LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Ліричний світ як теоретико-літературна категорія

цілим циклу, що поступово виникає. Художній світ циклічної форми в дисертації аналізується на матеріалі циклу М.О.Заболоцького "Городские столбцы". Розгляд цього циклу дозволяє з'ясувати світоутворювальні функції його композиції, переконує, що цикл створює художній світ у тому значенні, яке прийняте в реферованій роботі. Цей світ є не лише семантичною структурою, а естетичною подією, і композиційна логіка циклу постає як логіка розгортання (а ще точніше – відтворення) живого художнього смислу.

Єдність авторського контексту теж може наближатись до цілісності художнього світу за умови, якщо вона має органічну композиційну структуру.


ВИСНОВКИ


  • Художній світ, що розглядається як естетичне буття, має принципово двошарову природу: він співвідноситься як з художньою формою, так і зі змістом естетичного об'єкта.

  • У відношенні до позахудожньої дійсності художній світ поєднує відображальну діяльність з інтерпретуючою, що здійснюється у мистецтві завдяки творчому відтворенню дійсності. Основним об'єктом відтворення виступає цілісність світу і людини, яка постає у формі конкретно-історичного та індивідуального буття.

  • Текст, який є матеріальною структурною формою твору, та множинний художній світ, що здійснюється як естетична подія, зустрічаються та взаємно перетворюються в художньому творі. Твір постає як процес постійного відтворення художнього світу з тексту та перетворення тексту на форму закріплення, фіксації художнього світу.

  • Кількість та відносна структурна значущість параметрів художнього світу визначаються завданнями реалізації художнього змісту. Як елементи коду, реалії художньої дійсності зі-протиставляються, висуваючи на перший план певні диференційні ознаки. Установлення знаково-символічної еквівалентності характеристик художнього світу дозволяє їм в процесі розгортання тексту заміняти одна одну, "сигналізуючи" про значення спільного для них словесно-семантичного комплексу.

  • Родова природа твору суттєво обумовлює архітектоніку його естетичного завершення і є одним з головних чинників своєрідності художнього світу. Системне вивчення художнього світу вимагає дослідження його родових різновидів в аспекті їх внутрішньої специфіки.

  • Однією з типологічних рис лірики є особливий статус ліричного суб'єкта. Його ціннісна активність конституює ліричний світ, що твориться як особливе ціннісне середовище. З точки зору породження ліричного світу, предметний його рівень є факультативним.

  • Джерелом динаміки ліричного світу є подія. Вона постає перш за все як подія становлення ліричної свідомості, а фабульна подія стає "подією другого ступеня", формою події свідомості.

  • Подія становлення свідомості в ліричному світі відбувається у двох ціннісних контекстах: ліричного суб'єкта і автора-творця. Автор у ліриці зберігає позицію внутрішнього, ціннісного позазнаходження, здійснюючи можливість завершального погляду на подію. Ліричний суб'єкт творить світ як випромінювання своєї ціннісної активності, автор-творець – як художню форму, естетично завершуючи ліричного суб'єкта та його активність.

  • У ліричному світі буквальне предметне значення образу ускладнюється умовно-символічним компонентом, котрий формується на базі взаємодії декількох семантичних пластів: усталеної символічної семантики, що зародилась в епоху міфологічної свідомості, традиційних поетичних значень образів та індивідуально-авторської образної системи. Неподільність предметної та словесної зображувальності в ліричному світі та семантична ускладненість ліричного слова обумовлюють принципову багатозначність предмета в художньому світі лірики.

  • Для ліричного світу характерне явище "опредмечування" абстрактних понять, коли вони наділяються властивостями об'єктів і явищ предметної дійсності. При цьому поняття не отримують статусу художніх предметів як таких, але їх "речова" оформленість стає одним із параметрів художньої дійсності.

  • В ліричному світі втілюються принципи організації змістів свідомості, його виражальні функції превалюють над зображальними. В цьому сенсі ліричний світ за своєю сутністю символічний, що пояснює такі визначальні його властивості, як стислість, ціннісна насиченість та потенційна невичерпність значень.

  • Характер цілісності ліричного світу відрізняється більшим ступенем "розімкнутості", ніж світ епосу чи драми. В індивідуально-авторську епоху провідним системним контекстом стає єдність авторської творчості. Але ця єдність не тотожна цілісності ліричного світу, оскільки не забезпечує естетичної події відтворення художньої дійсності. Таке відтворення в масштабі, що перевищує розмірність окремого вірша, досягається в ліричній циклічній формі.


    Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:


  • Пыпенко О.Ю. "Среди пустынных смыслов мы построим дом": лирический мир Н. Заболоцкого. // Литературоведческий сборник. –Донецк: ДонНУ, 2000. – Вып. 2. – С. 129-145.

  • Пыпенко О.Ю. "Все, чем смерть жива...": проблема смерти в лирическом мире А. Тарковского и Н. Заболоцкого // Литературоведческий сборник. – Донецк: ДонНУ, 2000. – Вып. 4. – С. 134-143.

  • Пыпенко О.Ю. Понятие лирического мира в системе координат поэтического произведения и авторского творчества // Литературоведческий сборник. – Донецк: ДонНУ, 2001. – Вып. 5-6. – С. 62-72.

  • Пыпенко О.Ю. О композиции цикла Н. Заболоцкого "Городские столбцы" // Литературоведческий сборник. – Донецк: ДонНУ, 2003. – Вып. 14. – С.146-153.

  • Пыпенко О.Ю. На границе двух миров. Образ лебедя в художественном мире Ф.И. Тютчева и Н.А. Заболоцкого. // Литературоведческий сборник. –Донецк: ДонНУ, 2003. – Вып. 15-16. – С.260-269.

  • Пыпенко О.Ю. Лирический субъект как мирообразующий фактор // Литературоведческий сборник. – Донецк: ДонНУ, 2005. – Вып. 21-22. – С.36-52.

  • Пыпенко О.Ю. Событие в лирическом мире // Литературоведческий сборник. – Донецк: ДонНУ, 2005. – Вып. 23-24. – С.28-39.

  • Пыпенко О.Ю. Проблема конкретности-условности предмета в лирическом мире // Литературоведческий сборник. – Донецк: ДонНУ, 2006. – Вып. 26-27. – С.6-16.


    АНОТАЦІЯ


    Пипенко О.Ю. Ліричний світ як теоретико-літературна категорія. – Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.06 – теорія літератури. – Донецький національний університет, Донецьк, 2007.

    Дисертація присвячена обґрунтуванню наукової необхідності теоретико-літературної категорії ліричний світ. Теоретична розробка цієї категорії зумовила також звертання до більш загальних проблем, пов'язаних з категорією художній світ.

    В процесі розгляду історії становлення поняття художній світ та узагальнення провідних сучасних концепцій художньої дійсності аналізуються такі аспекти проблематики, як онтологічний статус художньої дійсності, її співвідношення з позахудожнім світом, з текстом та художнім твором, а також висувається підхід до системного розгляду параметрів художнього світу.

    Ліричний світ постає як ціннісне середовище, що утворюється внаслідок ціннісної активності ліричного суб'єкта та автора-творця, в складній взаємодії їхніх інтенцій. Особливий статус ліричного суб'єкта зумовлює своєрідність ліричної події і тотальну символічність художньої дійсності в ліриці. Специфічними рисами відзначається також предметний рівень ліричного світу. Ліричний світ може


  •