LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лінгвофілософські параметри інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій

переосмислення усталених буттєвих категорій.

7. Центром тяжіння для поняттєвої сфери комп'ютерної терміносистеми англійської мови є Людина, її комплексне лінгво-категоріальне позиціонування в межах екзистенційної техносфери. При цьому термінологічно зумовлена категоризація "комп'ютерної антропосфери" відбувається на основі двох провідних засад: насамперед з огляду на антропоцентричну динаміку зазначеної термінологічної парадигми, а також зважаючи на "соціосферичну" системність комп'ютерної термінолексики.

Структуру дисертації зумовлено науковою логікою дослідження, його метою та окресленими завданнями. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, списку джерел фактичного та ілюстративного матеріалу, додатку.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


У вступі обґрунтовано актуальність теми, наукову новизну, теоретичне та практичне значення дисертації, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та методику дослідження, представлено основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі „Проблема термінологічності лінгвальних інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій"розроблено теоретико-метологічну базу дослідження, зокрема проаналізовано проблему визначення феномена „термін" у науковій парадигмі; виведено основні лінгвальні ознаки терміна; досліджено його поняттєво-когнітивні та лексичні характеристики; запропоновано підхід до розуміння комп'ютерного терміна як особливої лінгвофілософської категорії, що має онтологічний статус. Онтологічно до визначення поняття "термін" закладено семанитку граничності, конечності та вичерпності. Як наслідок, визначення цього поняття в межах сучасних гуманітарних наук інкорпорує елементи саме такого, історично зумовленого значення, що, в свою чергу, детермінує стратегію подальшого вивчення терміна як мовного знака.

Специфічна категоріальна сутність термінолексики актуалізується головним чином у наявності її опозиції до домену загальновживаної лексики. Основним контрастивним параметром у процесі такого протиставлення є фактор належності до одиниць певного науково-технологічного поля (technonerd, technohead, techno-journalist, technorealist; webber, web-browser, web-head, web-page, etc.). Провідною дистинктивною ознакою терміна як специфічної мовної одиниці є особливий (дуалістичний) тип системності спеціального слова, який, у свою чергу, визначається як безпосередньо лінгвальними, так і екстралінгвальними параметрами.

Параметр структурності термінолексики може вважатися "генетичною похідною" від чинника її системності і, як наслідок, також набуває ознак амбівалентності. Відтак, структурність терміна актуалізується як на загальносистемному рівні (сукупність та ієрархія компонентів системи), так і на індивідуальному. Мається на увазі специфічна структура окремого терміна, яка, у свою чергу, є індикатором місця відповідної одиниці в системі.

Термінологічна парадигма являє собою своєрідну взірцеву єдність системних та структурних параметрів термінолексики. Отже, чинник парадигматичності спеціальної лексики може вважатися особливим засобом актуалізації інтегральної кореляції змісту та форми на рівні системи в цілому та на рівні окремої термінологічної одиниці (blog / blogging / to blog / blogger). У свою чергу, глибинне тлумачення парадигматичності термінолексики дозволяє виявити унікальну, екзистенційну природу спеціального слова.

Процес формування поняття є природно зумовленим прагненням людського розуму до пізнання навколишньої дійсності і становить собою результат комплексного аналізу предметів та явищ, що є фактами мислення. Потенція безпосередньої репрезентації когнітивного акту формування поняття в системі мови повною мірою актуалізується лише у випадку створення спеціальної лексичної одиниці (терміна).

Кореляція терміна та поняття виявляє специфічний вплив на інтерпретацію провідних ознак та характеристик термінологічної одиниці. Зокрема, співвіднесеність із певним поняттям уможливлює актуалізацію внутрішніх зв'язків між категоріями системності та структурності терміна як особливої лексичної одиниці. Наявність глибинного, онтологічного зв'язку між терміном та поняттям, яке відповідний термін сигніфікує, певною мірою детермінує первинність плану змісту щодо плану вираження в межах терміносистеми.

Специфічне співвідношення категорій „термін" та „слово" набуває ознак діалектичної взаємодії (єдності у протиставленні). При цьому належність терміна до категорії "слово" маніфестується шляхом детермінованої співвіднесеності терміна з усіма конвенційними параметрами лексичної системи. У свою чергу, суть розбіжностей між зазначеними категоріями найбільшою мірою виявляється з огляду на різні засади структурованості значень у загальновживаного слова та терміна.

Лексична природа терміна може бути актуалізованою й через підкреслено абстрагований характер термінологічного значення, що сприяє маніфестації сутнісної символьної природи слова взагалі. Явища омонімії (get-rich-click / get-rich-quick; clicks-and-mortar / bricks-and-mortar; cybotage / sabotage), синонімії (cyber-guru / cyber-savvy; web-surfer / cybernaut; Netspeak / bitespeak) та антонімії (real reality / virtual reality; digiraty / shiftless) у спеціальній лексиці є цілком закономірними й підтверджують асиметрію терміна як особливої мовної одиниці. При цьому унікальність терміна як лексичної одиниці полягає в тому, що кореляція параметрів асиметрій відбувається на інтеріоризованому, поняттєвому рівні. Більше того, актуалізація подібних явищ у сфері термінології сприяє денотуванню глибинних зв'язків між терміном та загальновживаним словом.

Комп'ютерний термін як специфічний інтралінгвальний та екстралінгвальний феномен через свою комплексну природу виявляється одночасно як потенційним засобом перцепції (а також осмислення), так і засобом безпосередньої лінгво-онтологічної актуалізації техносфери. У згаданому випадку один і той самий знак (термін), як було зазначено вище, виступає в діалектичній єдності лінгвального та мисленнєвого параметрів.

У другому розділіПарадигматична системність комп'ютерної термінолексики сучасної англійської мови" проаналізовано основні аспекти інтралінгвальної системності інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій; розглянуто аспекти словотвірної системності в домені комп'ютерної термінолексики, зокрема, визначено найбільш продуктивні засоби та механізми словотворення; досліджено лексико-семантичну парадигматику згаданого корпусу інновацій з огляду на параметри асиметрії комп'ютерного терміна як лінгвального знака.

Винятково ефективним шляхом поповнення афіксаційного інструментарію комп'ютерної терміносистеми є "семантично-функціональне" переродження лексичної одиниці. На першому етапі відбувається "семантична трансорієнтація" певної одиниці домену загальновживаної лексики, акцептування "техногенного" семантичного компонента. На другому (заключному) етапі частково