LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвофілософські параметри інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій

перероджена одиниця зазнає "функціональної трансорієнтації" та набуває статусу словотворчого елемента. На поточний момент у межах комп'ютерної терміносистеми англійської мови за представленою моделлю функціонують такі продуктивні елементи, як cyber-, web-, electronic-, techno-. На суто словотвірному рівні спостерігається тенденція до екстраполяції новітнього техноорієнтованого компонента значення певного дериваційного елемента, і, як наслідок, "мутація" етимологічно зумовленого значення.

Більше того, у процесі поступу техногенної дійсності виявляється тенденція до переродження поняття "словотворчий елемент". Результати наших досліджень свідчать про виникнення та активне функціонування унікального за своїми властивостями та ознаками словотворчого елемента, що його пропонуємо ідентифікувати як "хибну морфему", провідною дистинктивною ознакою якої є невмотивованість. На сучасному етапі розвитку терміносистеми англійської мови техносфери сучасного буття слід виділити три основні типи хибних морфем: 1) монографо-фонемне скорочення (e-, b-, i-,v-); 2) поліграфо-фонемне скорочення (-zine, -jack); 3) вторинна десигнація (dot). У свою чергу, факт виникнення та поширення в англійській мові "хибних морфем" у межах саме комп'ютерної лексики може вважатися показовим у плані наочної актуалізації іманентної тенденції, що полягає в забезпеченні передачі максимальної кількості інформації за одиницю часу, тобто в підвищеній ефективності безпосередньо комунікативної функції мови (аналогічна функція, як відомо, є провідною і в найсучасніших комунікаційних системах).

Показовим є той факт, що в межах комп'ютерної терміносистеми "гетерогенного клонування" зазнають не лише афікси (super- / ber- / arch), а й кореневі морфеми (way / Bahn / city / polis / stan, etc.), які в межах зазначеної системи є носіями поняттєвого значення. У такий спосіб відбувається актуалізація онтологічної специфіки зв'язку між мовною одиницею та поняттям, і, як наслідок, маніфестується термінологічна природа комп'ютерної лексичної інновації.

Значного поширення в межах лінгвальних інновацій сфери новітніх технологій набуває явище неологічної атракції навколо ключових понять / концептів, які виступають центрами словотвірних парадигм. До таких концептуальних центрів ми відносимо: впровадження сучасних цифрових технологій, яке призводить до так званих "революцій" у відповідних галузях (cable revolution / wireless revolution / network revolution / cyber revolution); характеристика сучасного етапу "тотальної комп'ютеризації" (Cyber Age, Digital Age, Age of Bits, Nano-Age); метамова світу комп'ютерних технологій (cyberjargon, cyberlingo, cyberspeech, cyberstyle, software-speak, Netois); фахівець у галузі новітніх технологій (cyberguru, technonerd, supergeek); особа, відчужена від домену технічної сфери (Internot, neoludite). Зазначене явище синонімії становить собою один із проявів асиметрії терміна як мовного знака.

У межах системи комп'ютерних лінгвальних інновацій англійської мови виявляється тяжіння до поліорієнтованої / поліспрямованої парадигматичності на словотворчому та словотвірному рівні. Результати наших спостережень дозволяють виявити у згаданому мовному домені такі види парадигм: „трансафіксальні" (утворені на основі певного афікса: e-mail / e-cash / e-money / e-business etc.); гніздові / дериваційні, а саме такі, що становлять собою певне словотвірне гніздо (digital / digitalia / to digitalize; dot-com / dot-commer / to dot-com); „транспоняттєві" / „трансконцептуальні", тобто утворені на основі певної концептуальної одиниці із залученням синонімічних елементів (technofear, cyberterror, cyberphobia, technoangst). Останні, у свою чергу, можуть бути розподілені на словотвірні та лексичні. Прояви парадигматичної системності в різноманітних аспектах є показником глибинної інтегрованості корпусу лінгвальних інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій.

У третьому розділі „Лінгво-онтологічні параметри системності інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій"досліджено лінгво-онтологічні та лінгво-екзистенційні аспекти технологічної сфери буття; проаналізовано лінгвальні параметри хронотопу техногенної реальності; представлено систему універсалізованої лінгвальної категоризації антропосфери комп'ютерної дійсності.

У сфері зовнішньо детермінованої парадигматики комп'ютерної термінолексики домінуючим є чинник запровадження новітніх комп'ютерних технологій, який вимагає від мови (у даному разі – англійської) нових засобів категоризації комп'ютеризованого буття шляхом його "термінологізації" (відображення крізь призму новоутворених комп'ютерних неологізмів-термінів).

У сучасній англійській мові простежується показова тенденція означення "природної" дійсності в термінах її опозиції до комп'ютерної. Необхідно зауважити, що в лінгвальному плані ми стикаємося з явищем, яке сучасними вченими іменується ретронімізацією чи диференціюючою реномінацією. Результатом зазначеного процесу є виникнення таких одиниць, як, наприклад, "real reality" (тавтологія в цьому випадку зумовлена безпосередньо протиставленням двох світів – реального та віртуального, комп'ютерного) та meat space, physical space (порівн.: cyberspace).

Новітнє "віртуальне" буття безпосередньо корелює з базовими категоріями буття реального. Відтак, об'єктивна дійсність виступає в діалектичній єдності "реального" та "віртуального" параметрів. Причому, останній являє собою необхідний імпліцитний компонент мовної актуалізації дійсності. Зважаючи на те, що комп'ютерна дійсність існує в системі координат, відмінної від звичної для нас, її параметри мають сприйматися інакше. Справа в тому, що провідним засобом актуалізації (а отже, і перцепції) простору та часу в межах техногенної реальності є мова, насамперед лексико-семантичний рівень. За визначенням сучасних лінгвістів, мовна свідомість становить собою сукупність уявлень про явища та процеси, закріплених в лексичних значеннях. У цьому випадку мова може виступати саме тим об'єктивізуючим фактором, що дозволяє не позбавляти Простір та Час статусу базових категорій віртуальної реальності. Водночас мова постає своєрідним засобом переосмислення цих категорій. У просторовому плані комп'ютерна реальність, напевне, безкінечна; таким чином, її просторова характеристика не може бути визначена кількісно, а лише описово (тобто за допомогою мови).

Комплексний характер дислокації техногенної дійсності в межах хронотопного континууму актуалізується двома різноспрямованими шляхами. З одного боку, подібна категоризація уможливлюється інкорпорацією конвенційних часо-просторових параметрів до онтологічної перцепції техносфери, а з іншого боку – адаптацією специфічних, безеквівалентних параметрів техногенної реальності до існуючих хронотопних патернів. У ході зазначених процесів відбувається неминуча трансформація та переосмислення усталених буттєвих категорій.

У просторовому плані відбувається лексично закріплена актуалізація своєрідного „двосвіття"