LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лінгвофілософські параметри інновацій англійської мови у сфері новітніх технологій

(в античному, платонівському сенсі), тобто розгалуження техногенного простору на сфери "ідеального" (technopolis) та "матеріального" (nerdistan / cyberville). Причому, віртуальна комп'ютерна дійсність набуває властивостей матерії і, навпаки, матеріальний світ певною мірою набуває характерних показників віртуальності.

У домені мовних репрезентацій до структури елементів цієї поняттєвої парадигми (doomsdate / TEOTWAWKI / leper list), першочинно крім суто "хронотопних" параметрів закладено семантику приреченості, континуативного очікування кінця. Наявність такого лінгво-метафізичного феномена, на нашу думку, найбільш вірогідно можна пояснити з огляду саме на специфічну, "екзистенційну" (у найповнішому розумінні цього поняття) сутність віртуального буття.

Оскільки онтологічно віртуальна дійсність має чітко структуровану цифрову природу, цікавим здається той факт, що в термінах ментальної перцепції відповідне метафізичне ціле набуває досить еклектичного характеру. Колективна "віртуальна" свідомість синтезує різні (іноді навіть взаємовиключні) світоглядні парадигми в межах загально-міфологічного світосприйняття. Так, зокрема, "хтонічна" інтерпретація віртуальної дійсності, яка є властивою здебільшого для політеїстичної світоглядної парадигми, була "доповнена" умовними концепціями Раю та Пекла (data heaven та grey-bar land), притаманними системі християнського світобачення.

У четвертому розділі „Антропологічна парадигма комп'ютерної термінолексики" висвітлено основні лінгвальні засади антропоцентричності техносфери, зокрема з'ясовано питання антропосферизму та техносферизму комп'ютерного буття; досліджено лінгвальну актуалізацію антропогенезу техносфери; виявлено соціоцентричну парадигматику комп'ютерної термінолексики.

У техногенній реальності, так само як і за її межами, на верхівці імпровізованої "піраміди" антропних засад існування знаходиться людина. Таке твердження є тим більше справедливим для віртуального простору, оскільки він є продуктом людського розуму. Техногенна реальність є рукотворним антропним простором, що становить собою поєднання необмеженої кількості індивідуальних самостей, мовна свідомість яких є ферментуючою засадою актуалізації віртуального буття. Отже, людина в техносфері є не просто "користувачем", вона є центром нової, лінгво-екзистенційної парадигми.

Визначається тенденція до своєрідної "дегуманізації" комп'ютерної дійсності. Лінгвальними засобами вибудовується своєрідна "смуга відчуження" особистості, за межами якої відбувається переорієнтація комп'ютерної антропосфери. Цей процес, у свою чергу, супроводжується реверсією смислових та поняттєвих домінант у межах комп'ютерної терміносистеми, зсувом фокусу з антропоцентричності відповідної лексико-семантичної парадигми на техноцентричність. Техносфера виявляється особливою модифікацією „ризоми". У цьому розумінні техносфера становить собою децентралізовану структуру, периферію без центру.

Специфічний „техноцентризм" комп'ютерного буття виявляється продуктом поступової абсорбції антропного екзистенційного центру безпосередньою сферою його функціонування. Становлення техносферичної парадигми можна умовно розподілити на два етапи (стадії). Протягом першої (назвемо її „ініціальною") стадії простежується антропоцентрична зумовленість та орієнтованість модусів технократичного буття. На другій стадії відбувається зсув рівноваги між периферією (яку донедавна становила собою техносфера) та онтологічним центром (десигнуємо його умовно „антропос"), центрострімка динаміка системи поступово замінюється на відцентрову (саме тому ми пропонуємо ідентифікувати цю стадію як „еволюційну"). Як наслідок, відбувається дифузія антропного ядра не лише в буттєвому, а й у екзистенційному аспектах. У ході зазначеного процесу техносфера градієнтно перетворюється на автономну, самонапружену, самоврегульовану систему.

На структурно-семантичному рівні згаданий процес актуалізується у перевазі „техноморфних" лексичних одиниць над преіснуючим загалом антропоморфних одиниць у відповідній сфері. У свою чергу, безпосередньо на семантичному рівні виявляється тяжіння до „дегуманізації" лексичних одиниць, що співвідносяться зі сферою новітніх технологій.

Фрагмент категорійної схеми системи комп'ютерної термінолексики, що співвідноситься з десигнацією новітнього „комп'ютерного покоління", є носієм певної "футуристичної" ("майбутнісної") динаміки у поняттєвому аспекті: від молодого – до дорослого, від неосвіченості – до досвіду (screenager / script kiddie / kiddiot). А отже, у такий спосіб, напевне, актуалізується вирішальна роль Всесвітньої комп'ютерної мережі для майбутнього людства.

Система соціальних зв'язків "людина – техносфера" набуває, за результатами наших спостережень, дуалістичного характеру, закріпленого лексико-семантичними засобами. З одного боку – активна інкорпорація новітніх технологій до соціального життя, лояльність до поступу науково-технічного прогресу. А з іншого боку – різко негативне, вороже та вкрай обачливе ставлення до комп'ютеризації та всього, що може бути пов'язане з цифровою мережею. Причому, на нашу думку, одним із найпоказовіших проявів діалектичної сутності техногенної дійсності є той факт, що заперечення зв'язків із техносферою, власне, і складає особливий тип такого зв'язку. Якщо категорії простору та часу становлять собою базові параметри реальності, знання як специфічна категорія перцепції основоположних онтологічних (зокрема, часо-просторових) параметрів людським розумом може сприйматися як додаткова координата термінологічного позиціонування людини в межах дійсності.

Вербалізація концепту знання в межах комп'ютерної антропосфери відбувається:

- шляхом прямої (безпосередньої) вербалізації (залучення до складу відповідної одиниці лексем або фрагментів лексем, що повністю співвідносяться з поняттям / концептом „знання" і є його номінацією: chief knowledgeofficer, knowledgeengineer, knewbie, cyber-savvy, Net-savvy);

- шляхом „вторинної семантизації" (поступового переосмислення загальновживаних мовних одиниць у межах технопростору, в результаті чого до семантичної структури цих одиниць „імплантується" архісема „фахівець сфери новітніх технологій": geek, nerd, avatar, freak, etc.). Параметр техногенного знання (як абстрактної потенції до здійснення онтологічних змін) в антропному висвітленні є актуальним чинником розгалуження та своєрідної стратифікації комп'ютерної антропосфери.


ВИСНОВКИ


Через багатовимірність та одночасну синкретичність своїх дистинктивних параметрів термін виходить за межі характеристик одиниці мови й набуває унікального "суперлінгвістичного", категоріального статусу. Такий підхід до визначення природи терміна може бути ключем до розуміння прихованих механізмів мовної актуалізації техногенного буття. Термінологічна природа лексичних інновацій сучасної англійської мови, які співвідносяться зі сферою новітніх