LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Ліричне начало в російській прозі кінця XIX століття (на матеріалі малих епічних жанрів)



Дніпропетровський державний університет




УДК 882 – З /18/



Тузкова Інна Вікторівна




ЛІРИЧНЕ НАЧАЛО

В РОСІЙСЬКІЙ ПРОЗІ КІНЦЯ ХІХ СТОЛІТТЯ

(на матеріалі малих епічних жанрів)




Спеціальність 10.01.02 – Російська література





АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук








Дніпропетровськ – 1999

Дисертація є рукописом


Робота виконана на кафедрі російської літератури Дніпропетровського державного університету.


Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор
Гусєв Віктор Андрійович
завідувач кафедри російської літератури Дніпропетровського державного університету.


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Московкіна Ірина Іванівна
професор кафедри історії російської літератури Харківського державного університету


кандидат філологічних наук,
Філат Тетяна Віталіївна
старший викладач кафедри іноземних мов Дніпропетровської медичної академії


Провідна установа: кафедра російської філології Чернівецького державного університету
Міністерства освіти України


Захист відбудеться " 11 " ЧЕРВНЯ 1999 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.12 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Дніпропетровському державному університеті (320625,
м. Дніпропетровськ, пр.Науковий, 13).


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського державного університету (320625, м. Дніпропетровськ, пр.Науковий, 13).


Автореферат розісланий " 8 " ТРАВНЯ 1999 року


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Глушко О.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток художньої літератури на межі ХІХ – ХХ століть відбувався під знаком інтенсивного та різнобічного оновлення. Одним з важливих його аспектів була загальна психологізація літератури, посилене звернення її в нових історичних умовах до внутрішнього світу людини, її духовного та душевного життя. Небезпідставно дослідники вважають, що людина межі століть сприймала і свій час і себе саму двобічно – і як певний "підсумок", і як певний "початок". Однією з форм художньої реакції на такий складний, внутрішньо драматичний духовний стан людини стало піднесення романтичних тенденцій в літературі, яке сприяло підсиленню ліричного начала та суб'єктивної сповідальності в епічній оповіді.

Серед російських письменників кінця ХІХ – початку ХХ століття найбільш яскраво романтична стильова тенденція виявилась в творах В.Гаршина та В.Короленка. Також своєрідно вона заломлюється в художній структурі оповідань А.Чехова. Художні особливості реалізму В.Гаршина, В.Короленка, А.Чехова та безпосередньо питання про роль романтичних елементів в їх творчому методі розглядаються в працях Г.П.Бердникова, В.І.Камінського, Т.П.Маєвської, В.Д.Сквознікова та ін. Характерно, що серед засобів відтворення романтичної образності у реалістичній літературі кінця ХІХ століття усі ці дослідники називають і ліризм, однак докладно на питанні про ліричне начало в творах В.Гаршина, В.Короленка та А.Чехова ніхто з них не зупиняється, обмежуючись окремими вказівками на ліричне звучання пейзажу, експресивність романтичної символіки і т.п. Однак в основному саме зусиллями дослідників, які писали про романтичні тенденції в реалізмі межі ХІХ – ХХ століть, сучасним літературознавством набуто чимало цікавих спостережень над засобами передачі ліричного начала в творчості письменників кінця ХІХ століття, передусім В.Гаршина, В.Короленка та А. Чехова. Однак, якщо на суб'єктивно-сповідальний характер творчості В.Гаршина і В.Короленка вказують практично всі з них, то поняття "чехівський ліризм" іноді викликає заперечення, оскільки в творчості А.Чехова ліричне начало має дуже складну, приховану форму існування.

Необхідно зазначити, що ліризм не є суто романтичним елементом оповідної структури творів. Небезпідставно А.П.Ельяшевич стверджує, що "ліричний тип пізнання дійсності просякає в найрізноманітніші методи, виникає і на романтичній, і на реалістичній, і на авангардистській основі".1 Отже, ліризм притаманний як романтичній, так і реалістичній прозі. Нам же здається цікавим дослідити роль ліричного начала у взаємодії реалістичного та романтичного художнього вираження. В осмисленні цієї особливості ліризму В.Гаршина, В.Короленка та А.Чехова, трьох яскравих представників російської реалістичної літератури 80 – 90 років минулого століття – ще одна можливість наблизитись до розуміння того складного і все ще недостатньо вивченого явища, яким залишається реалізм кінця ХІХ століття.

Таким чином, хоч про реалізм В.Гаршина, В.Короленка та А.Чехова написано чимало, спеціальних праць, що розглядають проблему ліризації епічної оповіді в аспекті, що нас цікавить, немає. Тож необхідність поглибленого дослідження ролі ліричного начала в творчості письменників кінця ХІХ століття, безсумнівно, відчувається. Цим визначається актуальність здійсненого нами дослідження. Звичайно, в ньому розглядаються найбільш характерні форми вираження ліричного начала в творчості письменників, що нас цікавлять, досліджуються лише ті твори В.Гаршина, В.Короленка та А.Чехова, в яких, як нам здається, найбільш яскраво виявляється специфіка їх ліризму. Наші висновки грунтуються на тому, що "порівняння не знищує специфіки явища, що досліджується; навпаки, тільки з допомогою порівняння, тобто встановлення подібностей та відмінностей, можливо точно визначити, в чому міститься ця специфіка".2

Варто відзначити, що ліризм письменників прояснює витоки гуманістичного пафосу їх творчості. Художність реалістичного рівня не може виникнути без гуманістичного пафосу, джерелом якого є особистість письменника. В творчості В.Гаршина, В.Короленка і особливо А.Чехова російська реалістична література вийшла на новий рівень художності, а разом з тим і на новий рівень гуманності. Саме тому визначилась наукова гіпотеза нашого дослідження – ліризм російської реалістичної прози кінця ХІХ століття як нова якість гуманізму.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота відповідає науковій тематиці кафедри російської та зарубіжної літератури Кіровоградського державного педагогічного університету, науковці якої займаються дослідженням закономірностей розвитку, проблем взаємодії, традицій і новаторства