LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвотехносфера сучасного буття: від космогонії до штучної природи

концептуальної домінанти комп'ютерного терміна), # – цифровий елемент (тобто числова атрибуція основного іменника), а K – усталене графічне позначення тисячі (від грецького "kilo" – "тисяча"). Як приклади можна розглянути такі одиниці, як Q2K (question two thousand), W2K (Windows two thousand): "You're ready for Y2K, but are you ready for W2K?" (Home Office Computing, Nov., 1999). "Starting in this town, in this place, at this hour, we will fight back, Mr. Quayle said forcefully, prompting cheers of Q2K!" (The New York Times, Feb., 2000).

З огляду на вищезазначене, необхідно звернути увагу, на той факт, що перші два компоненти запропонованої формули гіпотетично є змінними, тоді як останній конституєнт – "K" – являє собою своєрідну формальну "константу". Тому, на нашу думку, цей компонент можна розглядати не лише як інтегруючий носій смислоформуючого значення, але і як самостійний словотвірний елемент.

Результати наших досліджень доводять, що представлена словотвірна модель є досить продуктивною в контексті новітньої техногенної дійсності і слугує основою для цілої низки новоутворень. Наприклад: Y2.038K bug – "комп'ютерний вірус, який має активізуватись у Всесвітній мережі у 2038 році", Y2K leap year bug – "комп'ютерний вірус, який мав запобігти ідентифікації 2000 року як високосного", D10K problem – "проблема, яка може виникнути у зв'язку з неспроможністю існуючих четвертинних програм сприймати та модифікувати п'ятиринний економічний покажчик - "індекс Доу Джонса", etc.: "...some programs with the Y2K leap year bug will assign erroneous dates every day after Feb. 28, 2000." (The New York Times, July 21, 1999). "GUI got a letter from Mahmoud Saleh alerting him (reminding him, actually) of a similar problem that will face C and C++ programmers in coming years: we can call it the Y2.038K bug." (MSDN Online Buzz, 2001). "...the first time the market indicator would be expressed in five digits—might create a problem similar to the year 2000 debacle, that computers used to four-digit Dows aren't prepared to handle. It's already being dubbed the D10K problem." (The Sun, October, 1999).

Як видно, парадигма абревіатурних одиниць цього типу поповнюється не лише шляхом "механічного" поєднання елементів формули в межах однієї лексеми, а й завдяки виникненню новоутворень на рівні словосполучення. Таким чином, упровадження та функціонування подібної лінгвально-цифрової словотвірної моделі саме в межах комп'ютерної терміносистеми є досить показовим з огляду на специфічну ("цифрову") природу техногенної дійсності. Отже, можемо зазначити, що в такий спосіб відбувається актуалізація онтологічних зв'язків між метафізичною та мовною сутністю комп'ютеризованого простору.

Підкреслимо, що апріорі ядерні одиниці наданої парадигми (virus та bug) не є синонімами, оскільки співвідносяться з денотатами (об'єктами) різних біологічних рівнів. Однак у результаті процесу семантичної неологізації (апостеріорі) денотативну диференціацію було нівельовано, і до оновленої, семантичної структури перейшов лише один інтегральний компонент – "об'єкт біосфери". Це ще одне свідчення збереження сталих асоціативних зв'язків між новітніми явищами техногенної дійсності та універсальними категорійними параметрами реального світу.

Насамкінець зауважимо, що запровадження новітніх комп'ютерних технологій вимагає від мови (наразі – англійської) нових засобів категорізації комп'ютеризованого Буття, шляхом його "термінологізації" (відбиття крізь призму новоутворених комп'ютерних неологізмів-термінів). Крім того, новітнє "віртуальне" буття безпосередньо корелює з основоположними онтологічними та антропологічними категоріями буття реального. Відтепер об'єктивна дійсність виступає в діалектичній єдності "реального" та "віртуального" параметрів. Причому останній являє собою необхідний імпліцитний компонент мовної актуалізації буття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

  • Гримак Л.П. Грядущий век – век одиночества (к проблеме Интернета) // Мир психологии. – 2000. – № 2 (22). – С. 5-25.

  • Тираспольский Л.И. Космизм в эпоху Интернета. – М.: Владос, 1995. – 247 с.

  • Юрьев Г.П. Виртуальный человек в экстремальных условиях // Труды лаборатории виртуалистики. – Вып. 9. – М.: Ин-т человека, 2000. – С. 31-36.

  • Шевченко І.С., Гончаренко І.О. Конфліктна мовленнєва поведінка в англомовному кіберпросторі // Вісник Житомирського державного університету. – 2005. – Вип. 23. – С. 24 – 28.

  • Heim M. Virtual Reality: Practice and Promice. – LA: Wesport Publishers, 1994. – 233 p.

  • Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. – М.: Прогресс, 2001. – 398 с.

  • Потебня А.А. Слово и миф. – М.: Правда, 1989. – 624 с.

  • Булыгина Т.В. Языковая концептуализация мира. – М.: Школа, 1997. – 574 с.

  • Горин В. М. Универсалии культуры // Культурологический энциклопедический словарь. – СПб.: Университетская книга, 1999. – С.417- 422.

  • Лобок А.М. Антропология мифа. – Екатеринбург: Банк культурной информации, 1997. – 688 с.

  • Pinker S. How the Mind Works. – NY: Fssociated Press, 1997. –344 p.

  • Бескин И.А. Полевые структуры города и человек в их напряжении и действии // Мир психологии. – 2000. – № 2 (22). – С. 146-152.

  • Кияк Т.Р. Форма і зміст мовного знака // Вісник ХНУ. – 2004. – № 635. – С. 75-78.


    Матеріал надійшов до редакції 17.04.2006 р.

    Махачашвили Р.К. Лингвотехносфера современного бытия: от космогонии до искусственной природы.

    В статье рассмотрено возможные направления языковой трансформации конвенциальной системы универсализованых бытийных категорий и понятий в рамках техногенной действительности. Исследуется лингвальная рецепция космогонических элементов техносферы и способы языковой реконструкции органического мира в цифровом континууме.

    Makhachashvili R.K. The lingual technosphere of modern being: from cosmogony to artificial nature.

    The article dwells upon the possible ways of the conventional ontological patterns lingual transformation in terms of technosphere. Cosmogonic elements lingual reception as well as linguistic means of organic reality reconstruction within the digital continuum have been studied.


  •