потрібно розглянути типове в ідіолектах її носіїв. Актуальність роботи визначає ще й те, що вона дає можливість розпізнати в мовленнєвій творчості не лише специфічні, неповторні особливості – складові індивідуальної манери та їх еволюцію, не тільки відтворити мовну картину світу письменника, осмисливши, яким чином переломлюється дійсність у певній художньо-мовленнєвій системі, а й констатувати деякі загальні, типові мовні риси окремого націолекту.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми "Мовна картина світу та її відображення у перекладі" (затверджено на засіданні Вченої Ради Запорізького державного університету: протокол № 11 від 24 червня 2003), яку розробляє кафедра перекладу германських мов Запорізького державного університету.

Мета дослідження полягає у виявленні домінант ідіолекту З. Ленца, що формують неповторне світобачення та естетичний потенціал його художнього мовлення.

Для досягнення цієї мети було необхідно вирішити наступні головні завдання:

  • обґрунтувати наукову вагомість поняття „ідіолекту" та його лінгвістичної сутності;

  • виявити домінанти індивідуальної мовної картини Зігфрида Ленца;

  • встановити стильові функції лексичних та граматичних засобів в оповіданнях Ленца;

  • встановити лінгвостильову роль різноманітних видів мовлення Ленца;

Об'єктом дослідження в дисертації є індивідуальний стиль (ідіолект) малих епічних жанрів З. Ленца.

Предметом дослідження постають лінгвостильові особливості малих епічних жанрів З. Ленца.

Матеріалом дослідження є тексти оповідань З. Ленца (108 оповідань, що становлять десять друкованих аркушів, 1542 сторінки), а також критичні праці, присвячені теоретичним питанням ідіолекту.

Теоретико-методологічною базою дисертації є когнітивний підхід до мовлення як вербального втілення індивідуального задуму, та реалізації системи мовленнєвих засобів, відібраних із загальної скарбниці національної мови, з іншого. Основи такого підходу до художнього тексту закладено в роботах відомих вітчизняних і зарубіжних філологів І. В. Арнольд, С. Бассманна, І. К. Білодіда, М. П. Брандес, Л. Булаховського, В. В. Виноградова, Г. О. Винокура, Г. Міхеля, А. М. Науменка, Х. Петцольда, Г. М. Поспєлова, О. О. Потебні, П. Г. Пустовойта, Е. Г. Різель, К. Русса, О. В. Чичеріна, В. Шварца та інших). Необхідність комплексного вивчення ідіолекту З. Ленца зумовлює специфіка об'єкта аналізу, який репрезентує типове в індивідуальному.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано наступні методи опрацювання матеріалу: зіставний (у синхронії та діахронії) - для виявлення особливостей та відмінностей стилю Ленца від творчих манер інших письменників; системно-функціональний - для виявлення особливостей функцій мовленнєвих засобів у текстах малих