LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лірика Леоніда Талалая. Інтертекстуальні параметри

параметри;

– розглянути генетичний аспект різних виявів інтертексту в ліриці Л.Талалая;

– здійснити інтерпретацію "вічних" тем, образів, сюжетів, мотивів, які репрезентують авторську концепцію світу й людини;

– охарактеризувати використані автором філософсько-релігійні традиції, міфопоетичні та фольклорні елементи як універсальні позачасові інтертекстні складові, визначити взаємозв'язки між лірикою письменника та попередньою, сучасною українською й світовою літературними традиціями.

Наукова новизна та особистий внесок здобувача. Результати дослідження полягають у тому, що в роботі вперше конкретизовано міжтекстову взаємодію інтертекстуальних параметрів як цілісної системи, здійснено аналіз лірики Л.Талалая ("традиційного" на сьогодні поета) у ракурсі проблем поетики інтертексту. На цих підставах визначені та узагальнені ідейно-художні особливості ідіостилю письменника через вивчення моделі світу та типологічних рис ліричного героя, їх еволюція; визначено природу, форму, функції інтертекстуальності на генетичному, інтенціональному, іманентному та рецепційному рівнях.

Теоретико-методологічні засади дослідження базуються на концепції М.Бахтіна про "діалогічність" текстів, спираються на теоретичний синтез ідей І.Арнольд, О.Астаф'єва, Ю.Барабаша, Р.Барта, Н.Бєляєва, Г.Блума, П.Бухаркіна, П.Валері, Н.Владимирова, Е.Вулфа, Р.Гром'яка, М.Гловінського, М.Гольберга, Д.Дюришина, У.Еко, Ж.Женетта, О.Жолковського, М.Зубрицької, І.Ільїна, Ю.Коваліва, Н.Корабльової, Г.Косікова, Ю.Крістевої, О.Куцевол, Ю.Левіна, Ю.Лотмана, В.Мельник, З.Мінц, М.Моклиці, А.Нямцу, М.Ріффатера, О.Ронена, І.Смирнова, М.Сороки, Ф. де Соссюра, Т.Сюти, Ю.Тинянова, П.Торопа, В.Удалова, Н.Фатєєвої, М.Фуко, Г.Хими, Т.Чонка, Р.Якобсона, М.Ямпольського та інших.

Світоглядно-методологічні позиції дисертації обумовлені студіями з історії культури, культурології, філософії, світової міфології, релігієзнавства Н.Аббаньяно, Г.Башляра, А.Бергсона, М.Бердяєва, М.Бубера, Г.-Г.Гадамера, М.Гайдеггера, А.Гурдуза, М.Еліаде, А.Камю, К.Кастанеди, К.Леві-Стросса, О.Лосєва, Г.Марселя, Є.Мелетинського, Ж.-П.Сартра, Ц.Тодорова, Н.Фрая, Дж.Фрезера, З.Фройда, А.Шопенгауера, К.-Г. Юнга, К. Ясперса та інших.

Характер поставлених завдань передбачав застосування низки методів і прийомів наукового дослідження, що дало можливість простежити еволюцію інтертексту сучасного письменника, який актуалізує літературно-художню традицію, спадкоємність та новаторство у своїй творчості.

Під час осмислення рівня вивченості теорії інтертексту, класифікації, систематизації інтертекстуальних параметрів застосовано методи наукового аналізу та синтезу.

З метою вивчення джерельно-генетичного рівня інтертекстів лірики Л.Талалая та інтерпретації традиційних тем, образів, сюжетів, мотивів застосовано герменевтичний підхід.

Аналіз філософсько-релігійних традицій, міфологічних та фольклорних складових поетики доробку автора здійснено на основі герменевтичного, структурно-семіотичного методів, а також методу архетипної критики.

Теоретична цінність дослідження полягає в тому, що висвітлені окремі питання поетики інтертексту на основі аналізу лірики Л.Талалая є певним внеском здобувача до систематизації і конкретизації сучасних уявлень про параметри та взаємозв'язок інтертекстуальних елементів.

Практичне значення отриманих результатів. Матеріали дослідження можуть бути використані в роботі наукових семінарів і спецкурсів з теорії та історії сучасної літератури, літературного краєзнавства (у Харківській області, де народився письменник, на Донбасі, де в 70-х роках ХХ століття очолював літоб'єднання, на Київщині, де зараз проживає лірик), у шкільній практиці, при написанні студентами курсових, дипломних та магістерських робіт, при підготовці навчально-методичних посібників та укладанні підручників. Результати дослідження допоможуть розширити літературний портрет самого письменника та представників "тихої" української поезії.

Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалась і була схвалена на засіданні кафедри української літератури Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Основні положення викладені в доповідях на Міжнародній науковій конференції "Масова література: від давнини до сьогодення" (Бердянськ, 2006 р.), на ІІІ, ІV, V Всеукраїнських конференціях "Слобожанщина: літературний вимір" (Луганськ, 2005, 2006, 2007 рр.), на V, VІ Всеукраїнських конференціях "Українська література: духовність і ментальність" (Кривий Ріг, 2005, 2006 р.), Всеукраїнських наукових конференціях "Творчість В.Свідзінського: доба і контекст" (Кам'янець-Подільський, 2006 р.), "Творчість М.Вінграновського: доба і контекст" (Миколаїв, 2006 р.), "Поетика художнього тексту" (Дніпропетровськ, 2007 р.), "Українська література в контексті світової" (Одеса, 2007 р.), "Фольклор, література та мистецтво Сходу України в системі етнокультурних вимірів" (Луганськ, 2006 р.), "Актуальні проблеми сучасної компаративістики" (Бердянськ, 2007 р.), на І регіональній науково-практичній конференції "Внесок молодих учених у розвиток науки регіону" (Луганськ, 2005 р.).

Матеріали дисертації апробовані під час проведення лекційних та семінарських занять на І курсі денного відділення спеціальності "Українська мова і література та редагування освітніх видань" зі "Вступу до літературознавства" на базі Ровеньківського факультету ЛНПУ імені Тараса Шевченка.

Публікації. Положення дисертації відображені в 18 статтях, 7 із них містяться у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел, який становить 193 позиції. Обсяг роботи становить 187 сторінок, з них 173 основного тексту.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, ступінь її осмислення в сучасному літературознавстві, наукову новизну й доцільність дослідження; визначено мету, завдання роботи, об'єкт, предмет, коло матеріалів; окреслено теоретико-методологічні та світоглядно-методологічні засади роботи, зв'язок з науковими програмами та планами, вагомість і практичне значення отриманих результатів; а також подано інформацію про апробацію роботи та публікації результатів дослідження.

Перший розділ "Теоретичні засади вивчення інтертекстуальності в літературознавстві" присвячений висвітленню проблем теорії інтертекстуальності, що посідає в сучасному літературознавстві одне з ключових місць.

Підрозділ 1.1. "Проблеми вивчення лірики Л.Талалая в окресленні міжтекстових зв'язків" є своєрідним вступом до з'ясування параметрів діалогізації в художньому тексті лірика.

Ліричний доробок автора було розглянуто в контексті доби. Перша збірка поета "Журавлиний леміш" уже заявила про себе своїм художньо-філософським бунтарством шістдесятництва (В.Моренець), але дотримання поетом світоглядних позицій епохи