LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лірика Бориса Чичибабіна: провідні мотиви та жанри

відіграють жанри, що походять із Біблії (наприклад, молитва, одкровення, псалом та ін.), яким автор надає власну поетичну інтерпретацію з метою донесення Божих заповідей до людей, їх моральної активізації, повернення до вічних цінностей.

Оскільки ліричний герой Чичибабіна кровно пов'язаний зі своїм народом і розділив його нелегку долю, досить органічним в ліриці поета є жанри усної народної творчості (плач, дума, пісня, билина та ін.). Не забуваючи про своє народне коріння, автор пише про сучасні йому проблеми, які набувають не злободенного, а більш широкого – історико-філософського звучання. Окрім того, фольклорні жанри допомагають поетові дати народну і власну етичну оцінку тим чи іншим подіям.

Як показало дослідження, лірика Чичибабіна має яскраво виражений філософський і медитативний характер. Водночас в ній виявляються й особливості інтелектуальної поезії. Описовість, зовнішня зображальність в поезії митця поступаються глибоким роздумам, філософським міркуванням автора. Образ і почуття, як правило, переходять у думку та ідею. Чичибабін як поет-філософ вніс вагомий внесок в теорію і практику ліричних жанрів, змусивши їх зазвучати по-новому в епоху ХХ століття.


ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми системного аналізу лірики Чичибабіна, що здійснювався на різних рівнях: проблемно-тематичному, мотивному, образному, композиційному, жанровому. Це дозволило розглянути його поезію всебічно, в усій її багатогранності й своєрідності, а також зробити ряд висновків, важливих для розуміння його творчості.

1. Поезія Чичибабіна відзначається філософською спрямованістю.

Письменник особливу увагу приділяє вічним питанням буття – життя і смерть, любов і ненависть, воля і насильство та ін., проте поет завжди співвідносить з ними проблеми свого часу, оцінюючи його з позиціі Вічності. У ліриці Чичибабіна можна виділити два плани: конкретний (пов'язаний з історичними реаліями, біографією поета і народу) і узагальнений (філософський, що дозволяє авторові поглянути на дійсність з позиції вищого смислу, Божого задуму). У зв'язку з цим і герой Чичибабіна – це, з одного боку, людина, що належить своєму часові, тісно пов'язана з історією, із життям рідного народу і його трагедією, а з іншого – це людина-філософ, шукач істини, вищих основ життя.

2. Поет спирається на попередні культурно-релігійні та філософсько-

естетичні традиціі, переосмислюючи їх і збагачуючи своїми власними духовними осягненнями. Великий вплив на світосприйняття і творчість письменника справили ідеї М.Бердяєва, Л.Толстого, Г.Сковороди, Вол.Соловйова, Г.Померанця та ін. Чичибабін був вірним послідовником християнського вчення, водночас він не обмежувався рамками однієї релігії чи філософії. Це знайшло відбиток у його ліриці на рівні культурної моделі. Все, про що б він не писав, має прихований філософський підтекст.

Творчість Чичибабіна тісно пов'язана з традиціями російської класики, водночас у ній відчувається і вплив модернізму. Традиції російської класичної поезії виявляються у посиленій увазі письменника до проблем "маленької людини", її зв'язку з історією, в розробці теми пророчої місії поета, служіння мистецтва народу, утвердженні загальнолюдських цінностей. Чичибабін розробляв традиційні жанри класики (оду, сонет, елегію та ін.), наповнюючи їх новим сучасним змістом. Разом з тим творчості Чичибабіна притаманні й деякі риси модернізму: синтез філософії та літератури, пріоритет людського "я", розуміння особистості як особливого, неповторного світу, не менш значущого за оточуючий світ, утвердження творчого начала в людині та ін.

Письменник збагатив світову скарбницю модернізму суто російським змістом. Його поезія спрямована не тільки у високі сфери духу, а й у сфери конкретного історичного існування. Якщо для західного модернізму більш характерним є "герой світу" (Ю.Лотман), то в поезії Чичибабіна неабияку роль відіграють категорії "національне" і "народне". Поет веде розмову не лише про загальнолюдські питання, а й про важливі проблеми свого народу, шляхи розвитку свого суспільства, що надає його ліриці особливої актуальності.

3. Метафізичний компонент став домінантним, підпорядковуючи собі

національні, соціальні, історичні, політичні аспекти в творчості Б.Чичибабіна. Особливе місце в художній системі поета посідає Бог. Це – своєрідний центр усього світу письменника. До нього спрямовані всі моральні й естетичні шукання автора, всі його образи й мотиви і навіть композиційна будова творів. Свої вірші митець будує як своєрідний діалог із Богом, розмову з самим собою і людством про Головне – про відповідність людини та її життя Божественній сутності. Чичибабін розумів Бога по-своєму. Він для нього скрізь – в усіх явищах природи, історії, буття. Він – у людині, але Він – і над нею як вищий моральний критерій, ідеал. Можна стверджувати, що поезія Чичибабіна несе у собі світло Божественних істин і нагадує людям про необхідність прагнення до вищого смислу – духовного життя, гармонічного існування у згоді з Богом.

У ліриці Чичибабіна філософськи осмислюється важкий шлях людини і народу у другій половині ХХ ст. У віршах поета знайшли відбиток факти вітчизняної історії, її минуле та сучасне. У цьому смислі лірика митця відзначається історичною конкретністю й багатогранністю. Але головне своє завдання він бачив у тому, щоб відобразити сам хід історії, духовну атмосферу епохи і дати моральну оцінку подіям. Наслідуючи традиції російської класики, Чичибабін як поет бере на себе роль "голосу народу", водночас він як пророк несе у світ і Слово Боже, Божі істини, пробуджуючи думку і почуття. Звідси в його поезії присутні пророчі інтонації, одкровення, сповідальний характер багатьох творів.

4. Як показало дослідження, у ліриці Чичибабіна постійними є такі

теми: любов як спосіб пізнання світу, поет і призначення його мистецтва, історія та її осмислення у зв'язку з Вічністю, з Богом, які реалізуються в поезії завдяки використанню відповідних жанрів, зумовлених тематико.

5. Аналіз основних тем, мотивів лірики письменника, своєрідність його

ліричного героя, жанрова специфіка та особливості світосприйняття письменника дозволили визначити основні етапи творчого шляху Б.Чичибабіна.

Перший етап – 1946 – 1968 роки. Це період важких життєвих випробувань для поета і разом з тим період його духовних і творчих шукань. Зазнавши сталінських репресій, захоплення комуністичною ідеєю і зневірившись у ній, письменник шукає шлях у мистецтві і своє моральне кредо. Він звертається до російської класики, переосмислює її здобутки. Наповнює свої вірші живою конкретністю, всім розмаїттям буття у всіх його проявах, поєднує історичні реалії зі спробою їх художнього узагальнення. Ліричний герой ще молодий, сповнений сил та енергії, але водночас він уже пережив трагедію втрати віри в комуністичні ідеали. Особливе місце на даному етапі посідає тема любові як натхнення і джерела життя. Разом із тим у віршах вже відчувається присутність Бога, хоча справжня, глибока розмова з Богом ще попереду. Виникає одна з провідних тем – творчість як дар Божий. Образ поета багатогранний: він відображає суперечливі пошуки автора.

Другий етап – 1968 – 1987 роки. Це період "внутрішньої еміграції" поета, коли він свідомо не друкував своїх віршів за радянських часів. Але митець не