LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвофілософські параметри інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій

відібрано з конвенційних лексикографічних джерел, лексикографічних реєстрів електронного формату та сучасних англомовних періодичних видань.

Теоретико-методологічна база дослідження. Наукова робота базується на вихідній пресупозиції про термінологічну природу комп'ютерних лексичних інновацій англійської мови, яка детермінує комплексну багаторівневу взаємодію мовних (лексикалізованих), метафізичних та антропологічних параметрів техносфери сучасного буття. У процесі дослідження впроваджено методику антропосферичної та соціосферичної парадигматичної систематизації комп'ютерної термінолексики англійської мови.

У ході дослідження було застосовано загальнологічні методи та операції (аналізу, синтезу, генералізації, класифікації, систематизації тощо). З власне лінгвістичних методів дослідження в процесі роботи впроваджено метод системного аналізу, ідентифікаційний та описовий методи, метод контекстуального та соціолінгвістичного аналізу, компаративний метод, елементи компонентного, етимологічного та кількісного аналізу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що у процесі дослідження вперше:

- інкорпоровано автентичний підхід до комплексної лінгвофілософської систематизації комп'ютерної терміносистеми англійської мови на словотвірних та категорійно детермінованих засадах;

- розглянуто новітні тенденції динаміки сучасної англійської мови на морфологічному (словотвірному) та лексико-семантичному рівнях;

- визначено та типологізовано явище "хибної морфеми" як специфічного словотворчого елемента комп'ютерної терміносистеми англійської мови;

- виведено декілька особливих словотвірних моделей, автохтонних для зазначеної терміносистеми;

- запропоновано "антропосферичну" систематизацію наявних та потенційних комп'ютерних термінів англійської мови за такими основними напрямками: лексико-екзистенційна та соціозумовлена категоризація комп'ютерної антропосфери.

Теоретичне значення полягає в тому, що в науковому дослідженні зроблено внесок у такі галузі лінгвістичної науки як лінгвофілософія, неологія, термінологія, семантика, морфологія та словотвір. Зокрема, уточнено та переосмислено низку лінгвістичних та онтологічних понять (термін, неологізм, словотворчий елемент, категорія, антропосфера, техносфера); удосконалено базу лінгвофілософського підходу до вивчення мовних явищ, а саме, запроваджено самобутній погляд на проблему кореляції та взаємодетермінації мови та дійсності; досліджено буттєвий, категоріальний статус комп'ютерного терміна в домені техногенного буття; виявлено пенетраційний характер кореляції інтралінгвальних та екстралінгвальних (буттєвих) параметрів системності інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій.

Практичне значення роботи полягає в можливості застосуванняматеріалів та результатів дослідження при викладанні нормативних курсів мовознавства, лексикології, стилістики та перекладознавства або при запровадженні спецкурсів із філософії мови, неології, термінології, комп'ютерної лінгвістики та соціолінгвістики у вищих навчальних закладах. Матеріали та здобутки дослідження можуть бути використані також у лексикографічній практиці, зокрема, при укладанні словників та довідників; при розробці навчальних та методичних посібників.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, матеріали та висновки знайшли висвітлення на наукових та науково-практичних конференціях:

- міжнародних: "Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі" (Суми, 2002); "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість" (Київ, 2003); "Методологічні проблеми сучасного перекладу" (Гурзуф, 2003); „Мова і культура" (Київ, 2004); „Людина. Мова. Комунікація" (Харків, 2004); „Глобалізація та проблеми вітчизняного медіапростору" (Запоріжжя, 2005); „Мова і культура" (Київ, 2005);

- всеукраїнських та регіональних: "Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі" (Суми, 2001); "Актуальні дослідження іноземних мов і літератур" (Донецьк, 2003); "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур" (Донецьк, 2004);

- щорічних звітних конференціях факультету іноземної філології Запорізького національного університету (2001 – 2005).

Публікації. Результати дослідження висвітлено в дев'яти публікаціях (у тому числі в п'яти наукових статтях у фахових виданнях України), виконаних одноосібно.

Положення, що виносяться на захист:

1. Дистинктивною ознакою терміна є особливий (дуалістичний) тип системності спеціального слова, який, у свою чергу, визначається як безпосередньо лінгвальними, так і екстралінгвальними чинниками. Через багатовимірність та одночасну синкретичність своїх дистинктивних ознак термін виходить за межі характеристик одиниці мови і набуває унікального "суперлінгвального", категоріального статусу.

2. Зважаючи на термінологічну природу лексичних інновацій сучасної англійської мови, які співвідносяться зі сферою новітніх технологій, слід розглядати особливості розвитку зазначеної терміносистеми в дуалістичному аспекті: з огляду на її словотвірні (тобто лінгвально зумовлені) та зовнішньо детерміновані (тобто категорійні) парадигматичні показники.

3. Розбудова комп'ютерної терміносистеми англійської мови супроводжується виникненням та функціонуванням таких продуктивних словотвірних моделей, як "семантично-функціональне" переродження загальновживаних лексичних одиниць англійської мови, "технозумовлена трансорієнтація" семантики словотворчих елементів та "гетерогенна синонімія" елементів словотвірного рівня.

4. У процесі поступу техногенної дійсності виявляється тенденція до переродження поняття "словотворчий елемент". Можна вести мову про виникнення та активне функціонування унікального за своїми властивостями та ознаками словотворчого елемента, що його пропонується ідентифікувати як "хибну морфему", провідною дистинктивною ознакою якої є невмотивованість.

5. У сфері зовнішньо детермінованої парадигматики комп'ютерної термінолексики домінуючим виявляється чинник запровадження новітніх комп'ютерних технологій, який вимагає від англійської мови нових засобів категоризації комп'ютеризованого буття шляхом його термінологізації. У сучасній англійській мові простежується чітка тенденція до означення "природної" дійсності в термінах її опозиції до комп'ютерної. Об'єктивна дійсність виступає в діалектичній єдності реального та віртуального параметрів, причому останній становить собою необхідний імпліцитний компонент мовної актуалізації дійсності.

6. Комплексний характер дислокації техногенної дійсності в межах хронотопного континууму актуалізується двома різноспрямованими шляхами. З одного боку, така категоризація уможливлюється інкорпорацією конвенційних часо-просторових параметрів до онтологічної перцепції техносфери, а з іншого боку – адаптацією специфічних, безеквівалентних параметрів техногенної реальності до існуючих хронотопних патернів. Тим самим відбувається неминуча трансформація та