LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лірика Леоніда Талалая. Інтертекстуальні параметри

16


ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА




НЕГОДЯЄВА СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА



УДК: 821.161.2 – 1.09 + Талалай



ЛІРИКА ЛЕОНІДА ТАЛАЛАЯ. ІНТЕРТЕКСтУАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ




10.01.01 – українська література




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук




















Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України.



Науковий керівник:

кандидат філологічних наук, доцент

Бровко Олена Олександрівна,

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри української літератури



Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Астаф'єв Олександр Григорович,

Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри теорії літератури та компаративістики


кандидат філологічних наук

Сподарець Михайло Павлович,

Харківський національний університет

імені В.Н.Каразіна,

доцент кафедри історії української літератури





Захист відбудеться "19" грудня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.07 Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м.Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 2-37.




З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (61077, м.Харків, пл. Свободи, 4)


Автореферат розісланий " 13 " листопада 2007 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.І Гноєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Сучасний розвиток науки, що іноді характеризується як наукова революція, супроводжується інтеграцією у створенні нової концепції світобачення ХХІ сторіччя. Проблема інтертексту та інтертекстуальності як нової інформаційної реальності, що з'єднує текст, людину й час, найбільше відповідає ідеї синтезу, тому й дозволяє по-новому оцінити природу інтертекстуальних включень, які іноді не вкладаються в межі суворих теоретичних побудов. Через недостатню повноту вивчення цього питання не розв'язано принципової задачі щодо окреслення її основних параметрів.

Вивчення літератури "перехідного періоду" потребує пильної уваги, бо саме цей період характеризується переосмисленням, руйнуванням певних штампів. Інтелектуальне оновлення, що відбулося на зламі двох тисячоліть у всіх сферах життя, передбачає, перш за все, розпад естетичних систем, що лежали в основі розвитку законів мистецтва. Тому перед сучасними дослідниками постає питання переосмислення художнього надбання письменства в історико-генетичному та історико-функціональному аспектах літературознавства.

Важливе значення для висвітлення творчості сучасного поета Л.Талалая мають спогади С.Крижанівського, краєзнавчі розвідки В.Оліфіренка, статті В. Базилевського, у яких критики докладно аналізують особливості різноманітних художніх деталей, що "розкошують" талалаївську поезію. Окремі грані еволюції автора, його художнього світу, віршового інструментарю, творчі здобутки і втрати висвітлено в розвідках Л.Новиченка, І.Дзюби, Г.Сивоконя, Т.Салиги, А.Макарова, М.Рябчука, Л.Череватенка, В.Єршова, рецензіях на збірки різних років А.Стефанського, С.Тельнюка, А.Митропольського, Г.Гордасевич.

Психологічну особливість "тихої поезії", ліричний стрижень значимості й філософської тимчасовості розглядав у своїх дослідженнях В.Моренець.

Проблему домінування інтуїтивного зображення дійсності, "об'єктивної суб'єктивності" на "інтуїтивному зрізі реальності" Л.Талалая висвітлювали у своїх наукових студіях Я.Мельник та І.Прокоф'єв. Останній у своєму дослідженні "Поетика Леоніда Талалая"1 вперше зробив спробу виявити поетикальну домінанту у творчості лірика, проаналізувавши мистецький рівень досконалості його образних моделей, визначивши місце поета в сучасному літературному процесі. Дослідник зупинився й на аналізі інтертекстуальності у творчості лірика на рівні алюзій, ремінісценцій, які збагачують асоціативний ряд, слугують творенню багатошарового підтексту.

Отже, причина переосмислення творчості Л.Талалая в ракурсі теорії інтертексту обумовлена двома чинниками: недостатньою конкретизацією та систематизацією параметрів інтертекстуальності й поглибленням літературного портрета сучасного поета, який, не розриваючи зв'язків із кращими традиціями вітчизняного та світового мистецтва, від самого початку літературної творчості виступив як експериментатор, створив нові художні форми для відображення сучасного йому світу й людини.

Вивчення процесів інтертекстуальності у творчості сучасного митця дало змогу нам виявити засоби формування нового в літературі. Поєднання теоретичного та історичного аспектів дослідження визначило актуальність нашої дисертації. Пропонована студія стане частковою спробою вирішення проблем поетики інтертексту.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено в аспекті сучасного стану проблем інтертекстуальності, у межах загального плану наукових досліджень відділу української літератури ХХ ст. Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України. Тему роботи було обговорено й затверджено на засіданні бюро науково-координаційної ради НАН України з проблеми "Класична спадщина та сучасна художня література" 17 травня 2005 року, протокол № 130/2. Вона пов'язана з проблематикою "Слобожанщина: літературний вимір", яку розробляє група літературознавців ЛНПУ імені Тараса Шевченка, а також є комплексною темою кафедри української літератури Луганського національного педагогічного університету "Актуальні проблеми сучасного літературознавства".

Об'єктом вивчення в роботі стала лірика Л.Талалая різних років.

Предметом дисертаційного дослідження є безпосередній аналіз інтертекстуальних параметрів, які найбільш характерні ідіостилю, художнім принципам осягнення дійсності та їх взаємодії в ліриці Л.Талалая.

Мета роботи осмислення естетичної природи, художньої специфіки параметрів інтертекстуальності лірики Леоніда Талалая на різних рівнях літературної рецепції. Для досягнення мети було поставлено низку завдань:

– з'ясувати ступінь вивчення теорії інтертексту в сучасній науці, систематизувати інтертекстуальні